Новини    07 жовтня 2018 10:03

На високомаржинальних ринках зростають продажі української сливи


Сливовий бум: у вітчизняному виробництві кісточкових слива впевнено потіснила традиційного лідера — вишню, і поступово стає експортною фруктовою позицією.

У минулому році на фруктовому ринку України відбулася подія, яка привернула увагу фахівців. Вітчизняні садівницькі підприємства відвантажили на експорт більше 8 000 т свіжої сливи, а у грошовому еквіваленті зовнішні продажі склали близько $6,2 млн. Такий обсяг експорту для української сливи взагалі став рекордним. Але привертає увагу і те, що 85% постачань було здійснено або європейським переробникам, або, взагалі, на високомаржинальний фруктовий фреш-ринок країн ЄС.

До цього свіжа вітчизняна слива майже повністю експортувалася на ринок Російської Федерації. Після введення у 2014 році російського ембарго на українську плодоовочеву продукцію, за кордон відправлялися випадкові невеликі партії свіжої сливи по 100-500 т — переважно, до тієї ж РФ, через територію Білорусі. А, скажімо, у 2016 році, за даними Держстату України, було експортовано всього біля 1 т свіжої сливи на $2500. Тому вказану минулорічну динаміку експорту можна вважати досить втішною. Тим більше, що вона повністю співпадає з трендом, який зараз намітився у вітчизняному вирощуванні кісточкових.

Як вказано у доповіді «Покращення доступу українського агробізнесу до експортних ринків», яку підготував Секретаріат з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції (спільний проект FAO і ЄБРР), останніми роками інтерес українських виробників до сливи поступово зростав, незважаючи на те, що вона не позиціонувалася, як була експортна продукція. Скажімо, ще 10 років тому, у валовому зборі кісточкових частка сливи складала 29% і значно поступалася врожаю вишні, на яку припадало 35% збору. Але постійні погодні негаразди у весняний період цвітіння плодових насаджень внаслідок змін клімату зробили «чорну антивишневу» справу. Зараз на долю сливи вже припадає 36–37% збору всіх кісточкових, а частка вишні «просіла» до 30–31% і продовжує постійно зменшуватись. Ще більш помітно відбилися вказані зміни на черешні — якщо у структурі збору кісточкових у 2007 році на культуру припадало 18%, то зараз частка впала до всього лише 13%.

У Доповіді Секретаріату з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції зазначається, що на сливу і вишню і зараз припадає і надалі припадатиме близько 60% врожаю кісточкових. Але, внаслідок примхливості вишні (як і черешні) до погодних умов, все більше садоводів відмовляються від поновлення її насаджень. Слива ж, навпаки, досить морозостійка культура, тому температурні перепади та заморозки не завдають, як правило, серйозної шкоди врожаю цих фруктів.

В ринковому плані, на відміну від вишні, основним каналом збуту якої традиційно виступає сектор переробки (і ціни також диктують переробники), весь врожай сливи реалізується на свіжому ринку, де вже склалася певна культура споживання. Практично весь попит на сливу задовольняється за рахунок власної продукції, а імпортом компенсується лише попит у міжсезоння – весною і на початку літа. Щоправда, тут, як підкреслюють фахівці є одна «пастка». Якщо в плані культивації переваги і перспективність саме сливи зрозумілі, то з огляду на деякі ринкові тренди, все не так однозначно.

Взагалі, останніми роками грошова структура ринку фруктів зазнала неабияких змін. В першу чергу, вони пов‘язані з майже чотирикратним падінням цін на яблука в доларовому еквіваленті протягом десятиріччя. Водночас, ціни на кісточкові, через брак продукції на ринку, значно підвищилися. Якщо у грошовому вимірі на долю кісточкових припадало 28% ринку, то зараз частка перевищила 50%.

Але насамперед попитом з боку переробників користуються вишні і черешні, за які і пропонують найвищі ціни (оскільки далеко не всі вітчизняні і іноземні переробні підприємства мають можливість самостійного вирощування вишні і черешні).

Таким чином склалася суперечлива ситуація — з огляду на стабільність виробництва і гарантовані обсяги виторгу більш привабливою для садівників виглядає слива, але більш прибутковими, хоча й ризикованими, залишаються вишні і черешні.

Тому активізація експорту української сливи, яка спостерігається зараз, може мати вирішальне значення для підвищення маржинальності цього фруктового сегменту.

 

Текст: Михайло Дикаленко

Ще немає новин у цій стрічці ...