Новини / Думки     04 лютого 2019 11:56

Брудні схеми ДФС або Як душать агробізнес

На аграрному ринку склалася тривожна ситуація, яка бентежить вітчизняних експортерів та їх контрагентів. Питання не про накопичення сум неповерненого ПДВ — до цього явища ринок та його гравці вже пристосувалися.

Експортерів викликають до ДФС для проведення індивідуальних податкових консультацій. Система СМКОР не протидіє податковим скруткам, але блокує роботу нових прозорих аграрних підприємств. Йдеться про повернення «ручного» режиму керування як поверненням експортного ПДВ, так і, власне, аграрною галуззю в цілому. Якщо ці негативні тренди не припиняться, конкурентоспроможність українських експортерів агропродукції на світовому ринку значно знизиться.

Неформальний метод

Останнім часом ми фіксуємо непоодинокі випадки, коли представники ДФС телефонують у великі аграрні підприємства і «м’яко» просять перенести негативний баланс із ПДВ на більш пізні періоди та не подавати дані до його автоматичного відшкодування. Тобто мова не про відмову держави відшкодовувати ПДВ, а про перенесення відшкодування на невизначений термін.

По суті, фіскальні органи пропонують агропідприємствам безвідсотково кредитувати державу, державний бюджет. Якщо врахувати загальну нестабільну ситуацію на валютному ринку, інфляцію, девальвацію, експортери, які не отримають зараз відшкодування, будуть мати прямі збитки і кредитувати державу за власний рахунок.

«Аргументація» ДФС, наскільки мені відомо, дуже проста — «якщо відмовляєтеся перенести термін відшкодування, то ми розпочнемо перевірки підприємства».

Михайло Соколов, заступник голови Громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада»

Зрозуміло, що навіть для компанії, яка працює повністю у нормативному полі, є публічною, веде прозорий бізнес, проведення перевірки пов’язане з марними витратами часу, людських ресурсів, дестабілізацією роботи. Підприємства, яким висувають претензії, виграють суди, але все це — прямі збитки компанії. І власник або керівник підприємства мимоволі замислиться, чи не варто пристати на пропозицію податкової.

І ця тенденція почала набирати обертів, за нашими спостереженнями, ще з осені минулого року. На ринку посилювалося відчуття певної тривоги — адже всі розуміють, що дії ДФС свідчать: в економіці, у питанні наповнення бюджету виникли якісь негаразди. З усіма наслідками для учасників ринку.

Індивідуальний “підхід”

Друга річ, яка вже відверто налякала компанії, — практика індивідуальних податкових консультацій, інформація про які стала публічною. За словами представників ДФС, парламент, коли затверджував відомі зміни до законодавства про режим повернення ПДВ на сою, припустився технічної помилки. У змінах, які були прийняті, не зовсім коректно було прописано визначення сільгосптоваровиробника, який може отримати відшкодування експортного ПДВ на сою. Таким чином, незважаючи на пряму норму законодавства, ПДВ повертатися не буде, оскільки немає визначення, кому треба його відшкодовувати.

Але справа навіть не в цьому. Вирішення питання віднесення підприємства до категорії сільгосптоваровиробників робиться шляхом індивідуальних податкових консультацій. Юридично індивідуальна консультація має силу лише для того підприємства, яке звернулося до ДФС із запитом на надання індивідуальної консультації.

У ринка з’явилося запитання: чи буде позиція відмови відшкодування ПДВ застосовуватися для всіх учасників ринку, чи це є спроба відродити практику вибіркового підходу, коли якимось компаніям ПДВ повертають, іншим, які не потрапили до певного списку, — ні?

Я сподіваюся, йдеться все ж таки про намагання просто зекономити гроші у бюджеті — принаймні це створює ґрунт для прямих корупційних схем. До речі, відомий проект листа ДФС, де фіскали пропонують взагалі відмінити ПДВ при експорті зернових і олійних, — з тієї ж опери. Це намагання у бідь-який спосіб наповнити державну скарбницю.

