Ірина Паламар очолила Офіс реформ Intelligence AGRO

Про це повідомляє пресслужба Асоціації тваринників України.

Голова Офісу реформ Intelligence AGRO та Асоціації тваринників України Ірина Паламар вважає, що майбутнім членам Кабміну слід влаштувати тестування на поліграфі, під час якого вони повинні довести свої прагнення «відстоювати національні інтереси, а не представляти інтереси певних геополітичних груп, фондів чи мультинаціональних компаній».

За її словами, це необхідно, аби запобігти перетворенню України на «сировинний придаток».

Читайте: Флот Нібулона: 75 суден, $600 млн та 10 років

Ірина Паламар запропонувала президентові свою допомогу в розробленні опитувальника для такого тестування.

Landlord раніше повідомляв про те, що Ірина Паламар звернулася до Володимира Зеленського з проханням залучити представників Асоціації тваринників України до робочої групи з підготовки проекту закону щодо протидії рейдерству і розповіла, що треба змінити в законодавстві для посилення прав власників бізнесу.

Про це повідомляє Agropolit.

Підписаний Володимиром Зеленським Указ «Про заходи щодо протидії рейдерству» передбачає розроблення та ухвалення законопроекту для усунення прогалин у законодавстві, які дають змогу рейдерам знищувати бізнес і відбирати нерухомість.

Читайте: На Харківщині рейдери намагалися захопити агрофірму

У зв’язку з цим голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар надіслала Президенту пропозиції щодо внесення правок до низки чинних законів для посилення гарантій захисту прав власників бізнесу.

Основні пропозиції АТУ щодо змін у законодавстві наведено на сайті Асоціації:

• держреєстрація змін до відомостей про юрособу має здійснюватися за її місцем знаходження (у чинному законі: незалежно від місця знаходження);
• обов’язкова перевірка нотаріусами та держреєстраторами дійсності та змісту нотаріальних довіреностей через Єдиний реєстр довіреностей (у чинному законі: реєстратор перевіряє лише дійсність довіреності);
• скорочення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері держреєстрації;
• скорочення строку доведення до відома скаржнику про прийняте рішення за результатами розгляду скарги з боку Міністерства юстиції України;
• обов’язкове нотаріальне посвідчення документів щодо переходу права власності корпоративних прав юридичних осіб (договорів купівлі-продажу, дарування тощо);
• посилення кримінальної та адміністративної відповідальності у сфері держреєстрації.

Як повідомляв Landlord, 22 липня Президент України підписав указ «Про заходи щодо протидії рейдерству», котрий визначає набір інструментів для належного захисту власників бізнесу і протидії позбавленню їх майнових прав.

Про це повідомляє прес-служба АТУ.

Ірина Паламар, рішуче стверджує, що перш ніж відкривати в Україні ринок землі, необхідно запровадити виважені механізми захисту прав та інтересів селян.

1. Слід провести інвентаризацію земель, що забезпечить детінізацію сільськогосподарських угідь і перешкоджатиме створенню корупційних схем.
2. Необхідно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, зокрема і до світової.

Читайте: Чому не варто розпочинати ринок землі з продажу державних угідь – три аргументи

Ірина Паламар наводить приклад Польщі, де земля, яка вважається більш зношеною, ніж в Україні, коштує від 3 тис. євро за 1 га. На думку голови АТУ, вартість української землі має становити близько 5 тис. євро за 1 га, щоб запобігти «прогнозованому масовому» ринку землі та скуповуванню її іноземцями.

«Очікуваний проект Земельної реформи КМУ, планується, передбачатиме прив’язку мінімальної ціни землі до нормативної оцінки (фактично мізерної оцінки). Ми не підтримуємо такі умови», –наголошує Ірина Паламар.

3. Потрібно вдосконалити механізм іпотеки землі, який дозволить залучити кредити на розвиток агросектора під заставу землі.

Встановивши високу мінімальну ціну на землю, Україна зможе отримати реальні кредитні кошти, які відповідають дійсній вартості землі, та інвестувати їх у розвиток сільського господарства.

4. Першочергове право на викуп земельної ділянки сільгосппризначення має надаватися фізичній чи юридичній особі, яка нею користується на цей час.

«Якщо люди не зможуть викупити паї, які самі ж обробляють, це викличе народний бунт, люди перекриватимуть дороги, захищаючи свою власність», – вважає Ірина Паламар

5. На придбання землі іноземними компаніями слід запровадити тимчасові обмеження.

Експерт наводить приклад європейських країн, які встановили перехідний період, протягом якого іноземці не можуть купувати сільгоспугіддя. В Естонії, Латвії, Литві, Румунії, Словаччині, Угорщині, Чехії – це 7 років, у Болгарії – 10 років, у Польщі – 12 років.

Як повідомляв Landlord, Володимир Зеленський заявив, що ринок землі можна відкрити вже у 2019 році, але для цього потрібно провести інформаційну кампанію серед населення.

Про це повідомляє Agropolit.

Держава підтримує дотаціями будівництво зерносховищ замість того, аби спрямовувати кошти на підприємства з утилізації відходів тваринного походження. У 2019 році одним із видатків, на які спрямовуються кошти держдотації на підтримку тваринництва. А точніше – «тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)», бо саме таке формулювання передбачене у відповідній постанові від 30 січня 2019 року № 110 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 7 лютого 2018 р. № 107».

У ній є часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

«Та чи справді підтримка будівництва зерносховищ є такою вкрай важливою і пріоритетною?» – ставить питання Ірина Паламар.

Голова Асоціації тваринників України впевнена, що набагато більш проблемним аспектом наразі є майже повна відсутність підприємств з утилізації відходів тваринного походження, які необхідні не лише для знищення органічних решток після переробки туш, а й, передусім, для утилізації свиней з господарств, постраждалих від АЧС.

Читайте: Величезна пожежа на птахофермі під Києвом ВІДЕО ФОТО

Через відсутність можливості для утилізації інфікованих або потенційно інфікованих тварин, а також невиплати компенсацій за знищених тварин, за неофіційною інформацією від виробників, деякі власники підприємств, що постраждали від АЧС, приховують випадки спалахів хвороби на своїх господарствах, продають інфікованих тварин перекупникам, так званим «колясочникам», а померлих свиней – викидають на звалища у лісах чи закопують. Усе це призводить лише до поширення хвороби регіонами – роз’яснює Ірина Паламар.

Відсутність підприємств з утилізації загострює проблему АЧС

Таким чином, ситуація з АЧС лише загострюється і може призвести до значного обмеження експорту для зернових. То чи не краще замість того, аби надавати підтримку будівництву зерносховищ, спрямовувати її на реконструкцію старих і будівництво нових підприємств з утилізації відходів тваринного походження? У кінцевому результаті від цього виграють і тваринники, і зерновики, і в цілому галузь АПК.

Ірина Паламар закликала Мінагрополітики підтримати тваринників у цьому питанні та врахувати позицію Асоціації тваринників України у розподілі держпідтримки.

Landlord раніше повідомляв про те, що з листопада в Україні діятимуть нові правила імпорту продукції тваринництва.