Другий етап реформи меліорації: що зміниться для аграріїв після підпису президента
Державний оператор, прозорі тарифи та розмежування функцій — як зміниться система управління меліоративною інфраструктурою.
Аудіоверсію цього матеріалу можна прослухати у нашому подкасті 🎧
25 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №7577, який відкриває другий етап реформи меліорації в Україні. Документ передбачає створення державного оператора меліоративних систем, впровадження принципу неприбутковості та нову модель тарифоутворення. Ініціатори реформи наголошують: без модернізації зрошення агросектор не зможе адаптуватися до кліматичних змін.
Після підпису президента документ фактично запустить другий етап реформи меліорації.
Йдеться про створення сучасної збалансованої моделі функціонування операторів меліоративних систем як суб’єктів некомерційної діяльності. Закон закладає основи корпоративного управління системами меліорації та розмежування їхніх функцій — управління водними ресурсами буде відокремлене від експлуатації інфраструктури.
Однією з ключових новацій стане створення інституту державного оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем. Це буде некомерційне підприємство з наглядовою радою з 11 членів.
Передбачається запровадження принципу неприбутковості: всі кошти, зароблені оператором, спрямовуватимуться виключно на розвиток і модернізацію державної меліоративної інфраструктури.
Таким чином держава намагається забезпечити прозорість управління та мінімізувати ризики неефективного використання ресурсів.
Законопроєкт також передбачає динамічне та прозоре тарифоутворення на послуги із забору, подачі, транспортування або відведення води.
Тариф розраховуватиметься із застосуванням змінних складових, що має зробити його більш гнучким та економічно обґрунтованим. Водночас серед пріоритетів визначено забезпечення потреб населення при використанні водних ресурсів.
Передача державних меліоративних систем в управління новим державним операторам відбуватиметься протягом трьох років. Такий перехідний період має забезпечити поетапну трансформацію системи та уникнення управлінських збоїв.
Народний депутат Сергій Лабазюк, який детально пояснив новації документа, аргументує необхідність реформи швидкими кліматичними змінами.
За його словами, зрошення вже потребують майже 50% площ сільськогосподарських угідь. Водночас в Україні обліковується близько 2,2 млн га зрошувальних земель, однак інфраструктура фактично функціонує лише приблизно на 0,5 млн га.
«Висновок — потрібно розблокувати всі типи інвестицій у галузь, а державний блок управління зробити максимально прозорим. На що і спрямований №7577», — підкреслив Сергій Лабазюк.
Другий етап реформи має створити передумови для залучення інвестицій у відновлення та розширення зрошувальних систем, підвищення ефективності управління водними ресурсами та адаптації аграрного виробництва до посух і температурних коливань.
Для агросектору це потенційно означає стабілізацію врожайності в умовах кліматичних ризиків, проте водночас — нові правила взаємодії з державним оператором та оновлену тарифну модель.
Нагадаємо, уряд України ухвалив довгостроковий план розвитку зрошувальних систем, який має подолати наслідки кліматичних змін та збільшити площі поливних земель у 5-6 разів.