Причина і наслідки

Ці два фактори і показали ринку, що механізм відшкодування ПДВ не спрацьовує у потрібному режимі. І ДФС майже відкрито визнає, що проблеми існують, і так звані податкові скрутки працюють повним ходом — у системі постійно генерується фіктивний податковий кредит і сплата ПДВ у бюджет постійно падає. Іншими словами, ці кошти розходяться по кишенях ділків, а держава їх недоотримує.

На наше переконання, це і є справжньою причиною негативних тенденцій, які я згадував на початку.

ПДВ зараз є одним з основних бюджетоутворюючих податків, і будь-яка турбулентність з ним створює складні ситуації з виконанням бюджетних зобов’язань держави.

У ситуації, яка виникла, існує лише два реальних шляхи вирішення. Перший — це секвестр бюджету, на що напередодні виборів не погодиться ані законодавча, ані виконавча гілка влади. Другий — оперативно вирішити питання збільшення надходжень від ПДВ. Тут можна або боротися зі скрутками (що, як ми бачимо, не виходить, скоріше, йде зворотний процес), або взяти необхідні для наповнення бюджету кошти в когось іншого, хто скрутками не користується. Тобто забрати гроші у справних платників податків.

Усі три речі, які я вказав, саме про це — про те, як забрати гроші у платників податків.

По-перше, їх можна «позичити», перенести відшкодування. Але це хибний шлях — адже сума до відшкодування буде лише накопичуватися, як сніжний ком. У ДФС, до речі, це чудово розуміють, розуміють, що зростання заборгованості — це шлях до катастрофи.

По-друге, гроші можна взяти у нормальних платників, позбавивши їх відшкодування ПДВ. Звідси і почалися вказані вище індивідуальні податкові консультації, які викликали занепокоєння підприємців.

Проблеми СМКОР

Усе це говорить про те, що система автоматичного блокування податкових накладних — СМКОР — працює не так, як треба. Вона не повністю блокує або просто не блокує операції за податковими скрутками, або власники компаній, які застосовують скрутки, якось призвичаїлися до системи і почали її активно обходити.

Але проблема навіть значно глибше — вже рік, як в Україні діє норматив, за яким критерії визначення ефективності роботи СМКОР встановлює сама ДФС. Раніше це було прописано у законодавстві, зараз самі податківці визначають, як оцінювати роботу системи і ставлять під загрозу існування певної категорії компаній.

Поясню, що мається на увазі. Останнім часом ми почали стикатися з випадками, коли повністю «білим», прозорим новим підприємствам блокуються податкові накладні. Система СМКОР визначає операції таких суб’єктів як ризиковані. Підприємство вимушене звертатися до суду, але ж всі його податкові документи блоковані та працювати воно не може. Тобто система, яка повинна створювати умови для роботи прозорих підприємств, просто вбиває їх.

Справа в тому, що для СМКОР нове підприємство виглядає ризикованим, тому що працює з нуля — саме так зовні й виглядають скрутки. Аби розібратися, що це за підприємство, податковий інспектор повинен вивчати кожен окремий випадок. Тобто ми маємо справу з людським фактором — співробітники ДФС не дають відповідні дозволи.

Наприклад, СМКОР не розрізняє, що ви зробили: дали передплату або здійснили поставку товару. І те і інше для системи є першою подією. Тобто якщо ви придбали зерно і продали його далі споживачу, все в повному порядку — у вас було зерно, ви його купили, потім продали. Інший випадок: ви придбали зерно за передплатою. Факт оплати є, а зерна немає — система сприймає оплату за майбутнє зерно як реальну поставку. Іншими словами, тільки підприємство заходить у сферу, де працює форвард, для СМКОР все стає «чорним».

Другий недолік у тому, що система відслідковує лише обсяг податкових зобов’язань. Тому можуть працювати скрутки, які формально купують тонну зерна і тонну, наприклад, цвяхів. На вході є і зерно, і цвяхи, а потім продаються лише цвяхи з великими націнками — обcяг зобов’язань залишається без змін. Тобто ідея, що можна боротися зі скрутками лише за допомогою УКТЗЕДів, не спрацювала — можна працювати з різними товарами і робити скрутки, система їх не бачить.

Автоматичний моніторинг тут просто неможливий. Неможливо до отримання кінцевих результатів операцій відносити їх до ризикованих. Система може визначати лише ознаки ризикованості, але кінцевий вердикт повинен робити вже фахівець, вивчивши діяльність підприємства. СМКОР може блокувати операцію на початку, що є небажаним з огляду на результати, які ми отримуємо, а після закінчення операції блокувати вже немає чого.

Тому визначення податкових скруток і боротьба з ними — це завдання співробітників ДФС. І сама СМКОР повинна не блокувати операції, а забезпечити ДФС всією інформацією для постаудиту, визначити підозрілі операції. Тобто дати податківцям інструменти для проведення постаудиту.

До речі, це не суто українська проблема — махінації з ПДВ зведені до мінімуму лише у країнах, де за такі порушення існує кримінальна відповідальність. Наприклад, цієї проблеми майже не існує у країнах Північної Європи. А ось, наприклад, у Південній Європі, де кримінальної відповідальності немає, рівень махінацій з ПДВ досить високий.

Текст: Михайло Соколов, заступник голови Громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада»

Фото: Надано прес-службою ВАР, Shutterstock

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

8 години тому

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

14 години тому

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

16 години тому

Кооператив із кластером у 100 тис. га або як Вілія створює найпотужніше фермерське об’єднання України

Засновник одного з найбільших агрохолдингів Волині – групи компаній «Вілія» Євген Дудка – розповів про непросту історію побудови свого дітища та поділився планами розвитку компанії у найближчий час.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.

Кейси   

17 квітня 2019 16:54

6 способів навчити дітей цінувати їжу й поважати фермерів, які її виробляють

821 млн людей на планеті гостро відчувають на собі проблему нестачі продовольства. Враховуючи актуальність боротьби з голодом у світі, варто навчити дітей поважати їжу і працю тих, хто її виробляє. Адже сільське господарство – це не просто робота, це мистецтво!

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Третина всього виробленого у світі продовольства втрачається або викидається у відходи. Одним із напрямків боротьби із голодом і нестачею води у світі ФАО вважає запобігання продовольчим втратам і псуванню харчової продукції. Це те, що може кожен, – не викидати їжу, не купувати зайвого, використовувати в готуванні залишки їжі. І цьому варто навчити своїх дітей.

Отже, пропонуємо 6 способів, як навчити дітей цінувати їжу і поважати світ, який стоїть за тим, що ми їмо.

Скорочуйте харчові відходи

Купуйте тільки ті продукти, які вам необхідні, навчіться любити непоказні фрукти й овочі, не виходьте за межі розумного у своїх порціях, розберіться з термінами придатності, правильно зберігайте продукти харчування, а нез’їдене перетворюйте на нові страви на завтра. Акцентуйте на цьому увагу дітей.

Підтримуйте місцевих виробників продовольства

Закуповуйте продукти на місцевих ринках і знайомтеся зі своїми фермерами. Ставши їхнім клієнтом, ви забезпечите їм визнання і повагу. Дайте зрозуміти дітям, що продукти харчування починають свій шлях на стіл із ферми.

Цінуйте майстерність виробника

Поясніть дітям, що сільське господарство – це не просто робота, це мистецтво. Поясніть дітям, що для виробництва продовольства потрібно дуже багато: насіння і ґрунт, вода і праця, захист і терпіння. Наприклад, для того щоб виростити один апельсин, потрібно 50 л води. Наші харчові переваги впливають на здоров’я планети і визначають майбутнє продовольства. Коли ми їмо, ми споживаємо природні ресурси і важку працю фермерів, бджіл і всіх тих, хто поклав їжу на нашу тарілку. Навчіть дітей цінувати їжу так, як би це був витвір мистецтва.

Переходьте на здоровіший, більш екологічно стійкіший раціон харчування

Наш організм працює за рахунок калорій і поживних речовин. Ми отримуємо енергію і підтримуємо здоров’я завдяки правильному харчуванню. Ми не звертаємо увагу на ту силу, яку їжа і харчування дають нашому організму. Необхідно пам’ятати, що їжа – це паливо. Занадто багато їжі, або занадто багато однієї і тієї ж їжі це може призвести до ожиріння, різних дефіцитів або захворювань, пов’язаних із раціоном харчування.

Розкажіть дітям, звідки береться їжа

Де ростуть ківі – на деревах чи кущах? Помідори – це фрукт чи овоч? Дізнавшись більше про продукти харчування, звідки вони беруться, коли настає їх сезон і що потрібно для їх виробництва, ми, разом з виявом поваги, розширюємо свої пізнання про те, що їмо.

Обговорюйте ці питання з дітьми і зі своїм оточенням

Віддаючи належне кожній страві, ми виявляємо повагу до фермерів, які виробили продукти, до, ресурсів, які на це потрібні були, і до людей, яким цього не дісталося. Повазі можна навчитися.

Завдяки цим правилам діти навчаться усвідомленому, здоровому і стійкому вибору харчових продуктів.

Landlord раніше повідомляв про те, що до 2025 року дві третини населення відчуватимуть нестачу води. ФАО вказує 4 напрямки для подолання кризи.

Агролайф   

17 квітня 2019 13:21

Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

За прогнозами, сумарні площі під зерновими культурами в Україні цього року дещо перевищать минулорічні, а стан перезимівлі озимих оцінюють як добрий. Проте оптимізм аграріїв щодо нового урожаю дещо зменшився внаслідок посушливої весни. Чи варто хвилюватися фермерам?

Про це розповіла, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» експерт зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

У новому сезоні аналітики прогнозують дещо нижчий експорт пшениці з Причорномор’я, ніж у сезоні 2018–2019. Це зумовлено тим, що за всіма оцінками, у 2019 р. виробництво зернових не досягне торішніх рекордних показників, а отже, і обсяги експорту з регіону скоротяться.

Читайте: Раптові неврожаї: прогноз швейцарського кліматолога для України

Останні кілька тижнів ринок обговорює проблему дефіциту вологи в південних областях України, який може негативно позначитися на врожайності зернових культур.

Щоб зрозуміти, наскільки серйозним є вплив браку опадів на майбутній урожай, аналітики компанії «УкрАгроКонсалт» проаналізували відхилення від тренду врожайності озимої пшениці, починаючи з 2006 року.

За словами Єлизавети Малишко, у січні – березні 2019 р. кількість опадів найменша за останні 15 років. Експерт навела дані, за два попередні роки з найбільшим дефіцитом вологи у ґрунті – за 2011 і 2014-й, відзначивши, що у 2014 р. урожайність була вищою за трендову, а в 2011-му – нижчою за трендову.

Тобто, як стверджують аналітики «УкрАгроКонсалт», брак опадів, який зараз спостерігається на початку року, не обов’язково позначиться на врожайності зернових.

«Треба дивитися на травневі опади, – пояснює Єлизавета Малишко. – Якщо в травні ми матимемо таку кількість опадів, як у 2011 році, то отримаємо урожайність, нижчу за трендову. Якщо опади будуть, як у 2014 році, то отримаємо урожайність, вищу за трендову».

Тобто, на думку експертів, треба уважно відслідковувати погодні умови в найближчі кілька тижнів, і тільки потім робити висновки.

Landlord раніше повідомляв про те, які перспективи України на глобальному ринку у 2019–2020 МР: на що можуть розраховувати країна в цілому й українські аграрії зокрема.

Фото на заставці: Володимир Мірненко

Новини   

Показати ще