Економіка України 2019: 10 гучних цифр

Цифри наведені у прес-релізі Інституту. На думку експертів, вони важливі для того, щоб розуміти якість проведення економічної, монетарної, бюджетної політики; управління державним боргом. А також оцінити ризики для України.

Цифри отримані на основі первинних статистичних даних та власного аналізу експертів Інституту, зазначив засновник GROWFORD Institute Віталій Ломакович. Він обіцяє, що такий аналіз буде щорічним з метою підвищення рівня дискусій в суспільстві та формування системного бачення економічних проблем та шляхів їх вирішення.

19%

Величина ревальвації гривні до долара США протягом 2019 року (станом на 24 грудня). За даними з відкритих джерел, гривня продемонструвала найвищий темп ревальвації у світі. Це мало ряд негативних наслідків для економіки. З одного боку, ревальвація гривні призвела до уповільнення річних темпів споживчої інфляції з 9,8% у грудні 2018 р. до 5,1% у листопаді 2019 р. Проте, з іншого – значно погіршила фінансовий стан експортерів (відомо, що ревальвація зменшує доходи експортерів у гривневому вимірі), поглибила дефіцит торговельного балансу та стала однією з причин недовиконання дохідної частини бюджету. Ревальвація гривні не мала реального підґрунтя у вигляді зростання конкурентоспроможності економіки, а відбулася передусім як результат припливу іноземного спекулятивного капіталу на ринок ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики), спровокованого високими відсотковими ставками.

56 млрд грн

Недоотримано планових доходів Державного бюджету за січень-листопад 2019 р. За даними Держказначейства, відсоток виконання доходів бюджету становив 94,1% до плану на цей період, що стало найгіршим показником після кризи 2008-2009 р. Реагуючи на гостру нестачу бюджетних коштів, Прем’єр-Міністр 17 грудня доручив Мінфіну і Казначейству припинити автоматичне проведення платежів та реєстрацію бюджетних зобов’язань за незахищеними статтями, що означало повернення до практики ручного управління бюджетом, успадкованої з 1990-х рр. У результаті такого рішення планових сум фінансування не отримають Державний фонд регіонального розвитку, Державне агентство автомобільних доріг та більшість головних розпорядників коштів у частині капітальних видатків бюджету та видатків на використання товарів і послуг. Недовиконання дохідної частини бюджету було спричинено дією загально-економічних та управлінських факторів. Серед них – деіндустріалізація економіки та збільшення у структурі ВВП частки галузей з низьким податковим коефіцієнтом, номінальна ревальвація гривні і зменшення надходжень від імпортного ПДВ і мита, збільшення тіньового обігу підакцизних товарів, подальше зниження ефективності роботи митних і податкових органів у поточному році.

8,2% річних

Склала реальна відсоткова ставка за гривневими ОВДП, які розміщувалися Мінфіном у IV кварталі 2019 року. Це стало абсолютним рекордом серед країн з ринками, що формуються. Найближчими сусідами України у рейтингу найдорожчих позичальників є Уганда та Єгипет з реальною дохідністю 6,5% і 5,9% річних. У той же час третина країн з ринками, що формуються, мають від’ємні реальні відсоткові ставки за державними облігаціями. В Україні номінальна відсоткова ставка за гривневими ОВДП знизилася з 18,9% у І кварталі до 13,4% у IV кварталі 2019 року. Однак, під’єднання України до системи «Clearstream» (що полегшує придбання і зменшує трансакційні витрати іноземних інвесторів з українськими ОВДП) та уповільнення темпів інфляції дозволяли Мінфіну більш радикально знизити відсоткові ставки, однак, цього не було зроблено. Тому видатки бюджету на виплату відсотків за внутрішнім боргом у 2019 р. сягнуть близько 88 млрд грн. Для порівняння: у 2018 р. такі видатки становили 75 млрд грн, а в 2017 р. – 73 млрд грн.

115,5 млрд грн

Обсяг ОВДП у власності нерезидентів (за сумою основного боргу, станом на 21 грудня). З початку 2019 р. вкладення нерезидентів у державні облігації безпрецедентно зросли більш ніж у 18 разів (або на 109,1 млрд грн). За цей період частка портфелю нерезидентів у загальному обсязі ОВДП збільшилась з 0,8% до 14,2%. Проте, якщо із загального обсягу облігацій (815,9 млрд грн) вилучити портфель НБУ (337,1 млрд грн), а також ОВДП, що були внесені державою в капітал державних банків протягом 2016-2017 рр., за винятком придбаних НБУ, (164,8 млрд грн), то з’ясується, що обсяг «ринкових» ОВДП становить лише 314,1 млрд грн, зокрема у портфелі банків – 163,4 млрд грн. У такому разі частка нерезидентів становитиме вже 36,8% (!), що свідчить про високу ризикованість боргової політики держави. Така висока частка нерезидентів в структурі державного боргу створює загрозу раптового відпливу спекулятивного капіталу  (sudden stop) та різкого обвалу валютного курсу гривні.

