Капіталізація українських агрохолдингів зменшилась на $2 млрд: деталі

У більшості українських агрохолдингів капіталізація у першому кварталі 2024 року демонструвала зниження, ціни за акцію, та обсяги торгів знижувались, інформує “УкрАгроКонсалт”.

Винятками стали “Астарта-Київ” та “Овостар Юніон”, у яких спостерігалось зростання капіталізації, яке перевищило рівень I кв. 2023 року внаслідок зростання ціни за акцію, а також обсягів акцій, що торгуються.

Водночас в агрохолдингу “Агротон” у період з 20 лютого по 27 березня відбувалось зростання капіталізації порівняно з аналогічним періодом минулого року внаслідок зростання ціни за 1 акцію.

В “Укрпродукт” з 13 по 27 лютого спостерігалось зростання капіталізації внаслідок зростання курсу британського фунта стерлінга — валюти, в якій торгуються акції.

Окрім цього, зростання капіталізації спостерігалось в агрохолдингу “Агроліга” з 6 лютого по 6 березня внаслідок збільшення обсягів акцій, що торгуються, та зростання ціни за акцію.

У решти агрохолдингів спостерігалось зниження капіталізації порівняно з І кв. 2023 року, — зазначили експерти.

Згідно з біржовими даними та розрахунками, загальна капіталізація агрохолдингів (МХП, Kernel, Агротон, Астарта-Київ, AgroGeneration, Мілкіленд, ІМК, KSG Agro, Овостар Юніон, Укрпродукт, Агроліга) за I кв. 2024 року склала €11554,95 млн, що на €1969,19 млн (14,5%) менше, ніж за I кв. 2023 року (€13524,14 млн).

Основні фактори зниження:

• продовження бойових дій;
• суттєве зниження економічної активності;
• дестабілізація ситуації на фінансових та фондових ринках;
• зниження активності агрохолдингів на біржах;
• дестабілізація курсів валют, у яких торгуються акції агрохолдингів.

Наслідки зниження капіталізації проти I кв. 2023 року:

• зменшення прибутку;
• скорочення обсягів акцій, що торгуються на біржах;
• зниження обсягів основного та оборотного капіталів;
• втрата значної частини коштів, які передбачалось використати на різні потреби, зокрема і на проведення посівної кампанії;
• втрата низки позицій на біржах та фондових ринках;
• скорочення видатків на розвиток та діяльність агрохолдингів;
• часткове або повне припинення діяльності агрохолдингів;
• негативний вплив на подальший розвиток АПК та сільського господарства.

Великі аграрні гіганти, такі як Cargill, Louis Dreyfus та Glencore, продемонстрували здатність не лише виживати, а й процвітати в умовах міжнародної кризи, що включає російську-українську війну та економічні санкції. Вивчаючи діяльність цих компаній на російському ринку, журналісти з’ясували, що вони змогли суттєво наростити свої доходи в період з 2022 по 2023 рік, досягнувши загального виторгу в 470 мільярдів рублів, або приблизно 6,4 мільярда доларів.

Про це повідомило “Бізнес Цензор“.

Ці компанії, які мають значну частку в світовому аграрному бізнесі, не просто продовжували свою діяльність в Росії після початку широкомасштабного вторгнення, але й збільшили свої доходи від 229 до 248 мільярдів рублів між 2021 і 2022 роками. Водночас у 2023 році, хоча їхні загальні доходи дещо знизилися до 221,97 мільйона рублів, чистий прибуток цих компаній виріс, а сплачені податки на прибуток в державний бюджет Росії склали понад 4,5 мільярда рублів.

Серед трійці лідерів особливо виділяється Cargill. Ця американська корпорація, працюючи в Росії з 1991 року, має тут значні активи і демонструє вражаючі результати у своїй діяльності. У 2022 році Cargill наростив виторг на 15 мільярдів рублів, досягнувши 146 мільярдів рублів, а в 2023 році, хоча їх виторг і знизився до 130 мільярдів — чистий прибуток зріс з 8,1 мільярда рублів до 16,3 мільярда рублів.

Компанія володіє в Росії такими активами, як заводи з виробництва рослинних олій і кормів для тварин, елеватори та термінали. Також, Cargill регулярно реєструє нові торгові марки і розширює виробництво, що свідчить про їхній стійкий інтерес до російського ринку.

У березні 2022 року, компанія Cargill випустила заяву, яка викликала чимало запитань щодо їхніх інвестиційних планів та бізнес-діяльності у Росії. З одного боку, компанія оголосила про “згортання” інвестицій, з іншого — про продовження роботи з їх основними харчовими та кормовими підприємствами в країні. Cargill висунула аргумент, що “їжа є основним правом людини”, і тому їхня діяльність повинна продовжуватися, не дивлячись на воєнний конфлікт.

