На Одещині вирощуватимуть бавовник: необхідна площа посіву – 30 тисяч га

В Одеському державному аграрному університеті пройшов семінар з питань вирощування нішевих культур за участі представників ВРУ, Мінагрополітики, Мінстратегпрому, Держпродспоживслужби, Держрибагентства, Одеської ОВА, УІЕСР, ІКОСГ, СГІ-НЦНС, ОДАУ, міжнародних партнерів, керівників аграрних підприємств та асоціацій. Особливу увагу приділили технології вирощування бавовнику та можливість забезпечення насіннєвим матеріалом потенційних суб’єктів господарювання, інформує Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.

Станом на сьогодні ідеальні природно-кліматичні умови для цієї сільськогосподарської культури склалися в Бессарабії. А зважаючи на те, що бавовняна целюлоза використовується для виробництва пороху, її вирощування на полях Одещини, не лише матиме економічний ефект, але й допоможе оборонному сектору, який потребує 10 тис. тонн бавовняної целюлози.

Так, аби отримати цей обсяг сировини, необхідно мати площу посівів близько 30 тис. га. Причому площа посівів може зменшитися вдвічі, якщо бавовну висадити на зрошуваних землях. Хоча цю сільськогосподарську культуру можна вирощувати на землях без поливу.

З початку 2024 року парламентський комітет з питань аграрної та земельної політики проголосував та рекомендував до розгляду в парламенті законопроєкти, що дозволять зареєструвати права на сорти бавовнику, в тому числі генетично модифіковані, протягом місяця після підписання закону. Зараз реєстрація не генетично модифікованого бавовнику займає 2-3 роки, а реєстрація ГМО бавовнику взагалі заборонена. Окрім цього, зміни у законодавстві дадуть можливість захистити інтелектуальні права власників насіння і здійснювати контроль за сортами.

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт, який спрощує вирощування бавовнику, зокрема ГМ-сортів.

Про це свідчать дані на сайті парламенту.

Так, проєктом закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні” (№10427-1) передбачається спрощення процедур ввезення та обігу на території України сортів бавовнику, встановивши можливість на період воєнного стану та протягом трьох років з дня його завершення або скасування:

• спрощеної процедури державної реєстрації сортів та/або державної реєстрації прав на сорти бавовнику без проведення кваліфікаційної експертизи;
• введення в обіг насіння сортів бавовнику та його використання без проведення сертифікації насіннєвого матеріалу;
• при ввезенні на митну територію України, дослідженнях, державній апробації (випробуваннях), промисловому виробництві та введенні в обіг генетично модифікованого бавовнику, а також продукції, виробленої із його застосуванням, не вимагаються державна реєстрація ГМО та дозволи, передбачені цим законом.

“Галузь потребує кардинальної дерегуляції та спрощення обігу бавовнику з метою забезпечення потреб вітчизняної промисловості, передусім на період воєнного стану та трьох років з дня його завершення або скасування”, — говориться у пояснювальній записці до документа.

Нагадаємо, в Україні вивели два сорти бавовнику, один — для неполивних умов. Успішному впровадженню бавовництва в агропромислове виробництво південного регіону сприятиме використання нових скоростиглих сортів, створених в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН: для неполивних умов — сорт бавовнику Підозерський 4, для умов зрошення — Дніпровський 5.

Нині в Україні слово “бавовна”, і квіти бавовни мають особливе значення. Науковці вважають, що ця рослинна культура має великий потенціал як окрема сільгоспкультура.

Бавовник — це культура з практично безвідходним виробництвом. Після джинування сирцю отримуємо волокно, вихід якого становить 37-38%. Більша частина врожаю складається з насіння (вихід — 60%), яке має великий вміст олії та білка.

Під час перероблення цієї продукції отримується продовольча екологічно чиста та технічна олія (29% від маси насіння), високоякісна макуха для тваринництва (вихід — 77-78% із вмістом 1,7-1,8 кормових одиниць), що забезпечує додатковий прибуток для товаровиробників (40-60% від вартості волокна).

У США залишилося 100 останніх бавовняних фабрик, після короткого перепочинку, спричиненого пандемією, багато з решти текстильних фабрик, які перетворюють бавовняні волокна на пряжу та тканину, закриваються, повідомляє Bloomberg.

Анна Лиса