Виробники борошна і круп очікують зменшення поставок своєї продукції до Євросоюзу після завершення дії автономних торговельних заходів з 6 червня. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. Наразі 75% експорту цієї продукції припадає на європейський ринок.

За словами Рибчинського, з 6 червня діятиме квота на поставки пшениці та пшеничного борошна в ЄС обсягом 583,3 тис. тонн до кінця року. Однак квота спільна для зерна і борошна, і експортери пшениці мають більше шансів її використати, що ускладнює вихід на ринок борошномельної продукції.

Асоціація продовжує наполягати перед європейськими чиновниками на виділенні окремої квоти для українського борошна або повному скасуванні квотних обмежень.

До війни в Україні діяло 678 підприємств із переробки зерна, з яких 192 було знищено або втрачено через окупацію. Станом на кінець 2024 року відновлено 88 таких підприємств.

Читайте також: Апокаліпсис на українських полях: черешня — 549 грн, меду немає, полуниця гниє через негоду

З початку війни експорт борошна та круп скоротився на 50%. Основні причини — зниження виробництва та зміна логістики. Якщо раніше більшість продукції експортувалася морським шляхом, то через війну перевезення переорієнтували на дорожчі автомобільні та залізничні маршрути.

Через проблеми з морськими перевезеннями географія експорту змінилася: 75% продукції поставляється до Європи (з них 55% — до країн ЄС), 15% — на Близький Схід, 4% — в Африку та 2% — в Азію.

Україна вже почала переробляти польське жито, а для випікання хліба використовують балтійське житнє борошно

Він також розповів, що в Україні у сезоні 2025/26 очікується дефіцит жита, що призведе до подорожчання житнього хліба і може змусити деяких виробників взагалі припинити його випікання.

“Щодо обсягів виробництва пшениці у 2025 році, то, за різними оцінками, плюс-мінус 20 млн тонн в Україні буде. Цього обсягу більше ніж достатньо, щоб внутрішньої проблеми із борошном і хлібом не було. Посів круп`яних культур – проса, гречки, вівса, гороху – щойно завершився. Якою буде погода влітку і, відповідно, врожай ярових культур – говорити поки що складно. З упевненістю можна лише сказати, що на 100% в сезоні 2025/26 буде дефіцит жита”, – сказав Рибчинський.

За словами Рибчинського, вже зараз Україна частково переробляє польське жито, а для випікання хліба використовують балтійське житнє борошно. Це стало реальністю для української борошномельної галузі.

Причина — небажання аграріїв сіяти жито через його врожайність, що на третину нижча за пшеницю: близько 40 ц/га проти 60 ц/га. Попит на жито є лише внутрішній. Водночас ціни на жито зросли: якщо у 2024 році тонна коштувала 6–7 тис. грн, то у травні 2025-го — вже 12–14 тис. грн. Раніше дефіцит жита покривався імпортом з Білорусі, що ускладнювало конкуренцію для українських виробників.

Ціна на житнє борошно також зросла — з 10 тис. грн у травні 2024 року до 18 тис. грн для українського та 20 тис. грн для імпортного у 2025-му.

Рибчинський прогнозує, що через це багато виробників можуть припинити випікати житній хліб через підвищені витрати.

За його словами, у маркетинговому році 2025/26 очікується дефіцит жита, і його доведеться закуповувати за європейськими цінами. Це може стимулювати аграріїв розширити посіви жита у 2026/27 році, що допоможе збалансувати ринок.

Нагадаємо, що торговий безвіз діяв з 2022 року як тимчасовий захід підтримки України після початку повномасштабного вторгнення. Його скасування пов’язане з тиском європейських фермерів, які скаржилися на конкуренцію з українською продукцією.