92,9 млрд грн

Рекордний обсяг залучення грошей банків на депозитні сертифікати НБУ за один день (13 грудня). НБУ, створивши штучний безризиковий високодохідний інструмент для банків – депозитні сертифікати НБУ, проценти за яким сплачуються за рахунок «друкарського верстата», тобто емісії грошей – спровокував колапс кредитування реального виробництва через масштабний «ефект витіснення». Замість кредитування реального виробництва банки розміщують кошти у вигідні для них депозитні сертифікати НБУ та облігації державної позики. З початку року (станом на 23 грудня) сукупний обсяг залучення грошей на депозитні сертифікати НБУ перевищив 4,8 трлн грн (!), тобто більше, ніж обсяг ВВП. Така політика НБУ продовжується протягом п’яти останніх років з погіршенням динаміки: у 2019 році обсяг залучення грошей на депозитні сертифікати НБУ вже на 72% перевищив відповідний показник 2018 р. Залишки мобілізованих коштів у грудні 2019 р. перетнули позначку 100 млрд грн. Обсяг виплачених банкам відсотків за депозитними сертифікатами НБУ за рахунок емісії протягом останніх п’яти років вже сягнув понад 40 млрд. грн (!), що є неефективним витрачанням державних грошей.  Для порівняння – це майже у 2,5 рази більше, ніж річні видатки Зведеного бюджету на поліклініки, амбулаторії та швидку допомогу

59 млрд грн.

Прибуток банків за 11 місяців 2019 р., що майже втричі перевищує відповідне значення 2018 р. (20 млрд грн) і є найвищим показником за всю історію банківської системи України. Доходи банків (222,1 млрд грн) порівняно з попереднім роком зросли на 23,1%, витрати (163,1 млрд грн) – лише на 1,6%. Політика високих процентних ставок НБУ, яка гальмує економічне зростання, є цілком прийнятною для банків, оскільки дозволяє отримувати безпрецедентні прибутки (від вкладень в ОВДП і депозитні сертифікати, надання споживчих кредитів, прихованих комісій, торгівлі валютою тощо) на тлі скорочення кредитування реального сектору економіки. За підсумками січня-листопада 2019 р. залишки за кредитами в корпоративний сектор у національній валюті скоротилися на 4,4% (у річному вимірі – на 6,4%), в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 4,8% (за плинний рік – на 9%).

21%

Відношення кредитів у корпоративний сектор до ВВП. 2019 р. став п’ятим поспіль роком зниження рівня проникнення кредитів в економіку: у 2014 р. цей показник становив 48%, а в 2018 р. – 24%. Враховуючи те, що 54% кредитів корпораціям класифіковано як непрацюючі, відношення «живих» кредитів бізнесу до ВВП не перевищує й 10% (!). Така недоступність кредитів для бізнесу створює загрозу взагалі для перспектив економічного зростання.

7,5%

Падіння промислового виробництва у листопаді 2019 р. (до листопада 2018 р.). Зростання мало місце лише протягом трьох весняних місяців. Загалом за січень-листопад 2019 р. (порівняно з відповідним періодом минулого року) скорочення промислового виробництва становило 1,2%. Тобто відбувається деіндустріалізація української економіки. Основними причинами таких процесів є: недоступність довготермінового позичкового фінансування для масштабних проектів у промисловості, низька якість виробничої інфраструктури і транспортних послуг для підприємств, занепад сфери досліджень і розробок, масштабна трудова міграція, поганий інвестиційний клімат та низька привабливість України для міжнародних стратегічних інвесторів на тлі фактичної відсутності промислової політики держави. У 2019 р. негативний вплив вищезазначених ґрунтовних факторів був підсилений ревальвацією гривні та погіршенням зовнішньої кон’юнктури на деяких сировинних ринках (зокрема для металургії).

4,5%

Зниження цін виробників промислової продукції у листопаді 2019 р. до листопада 2018 р. Тобто ціни увійшли у зону  гострої, «рекордної» дефляції (!), що є ризиком подальшого спаду промислового виробництва.  В умовах погіршення цінової кон’юнктури на зовнішніх сировинних ринках і скорочення промислового виробництва річні темпи приросту цін виробників у листопаді 2019 р. впали до найнижчого значення за всю історію спостережень з 1991 р. У добувній промисловості ціни за плинний рік знизились на 17,2%, переробній – на 6% і лише у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря зросли на 3%.

$10 млрд

Майже стільки становив дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами за січень-жовтень 2019 р., погіршившись порівняно з відповідним показником 2018 р. на 3,3%. Поки що цей торговельний дефіцит пом’якшується за рахунок збільшення грошових переказів від трудових мігрантів, тому дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за 10 місяців 2019 р. становив $3,4 млрд. Але фундаментом стабільності валютного курсу і стійкості економічного розвитку є прийнятні межі дефіциту або рівновага чи профіцит торговельного балансу, тому  «мінус» $10 млрд у торговельному балансі є сигналом для термінових державних заходів.

Читайте: Україна нижче за Гондурас у глобальному рейтингу продовольчої безпеки

«На тлі глобальних трендів активізації ролі урядів і центральних банків у стимулюванні економічного зростання і розгортання четвертої промислової революції у своїх країнах, економічна, монетарна і фінансова політика в Україні проводиться у протилежному напрямку – пригнічення економічного зростання, продовження деіндустріалізації та відсутності інноваційної політики та Індустріалізації 4.0. Наведені економічні показники є надзвичайно тривожними і свідчать про системну неефективність економічної політики Уряду, невиважену бюджетну і боргову політику Міністерства фінансів та помилковість монетарної політики НБУ протягом останніх п’яти років. Це потребує нагальних заходів із системного реформування цих органів та їх політики, розробки і реалізації ефективної економічної стратегії, націленої на створення стійких засад прискореного економічного зростання України», – зауважив Віталій Ломакович.

Як повідомляв раніше Landlord, у найближчі 5 років уряд Олексія Гончарука пообіцяв Україні зростання економіки 5−7% на рік, а міністр фінансів Оксана Маркарова назвала чотири умови для цього: ринок землі, інвестиції, приватизація, розвиток інфраструктури..

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати