Новини / Думки     19 серпня 2018 13:49

Мистецтво домовлятися: Як залагодити конфлікт і не зашкодити репутації компанії


Мистецтво домовлятися: Як залагодити конфлікт і не зашкодити репутації компанії? Звернутися не до суду, а до медіатора

Текст: Наталія Гнатюк, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії LAW NET

Конфлікти в бізнесі виникають тому, що люди одне одного не чують. Кожен думає про себе, про свій інтерес і вважає, що краще знає потреби опонента. Усе це може призвести до скорочення прибутку, а в агробізнесі ще й до зниження врожаю.

Конфлікти бувають декількох видів. Найчастіше вони зачіпають трудові відносини. Хтось когось незаконно звільняє, хтось не задоволений заробітною платою. Не так давно на півдні країни одна компанія вирішила провести реорганізацію та скоротила частину співробітників. А вони зібралися відстоювати своє право на працю в суді. Гучний скандал, безумовно, негативно вплинув би на репутацію компанії. Але судового розгляду вдалося уникнути завдяки медіації.

Крім трудових спорів конфлікти в агросекторі стосуються взаємин з пайовиками. Останні нині стали не байдужими і освіченими. Тільки щось не так, об’єднуються і починають шантажувати орендаря розірванням договорів оренди на землю. Ніхто не замислюється, що без агрохолдингу не буде роботи, не буде села, нічого очікувати податків. Негативні емоції виходять на перший план. Починається конфлікт, і пайовики біжать розривати договори оренди за принципом: згорів сарай, гори і хата.

І тут дуже важливо не дати учасникам конфлікту переступити межу, звідки неможливо буде повернутися назад. Ще один різновид конфліктів — сімейні суперечки, коли особисті взаємини переносяться у площину бізнесу. Агробізнес, часто будучи сімейним, рясніє яскравими прикладами. Власник однієї компанії сильно ображався на сина, який замолоду не послухався його. Намагався навіть на шкоду бізнесу мстити синові. Добре, що справа не дійшла до суду і залученому медіаторові вдалося виявити інтереси та причини поведінки кожного з учасників конфлікту і звести їх розбіжності до нуля. Найчастіше, йдучи на поводі у власного гніву, ділові люди, які звикли діяти, відразу біжать до суду. Та суд не завжди дає результати — за статистикою, тільки 3% всіх винесених в Україні судових рішень виконуються. Коли починається конфлікт, ніхто не думає про наслідки. Сторони витрачають величезні гроші, щоб довести свою правоту. Людина перебуває в такому емоційному стані, який заважає їй мислити логічно. Медіація дозволяє згасити пристрасті, знизити емоційний градус, повернути сторони до здорового глузду та окрім врегулювання конфлікту зберегти здорові стосунки. Мистецтво медіатора полягає в тому, щоб прибрати конфліктогени, посадити сторони за стіл переговорів. Вислухавши кожного, ставлячи запитання, підвести їх до оптимального виходу із ситуації, що склалася.

Коли учасники конфлікту йдуть до суду, третя особа, тобто суддя, оцінює їх докази та приймає рішення. Медіація дозволяє сторонам прийняти рішення самостійно. Завдяки професіоналізму посередника, лишаючи у минулому емоції, конфліктуючі починають говорити про те, що для них важливо і яким чином цього досягти. І знаходять рішення, яке влаштовує всіх. Рішення суду і рішення, знайдене безпосередньо учасниками конфлікту, — як кажуть, дві великі різниці. Суддя виносить рішення на користь лише однієї сторони. Відповідно у сторін немає ані найменшого бажання його виконувати. А якщо сторони самі дійшли висновку, все швидко виконується. Бізнес збережено. Конфлікт вичерпано. Сторони продовжують нормально спілкуватися. Величезною перевагою медіації є конфіденційність — конфлікт не переходить у публічну площину, що дозволяє сторонам зберегти репутацію. Співробітник однієї компанії володів конфіденційною інформацією. Після виникнення конфлікту він мав намір використовувати її для шантажу власників, вимагав грошей. Якби справа дійшла до суду, інформація була б оприлюднена, і крім фінансових компанія зазнала б ще й репутаційних втрат. Медіація дозволила сісти за стіл переговорів, обговорити: хто чого хоче, знайти точки дотику і вирішити конфлікт інтересів.

У кожного медіатора свої підходи та секрети, як прибрати конфліктогени. Десь спрацьовує особиста симпатія, десь шок. Спочатку медіатор вислуховує кожну сторону, отримує загальну картину, знаходить камінь спотикання, формує розуміння, коли сторони вже готові йти на переговори.

Одне з його головних завдань — забезпечити учасникам конфлікту чіткість та поетапність медіаційної процедури, результатом якої може стати медіаційна угода. Медіатору потрібно не безпосередньо винести рішення, а підвести до нього конфліктуючих, направити їх до виходу. Поставити обом сторонам правильні запитання, показати ситуацію, що склалася, під іншим кутом.

Наприклад, при розлученні дружина настільки була ображена на чоловіка, що неодмінно хотіла порушити проти нього кримінальну справу. Їй це практично вдалося. Знаючи певні нюанси його бізнесу в агросекторі, вона написала заяву і збиралася подавати її до правоохоронних органів. Медіатор поставив єдине запитання: «Ви дійсно хочете, щоб батька вашої дитини визнали злочинцем?» Жінка відключила емоції та зрозуміла, що батько її сина буде сидіти в тюрмі й це клеймо потім усе життя буде переслідувати не тільки чоловіка, але і дитину. Звичайно, вона забрала заяву. Судові розгляди можуть тривати роками. Пройшовши три інстанції, справа може повернутися до першої на повторний розгляд. І процес почнеться знову. На нього важко впливати. До того ж в Україні окрема історія з виконанням судових рішень.

У Великій Британії понад 85% суперечок і конфліктів вирішуються шляхом переговорів за участю медіаторів. Це дозволяє прискорити процес. Якщо питання складні, переговори можуть зайняти тиждень-два. Досвід показує, що спочатку у конфліктуючих йде відторгнення. Але переступивши через образи, усунувши непорозуміння, вони самі прискорюються, намагаються якнайшвидше владнати суперечку. Бо всі — ділові люди, всі цінують свій час та гроші.

Чому сторони не можуть домовитися самостійно? Навіщо їм фахівець? Як правило, вони не можуть впоратися з негативними емоціями. А коли емоції йдуть попереду, конфлікт тільки набирає обертів. Тому людина, яка допоможе подивитися на проблему під іншим кутом, показати результат певних дій, вчасно поставити запитання: «а що буде, якщо…?», дуже важлива. Тож коли учасники конфлікту починають аналізувати те, що відбувається, народжується оптимальне рішення.

Не всі випадки підлягають медіації. Багато що залежить від учасників конфлікту, їх психологічного стану. Буває, одна зі сторін намагається маніпулювати: вдає, що погоджується на певні рішення, а насправді тільки затягує час. Але грамотний медіатор відразу бачить нечесність гри. Принцип медіації полягає в тому, що будь-яка сторона в будь-який час добровільно може вийти з процесу. І таке трапляється. Але мистецтво медіатора в тому, щоб створити атмосферу, за якої конфліктуючі хотіли б розмовляти.

Медіація не панацея — це один зі способів альтернативного вирішення суперечки. Якщо сторони не домовилися, вони йдуть до суду, відповідно до законів проходять всю процедуру та отримують рішення суду, яке буде примусово виконуватися згідно з нашим законодавством.

Великі компанії все частіше звертаються до послуг медіаторів. Власники підприємств, бачачи серйозні конфлікти між співробітниками, відправляють їх на медіацію. Вони спочатку пручаються, але досить швидко починають отримувати задоволення від процесу. Розслабляються, висловлюють свої претензії — та йдуть іншими людьми і працюють далі набагато ефективніше, ніж до процедури медіації. Ті ж, хто не знаходить точок дотику, як правило, звільняються. Та спробувати все одно варто.