Названо десять продуктів, які в Україні коштують дорожче, ніж в Європі

Суперечки щодо того, де продукти дешевше — в Україні чи в Європі — періодично викликають бурхливі дискусії. Адже ситуація, коли українці вимушені платити за продукти значно вищі ціни, ніж у європейських країнах, здається парадоксальною. Фокус порівняв ціни в супермаркетах п’яти країн та знайшов чимало продуктів, які в Європі дійсно продаються дешевше, ніж в Україні.

Ціни на продукти є досить болючим питанням для українців, адже продуктові витрати в українських сімейних бюджетах складають половину. Експерти кажуть, що повномасштабна війна значно погіршила ситуацію і насправді частка витрат українських громадян на продукти ще більша. І це не дивно, адже ціни в Україні зашкалюють не тільки за власними відчуттями, але й у порівнянні з європейськими сусідами.

П’ять країн: як обирали та як рахували

Для порівняння з цінами в Україні Фокус взяв чотири європейські країни — сусідні Польщу та Румунію, а також дві країни Балтії — Латвію та Естонію. Ми навмисно не обрали для порівняння найбагатші країни Європи, адже зрозуміло, що за мінімальної зарплати у 2500 євро, ціни у супермаркетах там будуть відповідними.

Ціни на продукти є досить болючим питанням для українців, адже продуктові витрати в українських сімейних бюджетах складають половину

Для аналізу ми брали мінімальні ціни на продукти у місцевих супермаркетах, щоб з’ясувати, де вони справді мінімальні, а де тільки прикидаються такими. Якщо торгова мережа представляла продукт власної торгової марки за найнижчою ціною, ми брали цей продукт.

У Європі часто й досі зберігаються упаковки по 1 кг чи літру: шрінкфляція, тобто ситуація, коли виробники продуктів знижують розмір упаковки товару, але не змінюють ціни, тут не так поширена, як в Україні. На європейських прилавках збереглися навіть 100-грамові шоколадки, про які давно забули українські споживачі. Водночас українські ціни, скажімо, на молоко (0,95 л) чи кефір (0,87 л) доводилося перераховувати.

Молочні продукти: масло дешевше в Естонії, а молоко — в Польщі

Пачка вершкового масла 82% в українських супермаркетах продається за ціною від 76,80 грн за 180 г (це мінімальна ціна) до 168,10 грн за 200 г. Водночас у Польщі 200-грамову пачку масла можна купити за 6,25 злотих (62,27 грн), а за акцією — по 4,00 злотих (39,84 грн). В Естонії польське масло взагалі демпінгує: 0,92 євро (39,33 грн) за 200 г — тобто дешевше, ніж у самій Польщі.

Немає нічого дивного в тому, що у Польщі та країнах Балтії молочні продукти виявляються дешевшими, ніж в Україні, каже експертка Світового Банку Оксана Руженкова. Тваринництво там розвинене дуже добре, та й надої точно вищі, ніж в Україні. “Польща не є сировинним ринком, 60% сільськогосподарської продукції, що виробляється, вона переробляє, — зазначила експертка у розмові з Фокусом. — А підприємства, які, до речі, Польща збудувала на грантові кошти від ЄС, є одними із найпотужніших виробників та експортерів молочки”.

Є пояснення й тому, чому польське масло в Естонії продається навіть дешевше, ніж у країні-виробнику. Справа в тому, каже Руженкова, що Польща отримала не лише субсидії на будівництво переробних підприємств, а й дотації з євробюджету для експортерів після втрати російського та білоруського ринків. Тому польська молочна продукція справді може продаватися за кордоном дешевше, ніж у Польщі.

70% доходів європейського фермера — це дотації, — відзначив у коментарі Фокусу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — У ЄС дуже високий рівень дотацій на кожну одиницю виробленого продукту. Можна сказати, що Європейський Союз досяг у аграрному секторі “аграрного соціалізму.

Система дотацій для аграріїв у різних країнах відрізняється залежно від ефективності аграрного лобі в урядах, а також від того, як уряд відстоює своїх аграріїв на європейському рівні, продовжує експерт. За його словами, найбільшого успіху в цьому досягли поляки — вони дуже активні борці за гроші з європейського бюджету. А ось країни Балтії набагато спокійніші.