Попри формальні заяви про припинення експорту зерна з Росії після 1 липня 2023 року, реальна картинка має інший вигляд. Як зазначили журналісти Reuters, торгівля зерном з російських портів продовжилась, але вже за іншою схемою — базис поставки змінився з CPT на FOB, що дозволяє Cargill продовжувати закупівлю та продаж зерна без прямих відвантажень з країни. Експерти та аграрні аналітики, такі як Андрій Сизов з “СовЕкон” та Едуард Зернін з союзу експортерів зерна, підтверджують, що більшість іноземних компаній не припинять своїх операцій з російським зерном, а лише адаптують їх до нових умов.

Попри заяви Cargill, їхня діяльність викликає питання щодо вивезення зерна з тимчасово окупованих територій України. Важко визначити, скільки українського зерна було незаконно експортовано через іноземних трейдерів, включаючи через порт “КСК” у Новоросійську. Також існують звинувачення на адресу Cargill у веденні перемовин про вивіз зерна з окупованих територій за посередництва колаборантів і незаконних збройних формувань.

На запит міжнародної організації B4Ukraine, що стежить за компаніями, які продовжують вести бізнес в Росії, Cargill так і не надала чіткої відповіді. Це створює враження, що, попри публічні заяви, компанія продовжує свою звичну діяльність. Така непрозорість і суперечливість дій змушують засумніватися у відданості Cargill заявленим принципам прозорості та етики в бізнесі.

Ця ситуація залишає багато запитань щодо реальної політики і стратегії великих агрохолдингів на фоні глобальних конфліктів і міжнародних санкцій. Відсутність чіткої публічної позиції та продовження торговельної діяльності в умовах війни вказують на складність і двозначність моральних та етичних рішень, які приймають міжнародні корпорації.

Після військової агресії Росії проти України в 2022 році, агротрейдер Glencore та його підрозділ Viterra оголосили про вихід з російського ринку. Однак, останні події свідчать про те, що ситуація може бути не такою однозначною.

У травні 2023 року Viterra перейменувала свою російську дочірню компанію і продовжує здійснювати діяльність через неї. Цей крок викликав питання щодо справжніх намірів компанії щодо виходу з Росії. Показники продажів Viterra в Росії, хоч і скромні порівняно з попередніми роками, все ще залишаються значними. Відомо, що компанія має значний обсяг діяльності через свої російські підприємства, зокрема у сфері експорту зерна.

Хоча заявили про вихід з російського ринку, Glencore (Viterra) все ще володіє та керує експортними зерновими терміналами в Ростові-на-Дону та на Азовському морі. Передача частки у портовому терміналі на Азовському морі до п’яти фізичних осіб, які були менеджерами Viterra в Росії, може бути спробою створити ілюзію виходу з ринку.

Ініціатива Національного агентства з запобігання корупції щодо створення списку Міжнародних спонсорів тероризму спрацювала ефективно, навіть без юридичних санкцій. Але уряд України зустрівся з тиском з боку іноземних урядів та замахнувся на перегляд цієї ініціативи. Це вказує на важкість збереження інструментів тиску на міжнародних корпораціях, які продовжують здійснювати бізнес у Росії.

Компанія Louis Dreyfus, зі штаб-квартирою в Нідерландах, продемонструвала найменш активну торгівельну діяльність на російському ринку серед великих агротрейдерів. Протягом 2022 року виторг компанії скоротився на 25%, а у 2023 році знизилась ще більше, зануривши компанію в збитки.

Louis Dreyfus керує експортним зерновим терміналом на Азовському морі, але загальний обсяг продажів компанії в Росії значно знизився. Звіти показують, що компанія могла припинити експорт зерна з Росії з початком нового маркетингового сезону 2023 року. Це спонукало до зменшення їхньої активності на російському аграрному ринку.

Ініціатива Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) щодо створення списку міжнародних спонсорів тероризму виявилася ефективною у впливі на репутацію компаній, що продовжують вести бізнес в Росії. Втім, у березні уряд України вирішив обмежити доступ до цього списку, передавши його до Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики під керівництвом РНБО. За словами експертів, такий крок був зумовлений юридичною невизначеністю списку та тиском з боку іноземних урядів.

Аналітики вважають, що Україні необхідно розглянути шляхи реанімації або створення нового механізму для впливу на міжнародні компанії, що допомагають фінансувати російську військову машину. Такий інструмент має стати важливою частиною міжнародної санкційної політики України та забезпечити додатковий тиск на транснаціональні корпорації, щоб змусити їх переглянути свою діяльність у країні-агресорі.

Міністр агрополітики України Микола Сольський зробив офіційну заяву щодо недавніх підозр, висунутих проти нього у справі про заволодіння державною землею.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати