ОСТАННІ НОВИНИ
Провідні аграрні асоціації, які представляють тисячі малих та середніх агровиробників з усієї України, обговорили земельну реформу, зокрема збереження нинішніх лімітів продажу землі під час війни. Попри запрошення до участі у заході представників влади, уповноважені Міністерства аграрної політики та продовольства України та Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики не прийшли.
Про це пише пресслужба ВАР.
“Найбільше не подобається те, що в країні – війна, а ми говоримо про явно невигідне питання – продаж землі. Не подобається відношення влади, яка нас ігнорує. Чомусь на початку війни, коли потрібно було везти в оточений окупантами Київ тисячі тонн пшениці, а в Харків та Миколаїв – тисячі тонн продовольства, ми були потрібні. А сьогодні, коли ми хочемо донести свою позицію, нас в упор не чують. Хто ми такі? Ми, малий та середній бізнес – це 65% всього аграрного бізнесу, який приносить країні 20% ВВП. Чого ми тут сьогодні? Якщо відверто, тому що ми боїмося. Нам не донесли аргументи, нам не пояснили, що буде з 1 січня 2024 року. Я не знаю що відповісти аграріям, які сьогодні на фронті в окопах і які не зможуть купити землю. Я не знаю, що відповісти аграріям, які знаходяться у 40-ка кілометровій прифронтовій зоні і навіть кредити не можуть взяти. Малому та середньому агробізнесу не запропонували жодного фінансового інструменту на купівлю землі”, – наголосив очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
Аграрії не проти реформи. Бажання малих та середніх аграріїв відтермінувати збільшення з 2024 року лімітів на купівлю землі пояснюється критичним фінансовим станом агропідприємств у 2023 році. В умовах війни, у них просто немає коштів на купівлю землі.
Не маючи такої дотаційної підтримки як в країнах ЄС та враховуючи катастрофічне падіння прибутковості сектору, вітчизняні аграрії відчули кризу нестачі оборотних коштів та витратних матеріалів для проведення посівної кампанії і подальших польових робіт, що невідворотно вплине на результати врожаю наступних років і на світову продовольчу безпеку.
“Аграрії відмовляються купувати техніку, навіть добрива – останнє віддають на оборону. Фермери викладаються повністю, щоб зберегти державу. Складається враження, що ринок землі сьогодні просувають у Кабміні та Верховній Раді з особистої вигоди. Контрольований ринок землі є у всій цивілізованій Європі. У кожній країні є регулятор. В Америці є вільний ринок землі, але лише у пустельних штатах: Неваді, Техасі. А от в «кукурудзяному поясі», де цінні чорноземи і де Америка отримує найбільший врожай, встановлені великі обмеження на продаж землі і держава там регулює ринок. У нас – безконтрольний доступ до ринку землі”, – зазначив Віктор Шеремета, заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
Нагадаємо, вже з 1 січня 2024 року настає другий етап відкриття ринку земель із залученням основних гравців – юридичних осіб, які зможуть отримати у власність в одні руки не більше 10 тис. га. Очікуваний вплив від цього на розвиток економіки коливається в діапазоні 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3-х років.
Станом на 1 листопада найбільша вартість землі зафіксована на Івано-Франківщині, водночас найнижча ціна — на Херсонщині та Запоріжжі. Так, в Івано-Франківській області можна придбати 1 га за 84 112 грн.
Ринок землі сильно сприятиме відновленню економіки після війни. У людей з’явилась можливість продавати та купувати землю, запускати власне господарство, інвестувати в розвиток. Тому Уряд ухвалив введення послуги, яка збільшить прозорість та ефективність функціонування ринку землі.
Валерія Пепеля
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
