Унікальна модель підвищення ефективності агробізнесу від Станіслава Котенка

Landlord спільно з компанією BASF реалізує медіа-проект «Історія розвитку компанії «Олстас-Льон» Станіслава Котенка», завдяки якому ви зможете дізнатися, як одній із провідних українських агрокомпаній вдалося пройти еволюцію від звичайного ТОВ з гуртової та роздрібної торгівлі продовольством і нафтопродуктами до інноваційного сільськогосподарського підприємства.

Про те, як у компанії відбувався процес формування нової команди і що це дало підприємству, розповів журналістам Landlord генеральний директор групи «Олстас-Льон» Станіслав Котенко.

Фахівці з досвідом в агро завели компанію в глухий кут

У 2003 році, як пригадує генеральний директор «Олстас-Льон», придбали господарство, в якому було до 1000 голів великої рогатої худоби. За два роки вдалося вийти на непогані результати по тваринництву — мали близько 6000 л молока на корову, але, провоювавши три роки, вирішили ферму продавати. Це був 2006 рік, коли влада з метою збереження поголів’я активно втручалася у господарську діяльність аграрних підприємств.

Щоб продати непродуктивну корову, потрібне було негласне погодження голови РДА. Різні представники влади, а в одному з районів навіть колишній секретар райкому КПРС, намагалися безцеремонно «керувати» бізнесом. У той час рослинництво в Україні йшло вгору, земельний банк «Олстас» поступово зріс до 8500 га, з’явилися власні виробничі бази з обслуговування техніки та підготовки насіння…

Читайте: IT -майбутнього або як «Олстас-Льон» зіграв на випередження

Але й тут були свої підводні камені. Спочатку керівництво «Олстас» пішло традиційним шляхом і найняло фахівців з великим досвідом роботи — директорів підрозділів, агрономів, механіків тощо.

«Це був важкий, переломний момент, коли взагалі постало запитання, чи буде існувати компанія. Я мало що в сільському господарстві розумів, але по підсумкових цифрах побачив тривожну картину — із семи основних культур шість збиткові, ніякої перспективи не було і близько, — пояснює господар. — Керівники і робітники — всі важко працювали, ніхто нічого не рахував, всі, хто міг, тягнули все, що під руку попадеться».

Рішення: систему треба ламати

Було прийняте рішення: систему треба ламати, звільняти старих управлінців, хоча це було і нелегко. Компанія набрала молодих людей, їх навчали вже на досвіді та технологіях провідних європейських аграрних підприємств. Виставки, семінари, відвідування різних компаній, знайомства з провідними фахівцями галузі… І справи пішли вгору.

«Ми декілька років намагалися залучити керівників з аграрною освітою та досвідом роботи, але з цього нічого доброго не виходило — перевчити таких керівників, донести до них, як треба ставитися до роботи, не вийшло, — розповідає пан Котенко. — Такі люди приходили в «Олстас-Льон» та більше року не затримувалися — адже тут треба багато працювати, не можна на роботі пити горілку, красти».

Лише один керівник «Олстас-Льон» має українську профільну освіту

Зараз середній вік співробітників компанії до 40 років, і, як по секрету поділився господар, тільки один керівник має українську профільну освіту.

До речі, сам пан Котенко освіту здобув у Ніжинському педагогічному інституті. Він прямо говорить про слабку роботу аграрних вишів, більше того — «Олстас-Льон» активно співпрацює з місцевими аграрними навчальними закладами. Це і зустрічі фахівців компанії з викладачами та студентами, проходження останніми навчальної практики прямо в полі. Більша частина студентів, що проходили практику на підприємстві, залишаються тут на постійну роботу.

«За рік-два ми створили нову команду. Від нас пішли ті, хто не бажав або не міг з якоїсь причини гарно працювати. Надійно та важко. Щоденно. У три зміни. А як інакше можна досягнути успіху? Який ще є шлях до швидкого розвитку підприємства, можливості придбання сучасної техніки, будівництва нових виробничих потужностей, підтримки соціальної сфери села?» — наголошує господар.

Нова генерація працівників

Зараз прийшла зовсім нова генерація людей, яким цікаво заробляти, цікаво працювати в гарній компанії, відчувати себе частиною злагодженого механізму. Для їх професійного зростання вже є база: супутниковий моніторинг техніки та виконання робіт, електронний документообіг, сучаснаі техніка та технології, а головне — зовсім інше ставлення до працівників і, як наслідок, — їх ставлення до роботи та до свого життя.

Вже багато років «Олстас» проводить благодійні акції для сільських дітей. З усіх сіл, де працює компанія, щороку школярі різного віку на комфортних автобусах вирушають до обласного центру, розповідає господар. «Для своїх дітей ми орендуємо приміщення театру, замовляємо новорічну виставу, дітлахи отримують подарунки. Хай це невеличка цеглинка у вихованні наступного покоління, але кожен з нас повинен зробити внесок у загальну справу. Тільки так ми зможемо сподіватися на краще життя в майбутньому», — переконаний він.

Пан Котенко із захопленням розповідає про свою команду. «Перший заступник генерального директора, Олеся Єфименко — наш головний агроном і «захисник». Прийшла в компанію 21-річною студенткою факультету кібернетики, — ділиться він, — за минулі 15 років вона багато працювала і вчилася, в тому числі й за кордоном, багато разів була у США та Німеччині. І таких прикладів чимало».

Нещодавно до компанії приїздив один із провідних агрономів-науковців Німеччини. Команда фахівців «Олстас-Льон» весь день була з ним у полі — дивилися, аналізували, сперечалися, відбирали зразки рослин.

 «Усі аналізи будуть робитися у Німеччині. А потім отримаємо рекомендації. З Німеччини. На жаль, поки що так. Але ми вже маємо свою лабораторію, наші фахівці дуже швидко опановують сучасні підходи до рослинництва — системи захисту та живлення, основи діагностики хвороб та методи лікування рослин, застосування найсучасніших препаратів, мікроелементів тощо. Це така цікава гра — чим більше ти дізнаєшся, тим ширші обрії стають перед тобою», — ділиться пан Котенко.

Займатися улюбленою справою та заробляти на цьому

На думку пана Котенка, велике щастя — мати улюблену справу, просто працювати із задоволенням, але при цьому отримувати гідні гроші. Важливий сам принцип — співробітник повинен приходити на роботу не відбувати години, а займатися тим, що йому насправді подобається.

Його кредо в цьому питанні можна сформулювати так: «Ти маєш займатися улюбленою справою та заробляти на цьому гроші. Тобі не треба прикидатися або грати якусь роль, пригнічувати себе. Ти просто повинен займатися своєю справою, виконувати свою роботу й бачити її результати».

Відзначимо, що в медіа-проекті «Історія розвитку компанії «Олстас-Льон» Станіслава Котенка» ви знайдете унікальний кейс агробізнесу й дізнаєтеся, як компанія зробила величезний прорив у розвитку, повністю змінивши свій профіль і систему управління.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати