“Компромісний” законопроєкт про валютний контроль пройшов профільний комітет Ради

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав та рекомендував до голосування за основу законопроєкт №8166-д “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур”.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Законопроєкт №8166-д був розроблений на заміну проєкту закону №8166.

“Це компромісний документ, в якому враховані ключові пропозиції аграрних асоціацій. Він, як і базовий, спрямований на те, щоб забезпечити повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України при експорті окремих сільськогосподарських товарів шляхом запровадження режиму експортного забезпечення”, — пояснили у відомстві.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Водночас документ дає право легальному агробізнесу експортувати без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту. Щомісячно можна експортувати на подвоєну суму середньомісячного повернення валютної виручки в країну, розраховану за попередні пів року. Такий експорт можна здійснювати за поточною процедурою, без будь-якого додаткового регулювання.

Якщо потреби експорту перевищуватимуть розрахований ліміт, на цю понаднормову суму необхідно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою на рівні 14%. А після повернення валютної виручки можна відкоригувати таку накладну зі ставки податку 14% на 0% й отримати відшкодування ПДВ. Фактично це дозволяє використовувати як заставу за повернення валютної виручки податковий кредит, а не лише живі гроші, як це було передбачено у базовій редакції законопроєкту.

Довідка: раніше в Раді зареєстрували законопроєкт № 8166, яким пропонують запровадити новий механізм, що забезпечить повернення валютної виручки в державу.

У пояснювальній записці йдеться про те, що сільське господарство є однією з найбільших галузей економіки, що забезпечує левову частку надходження валютної виручки, а тому найбільші зловживання та маніпуляції відбуваються саме на цьому ринку. Зокрема, ринок зерна активно використовується для “сірих” схем з валютою, зокрема “сірим” імпортом, та подальшої легалізації (відмивання) доходів через експорт сільськогосподарської продукції та бюджетне відшкодування ПДВ. Крім того, відсутні гарантії та відповідальність за неповернення валютної виручки (зокрема якщо експорт здійснюється компаніями-одноденками).

Проєктом Закону пропонується внести зміни до Митного кодексу України, Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, якими передбачити запровадження режиму попередніх експортних депозитів при експорті товарів, які класифікуються за кодами товарів згідно УКТ ЗЕД 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія), 2306 (макуха та шрот).

Зокрема, проєктом передбачаються, що:

1. експорт пшениці, ячменя, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, олії, макухи та шроту може здійснюватися лише після депонування не менше ніж 15 % митної вартості партії товару шляхом поповнення попереднього експортного депозиту експортера з власного поточного рахунка в банку;
2. поповнення попереднього експортного депозиту може не здійснюватися, якщо сукупна сума всіх попередніх експортних депозитів експортера становить більше 35 млн доларів США (і ця сума не перевищує 15 % митної вартості партії товару);
3. після повернення валютної виручки в Україну, депоновані кошти повертатимуться експортеру в повному обсязі, а у разі часткового повернення – пропорційно до повернутої суми;
4. якщо експортер порушує строки для повернення валютної виручки, сума поповнення попереднього експортного депозиту перераховується до державного бюджету;
5. випуск у митний режим експорту та пропуск за межі митної території України товарів, згідно УКТ ЗЕД 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія), 2306 (макуха та шрот) здійснюється митними органами на підставі довідки, що підтверджує поповнення попереднього експортного депозиту або довідку про консолідовану суму попередніх експортних депозитів.

Нагадаємо, ймовірні втрати бюджету від діяльності агротрейдерів складають 4,8 млрд грн податків. Неповернення ними валютної виручки може скласти 1,8 млрд дол. США.

Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” звернулась до Голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют та повернути гнучкий валютний курс. Тим часом готівковий курс долара в Україні продовжує зростання через психологічні чинники.

Натомість Національний банк України зберігатиме фіксований курс, доки бачитиме, що переваги від цієї фіксації перевищують недоліки такого курсового режиму.

Валерія Пепеля