Рис: наразі весь імпортний

Ціни на рис в Україні з представлених країн середні. В Польщі та Румунії рис коштує дещо дешевше, а в країнах Балтії — значно дорожче. Експерти нагадують, що раніше рис в Україні вирощували на півдні Херсонщини та в Криму. Внаслідок анексії Криму імпорт рису стрімко виріс, а після підриву Каховської ГЕС рис в Україні більше не виробляється. Вже в перший рік повномасштабної війни Україна витратила на закупівлю рису за кордоном на 60% більше, ніж у 2021-му.

На думку Оксани Руженкової, головною причиною дешевшого рису у Польщі та Румунії є той факт, що до України імпортний рис проходить транзитом саме через ці країни. Тож надлишки залишаються на польському та румунському ринках, що призводить до зниження цін.

Рис – це товар, який не вирощується в жодній із представлених країн, тобто він весь на аналізованих ринках імпортний, – додав Олег Пендзин. — Тож, у кожному конкретному випадку потрібно дивитися, звідки рис потрапляє до країни та яким чином. По-перше, є довгострокові контракти, вони можуть бути укладені на більш або менш вигідних умовах. По-друге, що більше ринок, то дешевша одиниця товару. Ринок країн Балтії невеликий, та й рівень споживання рису в Латвії та Естонії невисокий, тому й ціни такі високі. Ринки Румунії та Польщі набагато більше, тож ціни там нижчі.

Овочі та фрукти: потрібно не тільки зібрати, але й зберегти

Якщо згадати про сьогоднішню логістику в Україні, рівень страхових зборів під час війни, про блокування кордонів, про те, скільки товарів згниває в чергах на польсько-українському кордоні, то питання про дорожнечу бананів в Україні відпаде саме собою, — вважає Олег Пендзин. — Усі ці “військові фактори” закладаються у ціну імпортного товару, яку ми бачимо в українському супермаркеті.

Банани в Румунії коштують в півтора раза дешевше, ніж в Україні, а в Естонії — взагалі вдвічі

Дешеві банани у деяких країнах можна пояснити виходом до портів та домовленостями про прямі поставки, припускає Оксана Руженкова. Причому банани до тієї ж Естонії можуть прибувати не лише з країн Океанії, а й, наприклад, з Іспанії, Італії, Греції, адже у ЄС для своїх країн тарифи на перевезення вантажів дуже лояльні.

Щодо яблук, то все ж їх виробником номер один у Євросоюзі є Польща. “Не думаю, що в Естонії працюють масштабні або супермайстерні садівники, — каже Руженкова. — Швидше, я пояснила б це збігом обставин: у конкретний день мінімальна ціна на яблука в Естонії виявилася дешевшою, ніж у Польщі.

Польща також є одним з найсильніших виробників цибулі, тому відносно дешевші ціни на неї цілком зрозумілі. Щодо низьких цін на картоплю в Естонії та Румунії, експертка СБ вважає, що це може бути картопля білоруського виробництва. Крім того, враховуючи невелику чисельність населення Естонії, можна припустити, що більша частина для внутрішнього споживання вирощується в самій країні.

Поляки самі є виробниками картоплі та цибулі, погоджується Олег Пендзин. Крім того, в цьому випадку питання не лише у тому, щоб зібрати, а й у тому, щоб зберегти врожай. У Європі та, зокрема, у поляків система зберігання дуже хороша, цей бізнес активно розвивається. Тому обсяги врожаю, який вдається зберегти до весни-літа, значно більші. Відповідно, і ціни нижчі.

Куряче філе: і знову дотації

Скільки б споживачі не казали про те, що м’ясо та птиця в Україні стали непомірно дорогими, дешевшою, ніж в Україні, курятина виявилася лише в Польщі. У Польщі курятину виробляють мікро- та малі фермери у величезних кількостях, каже Оксана Руженкова. Плюс українське куряче м’ясо, причому як імпорт до ЄС, який у 2023-2024 роках став одним із чинників невдоволення європейських фермерів, так і українські заводи з виробництва курятини, які вже працюють у Європі.

