Новини / Думки     22 березня 2019 12:32

Золота пшениця: експортна ціна культури досягла 250$

Український ринок пшениці перебуває на цінових максимумах із самого початку поточного сільськогосподарського сезону. Що буде далі?

З початку 2019 року український ринок пшениці стрімко пішов угору. Так, ціни на продовольчу пшеницю з вмістом протеїну 11,5% на умовах поставки FOB та CPT Одеса додали по $6–7 за кожну тонну. Вже у першій декаді лютого 2019-­го ціни на цей вид зернових взагалі встановили рекорд у поточному сільськогосподарському році.

Наприклад, за умови поставки Free On Board досягли рівня у $239 за тонну, а при базисі поставки СРТ Одеса — магічної цифри $222 за тонну. До такого рівня цінові пшеничні позначки наближалися лише на самому початку 2018/2019 маркетингового року — у першій декаді липня. Але це відбувалося протягом короткого періоду, коли ринок визначався з рівнем цін пшениці нового врожаю, й самі ціни межу у $230 за тонну так і не перетнули.

У цілому ж, якщо підраховувати середньо­зважені показники, можна зазначити наступне: експортні ціни на пшеницю в українських портах з 1 липня 2018 року до початку лютого 2019 року продемонстрували зростання на 25–26%.

У той же час, якщо проаналізувати цінову динаміку аналогічного періоду минулого 2017/2018 маркетингового року (тобто з початку липня до початку лютого), то можна побачити зростання вартості української продовольчої пшениці на 8%.

Постають запитання: що особливого трапилося у поточному маркетинговому році, які фактори спричинили такий стрибок цін і чи буде українська пшениця дорожчати далі? Саме на ці запитання ми спробуємо відповісти нижче.

Важкий початок

Про те, що сезон 2018/2019 буде доволі напруженим для ринку пшениці, аналітики почали говорити ще наприкінці весни 2018 року.

Справа в тому, що у плани українських та російських аграріїв зібрати гарний врожай зернових культур, і зокрема пшениці, спочатку втрутилася весняна посуха — вже у квітні температурні позначки досягли рівня, притаманного для липня, традиційні весняні дощі не пройшли і запаси вологи у ґрунті вичерпувалися на очах.

А ось під час збору врожаю ситуація розвивалася прямо протилежним чином — волога погода середини літа добряче попсувала нерви аграріям, адже були періоди, коли збиральна техніка просто не могла вийти у поле.

У результаті й Україна, й особливо Росія зібрали відчутно менший врожай пшениці порівняно з 2017 роком: 24,6 млн т та 72 млн т відповідно (у 2017 році — 26,7 млн т та 85 млн т відповідно).

Минулого року виробництво пшениці збільшили лише США та Канада — на 4 млн т і 2 млн т відповідно

Але це можна було б віднести до суто регіональних коливань виробництва, коли б не критична ситуація, що склалася із зерновими у Європейському Союзі.

До європейських фермерів погодні умови були ще менш прихильними — там намолотили 138 млн т зерна пшениці, що на 13 млн т менше, ніж попереднього сезону. Менші врожаї пшениці також зібрали Австралія та Казахстан.

Щоправда, частково компенсувати зниження пропозиції пшениці на глобальному ринку з боку вищезгаданих країн зараз можуть Сполучені Штати Америки, де зібрано на 4 млн т культури більше у порівнянні з 2017 роком, і Канада, яка наростила виробництво на 2 млн т. Однак цієї додаткової пропозиції, на наш погляд, недостатньо, щоб повністю компенсувати втрати врожаю та вирівняти цінову динаміку.

Таким чином, запаси зерна пшениці в основних країнах­експортерах на кінець 2018/2019 маркетингового року мають становити близько 58 млн т. Це найнижчий рівень починаючи з 2014/2015 маркетингового року.

Зважаючи на вищесказане, можна припустити, що напружений баланс ринку пшениці, який склався на початку сезону, призвів до того, що вже на його старті ціни на пшеницю в українських портах були на 11% вищими, аніж на старті сезону 2017/2018 років.

Цінові коливання

Але не все так просто, як здається, — за вказаний період з початку маркетингового року для цінової динаміки була притаманна певна волантильність.

Так, свого першого максимуму український ринок пшениці досяг на початку серпня. Передусім це пояснювалося браком пропозиції зерна на тлі високих темпів експорту.

Дощі обумовили затримку збиральної кампанії в центрі та на заході країни, поставивши під сумнів якість тамтешньої пшениці.

Загальні запаси пшениці для тейдингу на світовому ринку становлять 58 млн т

Як наслідок, почалася ланцюгова реакція — з огляду на стан ринку багато українських фермерів, які мали якісне зерно, вирішили його притримувати. У той же час світові імпортери, відчуваю­чи напруженість балансу, не стали чекати результатів жнив у Північній півкулі та перейшли до агресивних закупівель одразу ж на початку сезону. Крім того, торговельну активність стимулювали постійні чутки про можливі обмеження українського та російського експорту з боку держави.

Але корективи в загальний підвищувальний рух цін внесла Росія. Трейдери РФ, попри суттєво менший врожай 2018 року, почали показувати рекордні темпи експорту. Наприклад, у серпні–­вересні 2018­го російські компанії щомісяця експортували близько 4,5 млн т пшениці, цілком задовольняючи потреби світового ринку. Таким чином, подальше зростання цін було не деякий період стримано.

Американська та французька пшениця стали аутсайдерами на міжнародній арені через більш високу вартість. Чорноморський ринок досягнув мінімумів цін у вересні, після чого українська пшениця почала відновлюватися в ціні, слідуючи за поступовим зростанням вартості російської зернової та користуючись гарним попитом з боку країн Південно­­Східної Азії та Марокко.

Низькі запаси

У результаті у 2019 рік і Україна, і Росія ввійшли з доволі низькими запасами пшениці.

Станом на початок лютого, згідно з офіційними даними, Україна встигла експортувати 11,5 млн т пшениці. Це 72% від 16 млн т, які узгоджені до експорту в 2018/2019 маркетинговому році у меморандумі між Мінагрополітики та експортерами, укладеному влітку минулого року.

Росія відправила на експорт майже 27,3 млн т пшениці (що становить 74% від офіційного прогнозу в 37 млн т). Запаси пшениці в експортних регіонах Росії вже суттєво вичерпані, що позначилося на стрімкому зростанні внутрішніх цін.

Окрім того, дров до багаття підклали страйки зерноперевізників на півдні країни, несприятлива погода в січні, яка ускладнила доставку зерна до портів, а також зміцнення курсу рубля. У січні темпи експорту російської пшениці знизилися до 2,3 млн т проти 3,7 млн т у грудні, а ціни FOB на зерно пшениці з протеїном 12,5% в порту Новоросійськ виросли майже на $10 за тонну, сягнувши максимального рівня — $247 за тонну.

Це зробило російську пшеницю неконкурентоспроможною на світовому ринку, в результаті чого на тендері 5 лютого Єгипет вперше закупив французьку зернову. Більш конкурентоспроможною наразі стає й американська пшениця. Таким чином, зниження пропозиції та високі ціни на зерно з Чорноморського регіону мають сприяти зростанню попиту на пшеницю із Європи та США, які ще мають достатні запаси зерна. В Україні запаси пшениці також суттєво вичерпані, і трейдерам вже сьогодні важко сформувати великі експортні партії.

На сьогодні експортні запаси пшениці в Україні майже вичерпані та становлять не більше 4,5 млн т

Згідно з прогнозом українські компанії ще можуть поставити на зовнішній ринок близько 4,5 млн т зерна пшениці. Якщо врахувати специфіку експортного попиту попередніх сезонів, можна припустити, що цей обсяг з високою ймовірністю буде вивезений.

Подальший тренд

Наразі доволі важко відповісти на запитання, чи буде спостерігатися подальше зростання цін на пшеницю. Внаслідок стрімкого здорожчання цього виду зерна у Чорноморському регіоні з українською та російською пшеницею досить потужно почала конкурувати пшениця із Франції та США (яка, як було сказано, ще нещодавно була дорожчою за українську).

Але, з іншого боку, попит на пшеницю на внутрішньому ринку України буде лишатися на гарному рівні, що має підтримувати ціни.

У той же час добрий стан посівів озимої пшениці, який ми наразі спостерігаємо в Росії та Україні, збільшує перспективи отримання високого врожаю влітку 2019 року. І якщо в регіоні не виникне ніяких погодних катаклізмів, як світовий, так і український ринок можуть це врахувати, що матеріалізується в тиску на ціни. Тому у міру наближення весни зростає ймовірність стабілізації, а то і повного «розвороту» ринку, що буде мати наслідки у вигляді здешевлення експортних пропозицій.

Поточна ситуація

Наприкінці лютого Європейська комісія опублікувала останні дані з експорту зерна. Не дивно, що продажі європейської м’якої пшениці, незважаючи на недавні поставки, все ще відстають у порівнянні з попереднім маркетинговим роком і досягли з початку кампанії 11,2 млн т. Однак, як відзначено, експорт за результатами лютого «повинен прискоритися».

Власне, підтвердженням цього є зростання активності у портах Франції, де спостерігалася велика кількість ще не завершених завантажень суден. Це, за словами фахівців, повинно відзначитися на оцінках експорту пшениці до третіх країн — за попереднім прогнозом, він становитиме 9 млн т. У той час як прогноз цього місяця від France Agrimer становить 8,85 млн т. Однак такої кількості вже не вистачить трейдерам для закриття всіх наявних і потенційних контрактів.

Саме чорноморський регіон став причиною зниження цін на пшеницю

Щоправда, ця тенденція ще не була підкріплена відповідною поведінкою цін на біржових торгах — ціни контрактів продовжували демонструвати повільну негативну динаміку. Так само, як і ціни фізичного ринку європейської пшениці, які дещо знизилися.

На ринку США наприкінці лютого також спостерігалося повільне сповзання цін на пшеницю на біржовому ринку на фоні загального пожвавлення експортного попиту.

Так, на Чиказькій біржі ціни березневих контрактів вчергове втратили близько 20 центів за бушель і, за повідомленням біржі, зараз пшениця торгується за найнижчими рівнями за всю кампанію 2018/2019 маркетингового року.

За аналогією з європейськими тенденціями зниження цін відбувалося на загальному фоні пожвавлення ринку. Можна лише відзначити, що, за висновками аналітиків, непогана динаміка продажів поки не може компенсувати раніше сформованого ведмежого тренду ф’ючерсних торгів пшеницею, який склався внаслідок рекордних і швидких поставок культури з Чорноморського регіону. У результаті трейдери США дещо втратили позиції на досить великій кількості ринків збуту (зокрема, тут можна пригадати постачання чорноморської пшениці до країн Північної Африки).

І, нарешті, слід додати, що саме Чорноморський регіон став причиною стійкого понижувального тренду цін на пшеницю у ЄС і США.

Власне, зараз вже неможливо встановити, де саме це зниження почалося — адже в останніх числах лютого експортні ціни на українську і російську пшеницю також втратили у позначках. До того ж зміцнення гривні, яке спостерігалося протягом лютого, не додало гарного настрою трейдерам — активність експортних поставок знизилася.

Після сходу снігового покриву на більшості території України стало зрозуміло, що посіви озимої пшениці у доброму стані — м’яка погода приводить до відновлення вегетації культури. Таким чином, довгострокові прогнози для врожайності пшениці є позитивними, що також не сприяє зростанню цін на залишки зерна минулого врожаю.

* Дана стаття була опублікована у лютневому журналі Landlord. Вказані ціни були актуальними на той період.

ТЕКСТ: Вікторія Блажко, консультант компанії Agritel International

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

8 години тому

Земля в Україні може подорожчати в 5 разів. Три чинники, що впливатимуть на ціну

Після відміни земельного мораторію ціна на землю в Україні може зрости до 5 тис. доларів за гектар, при цьому масове скуповування українських сільгоспугідь великими транснаціональними компаніями є лише стереотипом, не підкріпленим європейською практикою.

Про переваги відкриття ринку землі в Україні розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», проектний менеджер Easy Business Дмитро Лівч.

Експерт відзначив, що за показником продуктивності з 1 га землі Україна на 25–40 % відстає від країн Європи. І причина тому – недостатні інвестиції в агросектор економіки.

