Новини / Земля     16 лютого 2019 11:02

Хто, як і за скільки зможе купити землю в Україні

Наступного року Україні доведеться відмовитися від чергового продовження дії мораторію на вільний обіг сільськогосподарських земель. На ринку, за різними оцінками, можуть бути запропоновані близько 3 млн га угідь. До початку березня Кабінет Міністрів повинен передати до Верховної Ради проект закону, який передбачає продаж земель сільськогосподарського призначення.

Під тиском заходу

Коли саме запрацює ринок земель, спрогнозувати важко. Наразі відомо лише те, що затягувати це питання Верховна Рада вже не зможе. По-перше, цього вимагають впливові структури Заходу. Ще торішньої весни Європейський суд зобов’язав Україну зняти мораторій на продаж землі, оскільки це порушує Конвенцію з прав людини. З аналогічною вимогою виступає й МВФ, який продовжує бути нашим головним кредитором.

По-друге, конституційні обмеження на права власності не можуть тривати вічно. З огляду на це під час останнього продовження мораторію на продаж землі (який діятиме до 2020 року) Верховна Рада вирішила зобов’язати урядовців підготувати проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Стартова ціна одного гектару землі буде становити приблизно $2500 або 70 000 гривень.

Йдеться про можливий продаж сільсько­господарських земель, які перебувають у державній, комунальній та приватній власності (такі операції мають проводити виключно на конкурентних засадах шляхом електронних торгів).

Власник, який продає землю, зобов’язаний спочатку запропонувати її своїм орендарям (вони мають переважне право на придбання землі), а в разі відмови — іншим користувачам.

Обов’язкова передумова для вільного обігу сільськогосподарських земель — завершення їх інвентаризації з одночасним внесенням отриманих даних до Державного земельного кадастру. Але відсутність у влади стратегічного бачення головних цілей і завдань породжує безліч запитань. Адже сам по собі ринок землі не може бути самоціллю.

За формулою ренти

Законодавчі ініціативи відкривають широкі двері для продажу земель, але при цьому не дають чіткої відповіді на їх оцінювання. Це означає, що сотки й гектари підуть з молотка за чинними правилами, пов’язаними з нормативною та реальною оцінками землі.

Як свідчить закон «Про плату за землю», нормативна ціна землі дорівнює сторазовому розміру земельного податку за неї. Для її визначення користуються нормами ще двох законів — «Про оцінку землі» та «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Окрім того, існує низка нормативних методик. Наприклад, прибутковий спосіб передбачає аналіз і прогнозування чистих прибутків (отриманих від експлуатації земельного наділу).

Стартова пропозиція на ринку землі становитиме до 2,8 млн га сільгоспугідь.

Порівняльний — пов’язаний з оцінкою вартості сусідніх (аналогічних) наділів. Третій спосіб — метод залишку землі: він полягає у детальних розрахунках фінансових витрат, які необхідно здійснити для поліпшення врожаїв. Йдеться про розрахунок збитків (у разі штучної заміни ґрунту, внесення добрив, меліорації ґрунту тощо).

Щодо реальної оцінки землі, то сьогодні вона вираховується з тієї ренти, яку приносить дана ділянка: визначається з урахуванням грошової суми, що приносить щорічний дохід (у вигляді банківського відсотка). Тобто продавець-­землевласник розраховує отримати щонайменше таку суму, яка у подальшому принесе дохід у вигляді банківського відсотка — рівнозначного річній ренті з даної земельної ділянки. У свою чергу покупець отримує не саму землю, а дохід, який вона має приносити.

Отже, ціна землі — це капіталізована земельна рента, або рентний дохід за певну кількість років, яким компенсується сума трансакції. У такому разі, як стверджують фахівці, оцінку землі доцільно визначати за формулою:

ЦЗ = (ЗР:NБ)х100%,

де ЦЗ — ціна землі; ЗР — земельна рента; NБ% — норма банківського відсотка.

Наприклад, щорічна рента з 1 га землі становить 7000 гривень, а банкіри пропонують у середньому 10% річних. Виходячи з цього, 1 га коштуватиме в межах 70 000 гривень. Таким чином, потенційний покупець може віднести до банку свої кровні й отримувати такі ж самі доходи, як і землевласники (які міркують так само, виношуючи свої плани на майбутнє).

Звісно, у нинішніх реаліях такі розрахунки виглядають швидше теоретичними, аніж практичними. Адже конкретна ціна землі як товару визначатиметься кон’юнктурою ринку — попитом і пропозицією, яка доволі мінлива (може зростати чи зменшуватися залежно від зміни ціни).

Величина попиту залежить від різних факторів: розміру земельного податку, транспортних комунікацій, електромереж і навіть інфляції (оскільки земля — реальний актив). На земельну вартість також впливають зниження доходів фермерських господарств, місце розташування, родючість тощо. Оцінка ділянки має базуватися на результатах геодезичних і геологічних досліджень (інформації про склад ґрунту, рівень протікання ґрунтових вод, рельєф).

При цьому варто звернути увагу й на кадастрову оцінку, яка дозволяє кількісно встановити рівень цінності ділянки серед навколишніх земель (орієнтовну вартість). Більш детально говорити про ринок земель можна буде лише після того, як він запрацює. На даний момент можна керуватися лише побажаннями з боку землевласників та орендарів.

ТОП-5 фактів про ринок землі

Лише 18 млн земельних ділянок з 25 млн наявних внесені до державного земельного кадастру.

Частина паїв була продана до введення мораторію у 2001 році. Сьогоднішня вартість 80% ділянок, які перебувають у вільному обігу, набагато завищена.

Стартова ціна за 1 га сільськогосподарської землі в середньому становитиме $2500.

Свої земельні паї хочуть продати близько 10,4% власників.

Стартова пропозиція на ринку землі становитиме 1,5–2,8 млн га сільгоспугідь.

Хто скільки дасть?

Земля в Україні дорожчає з року в рік. Це викликано низкою причин: підвищенням розмірів земельної ренти (внаслідок зростання індустрії відпочинку і туризму), високим попитом на сільськогосподарську продукцію та повільним ростом врожаїв.

Також не треба забувати, що внаслідок процесів урбанізації значна частина земель вилучена із сільськогосподарського обороту і передана під будівництво хмарочосів, доріг, «рукотворних» морів (згадати хоча б про Київське водосховище, заради якого у радянські часи знищили близько півтора десятка навколишніх сіл).

Ці та інші фактори вказують на те, що ринок земельних відносин розвиватиметься, а разом із ним — користуватиметься підвищеним попитом і сама оцінка землі. Після зняття мораторію очікується зростання цін, як це спостерігалося у сусідній Польщі (де вартість одного гектара подекуди підскакувала до 10 000 євро).

На думку експертів, стартова ціна за 1 га сільськогосподарської землі в середньому становитиме $2500 (близько 70 000 гривень). Принаймні так вважає доктор економічних наук, завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки Ольга Ходаківська.

За її даними, свої земельні паї хочуть продати близько 10,4% власників. Якщо говорити мовою цифр, то пропозиція на ринку земель становитиме 1,5–2,8 млн га сільгоспугідь.

Кадастрова оцінка дозволяє встановити рівень цінності ділянки серед інших у масиві.

Водночас для третини землекористувачів (32%) прийнятною для викупу земель є ціна, що не перевищує $500 за 1 га. Ще 22,2% можуть запропонувати землевласникам удвічі більше — близько $1000. Частка осіб, які можуть заплатити $2000, становить лише 10,7%. Зазначені суми свідчать про очевидне намагання потенційних покупців і продавців видавати бажане за дійсне.

Принцип «хто більше дасть» може призвести до того, що значна частина землі опиниться в руках представників іноземних структур (через підставних осіб), які спекулюватимуть земельними ділянками в Україні. Як це можливо реалізувати на практиці? Схема доволі проста: на першому етапі створюється товариство з обмеженою відповідальністю «А» з наступним розподілом статутного капіталу: 99%+1% (99% — нерезидент, 1% — фізична особа, громадянин України). На другому — створюється ТОВ «Б» з новим розподілом статутного капіталу: 99%+1% (99% — ТОВ «А», 1% — фізична особа, громадянин України). І саме це ТОВ («Б») уже не буде мати ознак іноземного підприємства (про яке згадується у Земельному кодексі), оскільки де-юре засноване громадянином України та юридичною особою України.

Ще один варіант можливий при створенні ТОВ «потрібним» громадянином України, а після держреєстрації права власності здійснюється викуп часток у статутному капіталі безпосереднім замовником — іноземним суб’єктом.

Конкретна ціна певної ділянки землі буде визначатися попитом і пропозицією.

Втім, юристи можуть назвати ще з десяток способів обійти обмеження на продаж землі нерезидентам, встановлені Земельним кодексом. Це викликано тим, що чинне законодавство не містить суттєвої заборони на те, щоб іноземні компанії чи громадяни інших держав викупляли частки у статутному капіталі юридичних осіб (які мають у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення).

Такий шлях капіталізує аграрні відносини, але не сприяє формуванню реального власника і господаря землі.

Процедура

За даними Державного земельного кадастру, вже внесені дані про 18 млн ділянок із 25 млн наявних (цю інформацію ще треба узгодити з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно).

Перед введенням ринку потрібно завершити інвентаризацію державних земель. А саме зняття мораторію потрібно проводити у два етапи: спочатку зняти заборону на відчуження землі комунальної та державної власності, у подальшому — надати дозвіл на відчуження приватних ділянок через проведення прозорих торгів.

У будь-якому разі на цьому ринку треба навести лад, оскільки там процвітають тіньові схеми: значну частину земель ще й досі не зареєстрували і незаконно передають в оренду.

Також треба чітко окреслити коло суб’єктів, які будуть купувати землі сільськогосподарського призначення. Наразі це юридичні та фізичні особи, які не мають підтвердження про свою аграрну кваліфікацію.

Сьогоднішня вартість 80% ділянок, які виставлені на продаж, набагато завищена. Такі ціни, як правило, продиктовані не умовами ринку, а лише бажанням продавців. Щоб уникнути подібних помилок, треба скористатися висновками експертів.

Нові законодавчі ініціативи передбачають діяльність ліцитатора — фізичної особи зі спецпідготовкою, яка безпосередньо проводить аукціони та фіксує найвищу ціну під час проведення земельних торгів. Ліцензуванням суб’єктів цього виду діяльності займатиметься орган виконавчої влади — Державне агентство земельних ресурсів України.

Публічні торги мають розпочинатися з оголошення ліцитатором стартової ціни з одночасним ударом гонга (молотка). Якщо протягом трьох хвилин ніхто не відреагував, лот знімається з продажу. Всім учасникам, які відмовилися придбати землю, гарантійні внески не повертаються. Землю продадуть тому, хто запропонує найвищу ціну.

Переможець зобов’язаний протягом 10 банківських днів укласти договір купівлі-продажу та перерахувати кошти на відповідний номер банківського рахунка. Строк оплати може бути продовжений за згодою замовника, але не більше 30 календарних днів. Якщо ж переможець відмовляється підписати протокол, то автоматично позбавляється права на подальшу участь в аукціоні.

Стартова ціна сільськогосподарських земель, що належать до державної власності, не може бути нижчою за її вартість: вона визначається на підставі результатів експертної грошової оцінки (яка проводиться відповідно до методики, затвердженої Кабміном).

З моменту продажу ділянки сільськогосподарського призначення не допускається зміна її цільового призначення протягом 10 років.

Зарубіжний досвід

За даними різних досліджень, середня ціна за 1 га сільськогосподарської землі в Угорщині становить $4000, Естонії — $5000, Румунії — $6000, Польщі — $11 000. Найдорожчими вважаються землі Нідерландів та Швейцарії, де ціни за 1 га сягають $63 700 і $70 000 відповідно.

Заборона на продаж сільськогосподарської землі встановлена в американському штаті Айова, Канаді, а також Ізраїлі: там лише дозволено брати землю в довгострокову оренду — до 50 років.

У багатьох європейських країнах відчуження землі дозволяється за певних обмежень. Наприклад, у Польщі переважно практикують сімейні фермерства, які обробляють близько 80% земель. Максимальний площа ділянки для одного власника — 500 га. Земельний ринок перебуває під пильним контролем держави — Агентства сільськогосподарської власності (яке викупляє землю за ринковою ціною). А ось дозволи на купівлю землі іноземцями скасували ще у 2016 році.

У Данії земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть продавати лише за умови збереження їх статус-кво. Покупці повинні прожити останні вісім років у сільській місцевості та займатися тільки фермерством. Продавати землю дозволяється лише для потреб фізичних осіб — фермерів (максимальний ліміт — до 150 га).

До відміни мораторію на продаж земель всі розрахунки можна віднести до чистої теорії.

Натомість у німців усе навпаки: 55% сільськогосподарської землі належить потужним за європейськими стандартами агропідприємствам (або обробляється ними на правах оренди). Ліміт коливається від 400 до 500 га. Решта земель — у власності середніх і дрібних фермерів. Обмежень для купівлі іноземцями немає. Але треба враховувати порядок відчуження земель з дозволу місцевих органів влади: вони повинні отримати обґрунтування з боку потенційного покупця та підтвердження його професійної підготовки.

У Болгарії купити землю можуть громадяни країни, члени Європейського Союзу, юридичні та фізичні особи, які перебувають там понад п’ять років (йдеться лише про представників тих країн, з якими укладені міжнародні угоди). Ціна на землю вільна, ліміти земельної власності відсутні. Така сама ситуація і в Естонії, де іноземці можуть придбати землю для фермерських цілей і навіть змінювати її цільове призначення (через п’ять років). 

ТЕКСТ: Валентин Ковальський

ФОТО: shutterstock

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

21 годину тому

Сергій Омельяненко – бізнесмен, що створює тренди

Сергій Омельяненко - власник фермерського господарства «Омельяненко» на Кіровоградщині із земельним банком у 5000 га. Омельяненка сміливо називають фермером-новатором, який не боїться вкладати гроші в інноваційні проекти, серед яких сонячні електростанції, автомобілі Tesla та провідні технології в культивації рослин.


 

Історії успіху   

21 годину тому

Досвід Херсонщини: жовті кавуни забезпечують вищий дохід ФОТО

Група виробників із Новософіївки Херсонської області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю. Продукція користується великим попитом.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Нові сорти – скоростиглі. Урожайність у них дещо менша ніж у традиційних кавунів, проте, будучи нішевими продуктами вони, за словами виробника, забезпечують вищий дохід і користуються значним попитом.

Читайте: Вірусне відео про заражену черешню підірвало експорт ягід зі США до Гонконгу

Зараз у новософіївському господарстві випробовують пізньостиглі сорти, які не втрачають якості при тривалому зберіганні (до місяця). Сорт має добрі перспективи для експорту.

Як розповіла спеціаліст з розвитку плодовочевого ринку UHBDP ЮліяЯрмак, тут вирощують цікавий сорт кавунів – Айс бокс (порційний). Це смачні та солодкі тонкокорі кавуни, масою 4–5 кг, зручні для зберігання в холодильних камерах та для вживання.

Landlord раніше повідомляв про те, що науковці США використовують технологію секвенування геному, щоб розробити нові сорти кавуна, які володітимуть підвищеним захистом від основних хвороб рослини.

Садівництво   

14 липня 2019 16:42

Сергій Кучеров: Незабаром аграрії вноситимуть ЗЗР двічі на рік

Керівник групи Агроцентри BASF Сергій Кучеров в інтерв’ю Landlord підбив підсумки форуму «Якісне протруювання – запорука гарного врожаю» та розповів про останні тенденції в розробці новітніх препаратів ЗЗР.

Які нині стереотипи побутують серед фермерів щодо новітніх препаратів ЗЗР?

Я би не стільки став говорити про стереотипи, скільки звернув би увагу на підходи. Коли аграрії кажуть, що ми вибираємо препарат, ефективний проти кореневої гнилі, тоді я часто задаю питання: «Хлопці, а як правильно обліковуються кореневі гнилі в полі? Як ви визначаєте, наскільки він ефективний?» Тому оці моменти залишаються за кадром. Адже я приводив приклад, де, згідно методики  обліку  ураження кореневими гнилями, треба оцінити 20 рослин в суміжних рядках у 10 місцях поля на площі до 50 га. Оце і є оцінка ефективності. Хто таке робить? Будемо відвертими – одиниці. Тому ось цей момент і є найбільш складним.

Як зазначив представник «Євраліс Семенс Україна», незабаром протруєння насіння бетонозмішувачем стане історією. Наскільки це реально?

З точки зору пропасних культур, скажу, що ще років 5 і все. Аграрії, які використовують вітчизняне насіння, вони його отримують вже підготовленим, протруєним. Це не говорячи вже про європейських виробників, де стандарти надзвичайно високі. Пшеницю ніколи взагалі таким чином не перетруювали. Бетонозмішувачем, зазвичай, протруювали інсектицидами кукурудзу, соняшник… Тож, гадаю, ця технологія дійсно себе вичерпала.

Читайте: Весняні заморозки та літні посухи: як казахстанські фермери справляються із негодою

На сьогодні існує чимало ЗЗР, які здатні захистити рослину практично від будь-яких шкідників. Утім, існують і такі паразити, від яких фермерів досі кидає в холодний піт. Могли б назвати найбільш небезпечні хвороби, боротьба з якими досі залишається актуальною?

