Зараз існує багато прогнозів щодо майбутньої поведінки ринку зернових, ми бачимо «перехрестя» різних політичних рішень, глобальних процесів, і як поводитимуться ціни на біржах, дуже складно зрозуміти.
Але на наш погляд, існуючі ціни на зерно будуть знижуватися — пропозицій поставок на ринку не бракує, існують такі потужні продуценти, як Україна, Аргентина та Бразилія, зростає пропозиція кукурудзи і пшениці. При цьому частина драйверів попиту, які існували ще у 70–80-х роках минулого сторіччя, самі стали експортерами. Класичний приклад — Росія, яка вийшла на світовий ринок зерна з рекордним врожаєм у 2018/2019 маркетинговому році.
Взагалі, якщо дивитися на довгострокову перспективу, я не прихильник негативних прогнозів. Існують декілька глобальних факторів. По-перше, у 2055 році на планеті будуть проживати близько 9 млрд людей, 3 млрд із яких будуть належати до забезпеченого середнього класу. У минулому ми мали по планеті середнє споживання 2500 ккал на людину, а на 2015 рік воно зросло до 3400 ккал. Але тут не все просто — наші дані свідчать, що населення Європи та Японії при цьому буде зменшуватися, а приріст відбуватиметься за рахунок Китаю та Індії, Бангладеш та інших країн регіону. До того ж до середини сторіччя рівень ВВП Китаю сягне $20 000 на людину. Там і буде зосереджений головний попит на продовольство, там відкриваються нові можливості.
Читайте: Земля в Україні має коштувати від $3000 до $15000 за га – Микола Горбачов
У найближчі роки в Китаї може різко зрости попит на різні види м’яса — щорічно країна збільшує споживання калорій на душу населення. При цьому китайське внутрішнє виробництво свинини може дуже сильно постраждати від епідемії АЧС. У цій країні спостерігається надвисока регіональна концентрація у галузі тваринництва. Зараз у країні налічується близько 600 млн свиней, і існує загроза швидкого поширення вірусу. За оцінками AgResource, якщо вакцина від АЧС не буде введена в обіг або виявиться неефективною, незабаром Китай буде вимушений імпортувати близько 3 млн т м’яса всіх видів на рік.
По-друге, є розрахунки, що у період з 2025 по 2055 рік фермерська земля закінчиться — тобто нарощувати площі вже буде неможливо. Але знов-таки це не має кардинально вплинути на картину. Адже вже за сьогоднішніми технологіями сільського господарства врожайність збільшується швидше, ніж попит на продукцію рослинництва. Те саме можна сказати і про виробництво іншого продовольства. Тобто споживання відстає від виробництва, і підстав очікувати на зміну цього тренду ми не бачимо — технології постійно розвиваються.
По-третє, що насправді викликає велике занепокоєння — зростання всесвітнього боргу до $237 трлн. Це той фактор, який може сповільнити розвиток і вплинути на картину споживання. Наприклад, зараз тільки борг США становить $22 трлн. Мається на увазі минулий рік — вперше в історії Сполучених Штатів країна мала зростання ВВП (у 2018 році — на 3%), а борг не був виплачений. І за прогнозами фінансових інституцій, цей борг до 2026 року зросте вже до $30 трлн. Така дестабілізація фінансового стану найпотужнішої економіки світу, безперечно, буде вносити корективи і в загальну картину попиту на сільськогосподарську продукцію, і ціни на неї.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!