Імпорт добрив на 35% перевищує українське виробництво

У першому кварталі 2024 року заводи азотного холдингу Ostchem виготовили 520,6 тис. т мінеральних добрив. Черкаський “Азот” виготовив 404,3 тис. т, а “Рівнеазот” — 128 тис. т, передає agroportal.

Структура виробництва досить стабільна: незмінним лідером залишається аміачна селітра (виготовлено 246 тис. т), друге місце — КАС (123,8 тис. т), третє — карбамід (123,5 тис. т). Обсяг виробництва ІАС трохи зріс порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. т, аміаку — 9,08 тис. т.

Якщо порівняти виробничі результати Ostchem за 1 квартал цього року з аналогічним періодом минулого року, коли наші заводи виготовили 515,5 тис. т мінеральних добрив, ми побачимо, що зростання виробництва вже фактично зупинилося. Причина: український ринок завалений імпортними добривами. У 1 кварталі 2024 року імпорт становив 701,2 тис. т, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво. Вже чотири виробника добрив зупинено — це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” та “Сумихімпром”, — прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.

Насамперед українські хімзаводи втрачають ринок карбаміду: у 1 кварталі Україна виробила 123,5 тис. т, а імпорт становив 181 тис. т. 88% всього імпортного карбаміду було завезено з Азербайджану та Туркменістану — держав, дружніх до росії. Свої позиції найсильнішого імпортера добрив в Україну сьогодні також нарощує Польща.

Польща сьогодні завалена дешевими російськими та білоруськими добривами, вони не потрапили під санкції ЄС. Весь надлишок добрив із польського ринку вони перенаправляють в Україну, — додав Арестархов.

Імпорт добрив через кордон починає поступово відновлюватись, і українська митниця повертається до стандартної системи перевірок, інформує асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” з посиланням на повідомлення операторів ринку добрив.

Як відомо, в середині січня були масові звернення від учасників ринку про те, що Державна митна служба відмовлялась розмитнювати добрива, що не пройшли перевірки в лабораторії. Це спричиняло збитки імпортерів через простій транспорту та зрив строків постачання за наявними контрактами.

Варто наголосити, що відновлення належної системи імпорту добрив через митницю стало можливим завдяки спільним зусиллям представників ринку та за сприяння і скоординованих дій Мінекономіки, Мінагрополітики та митниці шляхом проведення відповідних зустрічей зі сторонами процесу для вирішення питання, — пояснюють в асоціації.

Нагадаємо, цього тижня запрацював новий механізм імпорту добрив, розроблений Міністерством аграрної політики, Державною митною службою та українськими правоохоронними органами, розповів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

Як один з елементів якісного управління собівартістю вирощування культур в МХП застосовують диференційоване внесення добрив на основі агрохімічного обстеження ґрунтів. Завдяки цьому в агрохолдингу фіксують економію добрив на рівні 10-15%, а на деяких масивах і 20-40%, розповів керівник науково-інноваційного відділу дирекції з агробізнесу МХП Віктор Марценюк, передає AgroTimes.

Зокрема, зони продуктивності для кукурудзи визначають методами:

• Якщо на полі за минулі 5-7 років була кукурудза декілька років і в кожному році зони продуктивності не змінюються, то карту створюють на основі поєднання знімків NDVI.
• Якщо на полі була лише один рік кукурудза або взагалі не було, то карта створюється на основі таких шарів даних: карта NDVI за наявності + топографія + яскравість ґрунту (індекс SBI) чи органічна речовина за наявності агрохімії.

Також інколи зони продуктивності на кукурудзі співпадають із зонами сої чи озимої групи, в такому випадку їх також використовують.

В Україні перевіряють походження добрив з метою уникнення потрапляння поживних речовин виробництва рф та білорусі на український ринок. Щоб пришвидшити цей процес, було введено градацію добрив. Новий підхід до перевірки походження добрив працює перший тиждень й усі правоохоронні та митні органи зорієнтовані на нові правила.

Зараз забезпеченість сільгоспвиробників карбамідом для весняних польових робіт складає лише 65%, що є найнижчим показником серед азотних добрив. Трейдери та великі покупці активно шукають це добриво. Навіть при скороченні попиту, українські виробники азотних добрив вирощували селітру в грудні та січні. Виробництво селітри у листопаді становило менше 50 тис. т, у грудні зросло до 59 тис. т, а в січні може досягти 90 тис. т, враховуючи завантаження потужностей.

2024-й рік в Україні почався з дефіциту аміачної селітри. В грудні 2023 року українські заводи в Черкасах та Рівному виробили тільки 59 тис. т селітри. Фактично є дефіцит селітри, який викликаний низькою завантаженістю виробництва та вкрай слабкими обсягами імпорту.

У 2023 році Україна використала 4,35 мільйона тонн добрив. Незвичайно високий відсоток споживання азотних добрив в порівнянні з іншими видами склав безпрецедентні 3:1.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати