Новини / Земля     17 жовтня 2018 18:02

Мартинюк: ОТГ нічого не роблять із с/г землями, які їм передають у власність


З початку процесу передачі сільгоспземель за межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад, ОТГ не проведено жодного аукціону щодо продажу права оренди. Про це на своїй сторінці у Facebook заявив перши заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Нагадаємо, як раніше повідомляв LANDLORD, в лютому 2018 року Держгеокадастр розпочав передачу сільгоспземель за межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад. Станом на сьогодні із 662 ОТГ, які були утворені до 2018 року, 72% (або 479 ОТГ) уже передано майже 1 млн га землі (938,7 тис. га).

За словами Максима Мартинюка в уряді вирішили проаналізувати, що відбувається з цими землями. Аналізу піддались землі ОТГ, які отримали їх у першу хвилю.

«За цей час ОТГ не проведено жодного аукціону щодо продажу права оренди. При цьому частка вільних до передачі земель складає в середньому 20% від переданих площ і, виходячи із результатів аукціонів Держгеокадастру в відповідних районах, недостачі бажаючих взяти земельні ділянки в користування там немає», – заявив перший заступник міністра.

Та додав, що більшість ОТГ не приймали жодних рішень по розпорядженню переданими їм землями. А одна об’єднана громада взагалі передала 14 ділянок загальною площею 26 га у  безоплатну власність.

«Я не роблю ніяких узагальнюючих висновків (тим більше, що для них ще об’єктивно зарано), але ми продовжуємо моніторинг використання земель ОТГ та готові до втручання в разі зловживань та ухвалення на місцях рішень, які суперечать економічним та соціальним інтересам громад. На останок хочу вкотре зауважити, що рішення Уряду щодо передачі держземель в комунальну власність не лише наділяє ОТГ додатковим потужним ресурсом, але і накладає на них підвищену відповідальність щодо його раціонального використання», – наголосив Максим Мартинюк.

Рослинництво        2 години тому

Українські аграрії почали збирати гречку, просо, соняшник

На сьогодні, 19 серпня, українські сільгоспвиробники розпочали збирати пізні культури – гречку, просо, соняшник.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Жнива-2019 в Україні тривають. Зокрема, в господарствах уже намолочено:

  • гречки – 1,0 тис. т при середній урожайності 12,9 ц/га (з площі 1,0 тис. га або 2% до прогнозу);
  • проса – 19 тис. т при середній урожайності 18,0 ц/га (з площі 10 тис. га або 12% до прогнозу);
  • соняшнику – 3,0 тис. т при середній урожайності 13,8 ц/га (з площі 2,0 тис. га до прогнозу).

Ранні зернові та зернобобові на сьогодні зібрано з 99% площ, намолочено 38,7 млн тонн зерна. Середня врожайність становить 39,1 ц/га.

Читайте: На Рівненщині знімають серіал про справжніх фермерів ВІДЕО

Ріпак зібрали на 100% площ. Урожай становить 3,1 млн т при середній урожайності 24,9 ц/га. Наразі в 20 господарствах України ведеться сівба озимого ріпаку під урожай 2020 року. Засіяно 32% прогнозованих площ.

Landlord раніше повідомляв про те, що прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т.

Поділися

Аналітика        2 години тому

Зміни клімату та світовий ВВП: Bloomberg опублікував новітні дані

Національне бюро економічних досліджень (США) оприлюднило результати аналізу, в якому економічно обґрунтовано, як боротьба зі змінами клімату допоможе зростанню світової економіки.

Про це повідомляє Bloomberg.

Уповільнення темпів зміни клімату відповідно до Паризької угоди має чіткі економічні вигоди, оскільки глобальне потепління все більше сприймається як ризик для світової фінансової стабільності та економіки.

Читайте: Виробництво енергії з твердих залишків оливок: інновації в албанській теплиці

Середня температура на Землі з доіндустріальних часів зросла приблизно на 1,4 °C. Дотримуючись Паризької угоди та обмежуючи середньорічне підвищення температури до 0,01 °C, світ отримає зменшення глобального доходу на 1,07% до 2100 року. Водночас якщо температура підніматиметься на 0,04 °C за рік, світовий ВВП зменшиться на 7,22%.