Польські виробники курятини одержують дуже великі дотації, звідси й приємні для покупця ціни, впевнений Олег Пендзин. За його словами, дотації в Європі не лише великі, а й дуже різні: на гектар, на птаха, на яйце, на голову великої рогатої худоби. “Поляків насамперед цікавлять дотації на тваринництво, та й взагалі особливістю ведення польського сільського господарства є тваринницький сектор, адже насправді в них мало що росте”, — зазначив експерт.

Головний секрет “ефективності” польських виробників — це дотації держави

За його словами, головний секрет “ефективності” європейських та, зокрема, польських виробників — це дотації держави, без яких вони не протягли б і одного дня. А якщо врахувати не тільки дотації, але й чинники платоспроможності населення, рівня інфляції, курсових коливань, стає очевидним, що пряме порівняння цін на продукти в Україні та Європі – це дуже специфічна тема.

Нагадаємо, приблизно 40% підприємств, що спеціалізуються на виробництві сирого молока, зазнали збитків до початку повномасштабної війни в Україні. Зараз показник зріс до майже 60%.

Цьогорічний експорт сиру з України перевищив минулорічні показники, проте це може бути нестійким.

Частка тіньового ринку молочної продукції в Україні становить близько 20%, а фальсифікованої продукції — майже 10%. Серед негативних наслідків зазначено також шкоду міжнародному діловому та політичному іміджу України, зростання ризиків для здоров’я та життя споживачів, втрату надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Виробники свіжих молочних продуктів зазнали впливу зростання цін на молочну сировину, внаслідок чого почали плавно підвищувати ціни на свою продукцію.

Молокопереробники Болгарії стикаються з серйозним дефіцитом сировини, що спонукало їх звернутися за імпортом молока з України. Внаслідок скорочення поголів’я місцевими тваринниками, болгарські виробничі потужності зазнають нестачі сирого молока.

В Україні протягом січня-листопада 2023 року було вироблено 6,8 мільйона тонн сирого молока, що на 5,8% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Станом на 1 грудня, поголів’я корів в Україні оцінювалося у 1,3 мільйона голів, що на 6,3% менше, ніж на цю ж дату роком раніше. У агропідприємствах налічувалося 0,38 мільйона голів корів, що на 1,7% менше.

Експорт молочних продуктів з України у вартісній оцінці знизився в 2023 році майже на 30% в порівнянні з 2022 роком, тоді як імпорт збільшився більш як на 15%. Через це торік негативне сальдо експорту-імпорту склало – $77.2 млн, тоді як у попередньому 2022 році показник був позитивним – $28.2 млн.

Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважує, що в грудні 2023 року ціни на молоко-сировину в Україні досягли поточних середньоєвропейських рівнів, що спостерігалося на українському ринку у 2020-2021 роках. Він вказує, що чинна закупівельна ціна відповідає балансу попиту і пропозиції сирого молока, що склалося на внутрішньому ринку. Зараз пропозиція молока-сировини в Україні майже рівна попиту молокопереробних підприємств.

Китай наближається до статусу третього найбільшого виробника молока у світі. Згідно з даними Rabobank, попри високий обсяг виробництва молока — Китай залишається головним імпортером цієї продукції через велику кількість населення та, відповідно, має великий попит на молочні товари, повідомляє DairyNews. Аналітики вказують на значну перспективу подальшого зростання внутрішнього споживання молока на душу населення, яке наразі становить лише третину від середнього світового рівня.

Державна служба забезпечення безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів оглянула свою діяльність протягом 2023 року. Також, за результатами фітосанітарних процедур 2023 року, 528 експортерів можуть експортувати сою, кукурудзу та ячмінь до Китаю. Згідно з повідомленням відомства, минулого року було узгоджено 16 форм двосторонніх ветеринарних сертифікатів на експорт продукції державного ветеринарного контролю та нагляду з України до 11 країн світу.

Анна Лиса