Позбутися  шкідочинних організмів взагалі не можливо, адже вони займають свою біологічну нішу і є частиною природніх процесів. Тут інше питання – наскільки добре ми зможемо їх контролювати. Зокрема, і за допомогою ЗЗР. Так, на пшениці я б виділив снігову плісняву та сажку летючу. Узагалі наразі працюємо над рекомендаціями, щоб  застосовувати ЗЗР  і від осіннього розвитку хвороб, і від  весняного .

Нагадаємо, днями у Києві відбувся форум на тему «Якісне протруювання – запорука гарного врожаю», на якому експерти компанії BASF звітували про результати використання препаратів компанії, що вийшли на ринок на початку 2019 року — інсектицидних протруйників Пончо та Пончо Вотіво, а також фунгіцидного протруйника для зернових Кінто® Плюс.

Аналітика   

14 липня 2019 14:22

Якісні препарати, ставка на молодь та приціл на агрохолдинг – як за 6 років розбудували господарство Спрінт К

Виконавчий директор господарства «Спрінт К» Юрій Олійник розповів про технологію культивації культур, політику щодо формування робочого колективу та подальші перспективи, які передбачають перетворення фермерства в крупний агрохолдинг.

Landlord реалізує медіапроект «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

Про якість

У господарстві «Спрінт К» основними культурами вирощування є кукурудза, пшениця та соняшник. Також вирощують сою та ріпак, але в куди більш менших об’ємах. Щодо врожайності, то у 2018 році фермерство з Київської області отримало: 122 ц/га кукурудзи, 52 ц/га пшениці та 33 ц/га соняшника. Планових показників на поточний рік «Спрінт К» немає, проте, за словами виконавчого директора підприємства Юрія Олійника, наразі головною метою є отримання максимальної врожайності з кожного гектару.

Менеджер вважає, що в аграрному секторі стратегію як таку практично неможливо вибудувати, тому що завжди є непередбачуваний фактор — погодні умови. Натомість у «Спрінт К» є інші важелі, що дозволяють отримувати гарні показники: якісне насіння, препарати та техніка.

Зокрема, в господарстві користуються препаратами BASF більше чотирьох років. Перше, на що звернув увагу директор при знайомстві з представниками компанії, — це людяне та відповідальне ставлення.

«Зараз хімічних препаратів величезне різноманіття. Запам’ятати чи розібратися у кожному з них доволі складно. А до BASF я можу зателефонувати, мене одразу проконсультують у будь-який час доби, що для аграріїв дуже важливо», — ділиться він.

Тому не дивно, що близько 60% препаратів, якими користуються у «Спрінт К», — компанії BASF. Так, вже багато років вносять Євро-Лайтнінг®. Пан Юрій відмічає, що цей препарат є одним із фаворитів у господарстві, адже він ефективно протидіє широкому спектру бур’янів, зокрема, і вовчку. Окрім цього може використовуватися в системах з мінімальним та нульовим обробітком ґрунту. І до того ж препарат простий у застосуванні та гнучкий у строках внесення.

Читайте: Встигати все: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К

Також у «Спрінт К» використовують фунгіцид Адексар® СЕ Плюс. Господар зізнається, що задоволений препаратом, і, зокрема, його потужним та довготривалим захисним ефектом від широкого спектру хвороб. Даний фунгіцид забезпечує стимулювання процесів фотосинтезу та нітрогеназної активності посівів, підвищує стійкість до стресових умов. Ще минулого року спробували вперше і регулятор росту для пшениці Медакс® Топ. Серед його ключових переваг пан Юрій відмітив широкий діапазон температур для застосування: від 5 °С до 20 °С. Також препарат зменшує довжину соломини та потовщує її стінки. А це, у свою чергу, підвищує стійкість рослини до вилягання. Наступний фактор для успішного розвитку підприємства у розумінні виконавчого директора — технічний парк. Уся техніка нова, і більше трьох-чотирьох років з технікою не працюють. Це обумовлено тим, що власник господарства також займається продажем техніки.

Про команду

Працівників виконавчий директор господарства «Спрінт К» Юрій Олійник намагається шукати серед молоді, але головне — бажання працювати.

«Я дотримуюся принципу: якщо людина хоче працювати, її можна навчити, навіть якщо вона без досвіду. А якщо у неї купа знань, але не хоче працювати — це не робочий», — каже пан Олійник.

У пошуках кадрів директор вирушив до Київського аграрного університету. Там ректор порекомендував двох перспективних студентів. Їм запропонували роботу у «Спрінт К», тож невдовзі колектив поповниться двома молодими фахівцями.

Та знайти людей, які будуть чесними і до роботи ставитимуться із захопленням, дуже складно, зізнається Юрій Олійник.

«Однозначно ми будемо робити ставку на молодь, тому що стара закалка — це старі принципи роботи, а зараз багато нових технологій, хімії. Молодь у цьому набагато краще розбирається», — підсумовує господар.

Поки що керівнику доволі складно делегувати обов’язки, адже звик тримати все під контролем і бути присутнім при всіх ключових моментах для господарства. Пан Юрій згадує: коли тільки-но прийшов до «Спрінт К», одразу попередив, що не терпить пияцтва, крадіжок та брехні.

«У мене із засновником компанії все збудовано на довірі. Я знаю, що таке чужі кошти. Тому і від своїх підлеглих цього очікую», — наголошує він. Тож це відіграло свою роль. Виконавчий директор каже, що атмосфера у господарстві дружня та довірча. Якщо комусь із працівників необхідна допомога, вони знають, що можуть покластися та довіритися своєму керівнику. Такий підхід у «Спрінт К» розповсюджується не тільки на працівників компанії, а і села, де працюють. Так, господарство двічі на тиждень вивозить сміття, адже комунального підприємства у селі немає. Окрім цього, роблять свій внесок в облагороджування села та, якщо необхідно, допомагають технікою. «В Україні, як правило, усі винні, окрім нас самих. Ми вирішили відійти від такого уявлення та починати роботу із себе», — наголошує керівник.

Про перспективи

Відбудувавши рентабельну систему агробізнесу, вже в найближче майбутнє власники «Спрінт К» збираються перетворити своє дітище на агрохолдинг, значно розширивши земельний банк. При чому підприємство не збирається обмежуватися лише Київською областю, а орендувати земельні наділи на Сумщині та Чернігівщині.

Також цього року господарство активно розбудовує власну інфраструктуру. Так, було побудовано нову зерноочисну систему, змонтовано дві сушарки та відкрито новий склад на 5000 кв. м. Це дозволило «Спрінт К» досягнути потужностей зберігання на 25 000. кв. м.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, виконавчий директор підприємства Юрій Олійник презентував унікальний кейс розвитку свого підприємства.

Кейси   

13 липня 2019 11:54

Автоматична індексація тарифів Укрзалізниці зробить їх непередбачуваними – УЗА

Українська зернова асоціація вимагає не вводити автоматичну індексацію тарифів «Укрзалізниці»: відкликати проект регуляторного акту.

Асоціація звернулась до Міністерства інфраструктури України з проханням відкликати проект регуляторного акту про автоматичну індексацію залізничних тарифів. Даний документ передбачає, перегляд вартості перевезень відповідно до індексу цін виробників промислової продукції за певний період.

В УЗА підготували аргументи проти нововведення. Головний із них: індекс цін виробників неможливо спрогнозувати. А відповідно, неможливо спрогнозувати і вартість перевезень. Відтак аграрії не зможуть прорахувати вартість перевезень навіть на 3 місяці вперед, а для них це дуже важливо.  Адже компанії, що забезпечують експорт зернових культур, працюють за маркетинговим роком з липня по червень. І укладають довготривалі контракти з партнерами з фіксованою вартістю.

«Саме тому експортерам важливо розуміти, якою буде ціна доставки проданого зерна покупцям в інших країнах через два-три квартали чи навіть рік», – підкреслює Сергій Іващенко, в.о. обов’язків виконавчого директора УЗА.

Читайте: УЗ запропонувала нову модель формування тарифів на вантажоперевезення

На його думку, непередбачуваність тарифів негативно вплине на бізнес, економіку країни, а в першу чергу, на сферу виробництва зернових культур.

Міністерство інфраструктури оприлюднило проект регуляторного акту про залізничні тарифи на вантажі  5 липня. Наразі триває обговорення документу.

Як пиcав раніше Landlord, 30 березня тарифи на вантажні перевезення УЗ були проіндексовані на 14,2 %. Це стало першим етапом запровадження моделі автоматичної індексації тарифів.

Логістика   

Показати ще