Такі дані оприлюднило Національне бюро економічних досліджень. Доповідь Network for Greening the Financial System містить висновок Munich Re (компанія, що є одним із лідерів глобального страхового ринку), який показує:

  • Середнє значення річних збитків від природних катастроф за останні 30 років – $140 млрд/рік.
  • У 7 з 10 останніх років ці збитки перевищували $140 млрд/рік.
  • Кількість екстремальних погодних явищ у світі з 1980 року зросла втричі.

Автори дослідження, зокрема Метью Кан з Університету Південної Каліфорнії та Юй-Чунг Ян з Національного університету Цинхуа (Пекін), використовували дані 174 країн за період 1960–2014 рр. Вони виявили, що світовий ВВП на душу населення зазнав постійних змін температури, і проілюстрували, що ці негативні ефекти є універсальними, тобто «впливають на всі країни, багаті чи бідні, і гарячі чи холодні».

Landlord раніше повідомляв про те, що згідно з новим звітом ООН, у найближчі 12 років вартість їжі зросте, а її кількість у світі скоротиться.

Поділися

Політика        4 години тому

Ховав валюту в мішках із зерном: експрезидента Судану судять за корупцію

Сьогодні, 19 серпня, розпочався судовий процес над колишнім президентом Судану Омаром аль-Баширом, якого звинувачують у корупції. Під час обшуку в його будинку в мішках із зерном було знайдено велику суму грошей в іноземній валюті.

Про це повідомляє Фокус.

30-річне правління президента Судану Омара аль-Башира завершилося у квітні 2019 року: він був повалений унаслідок кількамісячних протестів. А в червні, за заявою прокурорів, у його будинку знайшли велику суму ($113 млн у суданських фунтах, а також іноземну валюту), яку експрезидент переховував у мішках із зерном.

Читайте: Дмитро Разумков назвав ринок землі спірним питанням

Баширу висунуто звинувачення у «зберіганні іноземної валюти, корупції та незаконному отриманні подарунків». Він мав постати перед судом ще в липні, але засідання було перенесено з міркувань безпеки.

19 серпня колишній диктатор прибув на перше засідання суду в оточенні великого військового конвою.

Джерело повідомляє, що «російські радники складали для Судану кривавий план з придушення протестів» і що «російська компанія допомагала Омару аль-Баширу утримуватися в президентському кріслі».

Landlord раніше повідомляв про те, що в Південному Судані гостра нестача продовольства: 7 млн населення лишилося без зернових, води і продуктів харчування.

Фото: CNN

Поділися

Овочівництво        4 години тому

Для подолання дефіциту на ринку Україна імпортує картоплю з Білорусі

Ціна на картоплю в Україні за останній тиждень зросла на 20% – до 8–12 грн/кг. Попри це попит на продукцію залишається високим, а пропозиція – досить обмеженою. У зв’язку з такою ситуацією українські трейдери розпочали поставки картоплі з Білорусі.

Про це повідомляє EastFruit.

Білоруську картоплю продають за ціною від 8 грн/кг, проте її якість не завжди влаштовує українського споживача.

Читайте: Картопля росте в мішках: унікальний досвід Фінляндії

Цього тижня вітчизняні виробники картоплі планують підняти ціни на свою продукцію з огляду на активні темпи збуту, хоча вже сьогодні ціни на картоплю в країні в середньому в 2,5 разу вищі, ніж у середині серпня минулого року.

Landlord раніше повідомляв про те, що українські картоплярі згортають бізнес: 3 основні тенденції на ринку картоплі.

Поділися

Фінанси        5 години тому

За придбаний садивний матеріал фермерам компенсували 120 млн грн

Для компенсації витрат на придбання саджанців плодово-ягідних культур та винограду українським аграріям перераховано  119,8 млн грн – відповідно до наказу Мінагрополітики № 469 від 13 серпня 2019 р. За цією програмою допомогу з держбюджету отримають 112 сільгоспвиробників.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

За держпрограмою підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними уряд виділяє аграріям кошти для компенсації за придбаний садивний матеріал.

Читайте: На Рівненщині знімають серіал про справжніх фермерів ВІДЕО

Найбільші суми цього виду державної допомоги отримають сільгоспвиробники Київської (31 008, 60 тис. грн), Закарпатської (19 238, 00 тис. грн) та Одеської (16 503, 90 тис. грн) областей.

Landlord раніше повідомляв про те, що за придбану техніку аграріям компенсували 331 млн грн.

Поділися
Показати ще