Читайте: Секрет Румунії: зростання виробництва зернових при статичних площах посівів

Водночас відкриття ринку землі стане каталізатором зміни структури виробництва в агросекторі, що стимулюватиме зростання інвестицій в Україну. Збільшення ціни на землю може бути позитивним сигналом для інвесторів, які хочуть вкладати кошти не тільки в українську землю, а й в інфраструктуру, суміжні галузі АПК.

Позитивні ефекти земельної реформи в Україні

  • Зростання іноземних інвестицій в українську економіку
  • Зростання ВВП

Експерти вважають, що Україна може очікувати на близько $100 млрд (або 7%) додаткового економічного зростання в наступні 10 років після відкриття ринку землі в країні.

«Це найбільша структурна реформа, яка може на цей момент перезапустити економіку України», – наголосив Дмитро Лівч.

За його словами, зміна системи кредитування, коли земля буде віддаватися під заставу коштів, дасть змогу збільшити доходи населення та обіг грошей у країні.

Що впливатиме на ціну землі в Україні?

По-перше, низька сьогоднішня ціна порівняно з іншими країнами.

«Земля в Україні є недооціненою», – говорить Дмитро Лівч. Вартість нормативно-правової оцінки землі в країні становить $1200 за 1 га, тоді як у розвинених європейських країнах – близько $25 тис., у країнах Центрально-Східної Європи – близько $5–10 тис. за 1 га.

За рахунок внутрішнього зростання ціна на землю в найближчі 10 років може збільшитися до близько $5 тис. за 1 га.

По-друге, зростання продуктивності землі за рахунок інвестицій.

По-третє, системні форми, які дуже потрібні Україні (судової системи, правоохоронних органів), які можуть зменшити інвестиційні ризики в Україні і «які мають відбутися уже цього року, або наступного – за каденції вже нового Парламенту і нового Президента».

«Це все дозволить спрогнозувати вартість землі, що важливо для тих компаній, які хочуть інвестувати в Україну. … Це один із тих активів, які можуть збільшити  дохідність і стабільність агросектора», – вважає експерт.

Чи існує ризик масової скупки землі?

Сьогодні багато хто побоюється, що з відкриттям ринку землі в Україну можуть зайти транснаціональні компанії, які скуплять більшість сільськогосподарських площ.

Проектний менеджер Easy Business вважає, що це стереотип, який не підкріплений реальними аргументами.

«Це не є типовим» – говорить  Дмитро Лівч, і про це свідчить проаналізований експертами досвід 60 країн Центрально-Східної Європи.

На початку 90-х років, коли в цих країнах відкрився ринок землі, вони також були інвестиційно привабливими для іноземних компаній. Проте практика показала, що масової скупки в них не відбулося.

«В Україні 32 га сільгоспземлі. Навіть при найнижчій оцінці потрібно 50 млрд доларів, щоб скупити ці землі!» – коментує експерт.

Крім того, один із законопроектів земельної реформи передбачає регулювання обсягів продажу. Ним планують встановити, «що не можна буде купити більш як 30% землі, яка пропонується до продажу».

Landlord раніше повідомляв про те, що комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин розробив 4 варіанти земельної реформи в Україні.

 

Новини   

11 години тому

Україна – третя серед експортерів агропродукції до ЄС

За останні 12 місяців Україна посіла третє місце серед головних постачальників продукції АПК до країн Євросоюзу, лишивши позаду Китай. Річний приріст вартості імпорту українських агропродовольчих товарів у ЄС становив 331 млн євро або 6%.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Згідно з офіційним звітом Європейської Комісії, за експортом сільгосппродукції до ЄС лідирують США з обсягом поставок 12,4 млрд євро, на 2-му місці – Бразилія (11,8 млрд євро), на 3-му – Україна (5,9 млрд євро). Далі йдуть Китай (5,7 млрд євро) і Аргентина (5,2 млрд євро).

Читайте: США визнали Україну топовим експортером курятини

Аналітики відзначають, що приріст вартості імпорту товарів АПК з України в річному обчисленні дорівнює 331 млн євро, що становить 6%.

При цьому Україна посіла 16-те місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС.

Landlord раніше повідомляв про те, що за перші два місяці 2019 р. українські аграрії експортували продукції на суму $3,5 млрд, що на 24,4% (на 683,8 млн) більше, ніж за відповідний період минулого року. Частка агропродукції в загальному експорті України становить 43,9%.

Трейдинг   

21 квітня 2019 09:47

У світі щороку від зараженої їжі вмирає 420 тис. людей. Новітні способи визначення безпечності продуктів

Розвиток світової торгівлі, з транспортуванням продуктів  харчування на величезні відстані, потребує нових наукових інструментів дослідження їх якості. Один із методів – повногеномне секвенування, яке дає можливість відстежити патогени, прочитуючи поєднання їх генів.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Щороку у світі від вживання зараженої їжі гине понад 420 тис. людей і майже 600 млн хворіють. Захворювання харчового походження можуть підірвати або знищити засоби до існування тисяч людей. Якщо домогтися того, щоб продовольство вироблялося і перероблялося, не втрачаючи своєї безпеки на всьому шляху виробничо-збутового ланцюжка, це дозволить захистити здоров’я людей, зберегти робочі місця і створити рівні умови для ведення торгівлі.

Читайте: «Я стану першим фермером у моїй сім’ї» – кенійська дівчинка боротиметься з голодом у світі

При виникненні захворювань харчового походження відповідальні органи зобов’язані встановити загальні параметри спалаху і знайти джерела зараження. Повногеномне секвенування – це методика читання генної інформації, що дозволяє встановити конкретну послідовність, за якою визначаються ті чи інші мікроорганізми. Ці послідовності ДНК – як відбитки пальців. Для кожного організму і його штамів вони унікальні, а отже, метод дозволить виявити джерело патогенів з раніше недоступною точністю.

4 напрямки, в яких повногеномне секвенування допомагає відстежити патогенних збудників і зберегти безперебійність торгівлі продовольством:

1. Дозволяє з більшою точністю встановити, який інгредієнт у багатоскладовому харчовому продукті відповідальний за спалах захворювання. Якщо ви з’їли яйце і захворіли, зрозуміло, що справа в яйці. Але якщо ви захворіли, скуштувавши киш? У чому причина – в яйцях, маслі, молоці або іншому інгредієнті? Повногеномне секвенування точніше, ніж традиційні методи, дозволяє встановити, який саме інгредієнт ніс у собі патоген.

2. Дозволяє визначити джерело зараження – в якій ланці продовольчого ланцюга продукти стають зараженими. Так, наприклад, у червні 2014 р. у низці країн виник великий спалах зараження сальмонелою, судячи з усього, пов’язаний зі споживанням яєць. Сталося понад 350 випадків у кількох країнах Європи. Було взято зразки з 5 ресторанів у Великій Британії, і методом повногеномного секвенування доведено, що випадки були різними, але пов’язаними між собою. Додаткові зразки для повногеномного секвенування з кількох європейських країн показали, що самостійні епізоди зараження вели до одного і того ж європейського виробника яєць.

4. Може з більшою визначеністю виявити зв’язок між спалахами захворювання відразу в декількох країнах. Глобальний обмін даними повногеномного секвенування міг би сприяти більшій ефективності реагування на спалахи захворювань харчового походження та запобігання їх подальшому поширенню.

Хоча вартість цієї технології знижується, не у всіх країн є кошти, щоб впровадити її. Не завжди є лабораторна інфраструктура і можливості для виконання цього типу аналізу. Щоб повногеномне секвенування стало робочим інструментом для всіх, необхідна загальна рішучість зробити цю технологію доступною для всіх країн.

Глобальна мета гарантування продовольчої безпеки, поліпшення харчування людей та сприяння сталому розвитку сільського господарства може бути досягнута тільки за умови, що їжа буде безпечною. Це лежить в основі ліквідації голоду.

Landlord раніше повідомляв про те, що у світі голодує 113 млн людей. ФАО назвала 8 країн з найбільшим дефіцитом продовольства.

Фото на заставці: FAO/Roberto Faidutti

AgroWeekend   

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

Показати ще