Новини / Думки     21 березня 2019 17:07

До 2030 року експорт українського зерна складе 60 млн т – Козаченко

Україна займає другу сходинку у світовому рейтингу з експорту зернових культур. Якщо подивитися на перспективу, врахувати наявність сільськогосподарських земель, їх родючість і скоригувати це по урожайності з аграрним сектором ЄС, то ми вже зараз можемо виходити на рівень валового збору у майже 120 млн т.

Якщо провести кореляцію із США — приблизно 127 млн т. Для цього, звісно, потрібні новітні технології, але завдяки великим глобальним компаніям на кшталт Syngenta, Corteva Agriscience,  Monsanto українські аграрії активно запроваджують найсучасніші досягнення у селекції насіння сільськогосподарських культур з метою подальшого нарощування їх валового виробництва.

За моїми розрахунками, до 2030 року ми вийдемо на стабільний експорт зерна у 60 млн т на рік. Крім того, зросте внутрішнє споживання за рахунок розвитку тваринництва, й Україна буде виробляти не менше 10 млн т м’яса та понад 30 млн т молока.

Що для цього потрібно? Відповідь проста: інвестиції. Щорічно за рахунок зовнішнього інвестування в аграрні галузі різних країн залучається у середньому близько $148 млрд, а Україні, для того щоб збільшити валове виробництво продовольства утричі, потрібно $70–75 млрд. І вони будуть, якщо створити привабливе бізнес-середовище. Сьогодні серед фахівців стала досить популярною тема: чи добре добре, чи погано те, що ми зараз перетворюємося на аграрну державу? Інколи відповісти на це запитання досить складно.

Але на зустрічах всіх рівнів я постійно повторюю слова: сьогодні на міжнародній арені продовольство стає більш впливовим у формуванні глобальної політики, ніж зброя.

Читайте: Україна зможе потроїти валове виробництво зернових. Необхідна умова – $70–75 млрд інвестицій

Коли застосовують зброю, у країну заходить зовнішній ворог, нація гуртується навколо лідера, щоб дати гідну відсіч. Країна, як це не дивно, стає навіть сильнішою, ніж раніше.

Але якщо країну захоплює голод, починається безлад, зникає керованість, народ просто змітає владу. Наслідки голоду катастрофічні, аж до повної втрати державності як такої.

У світі є достатньо процвітаючих держав, які повністю залежні від імпорту їжі. Припиніть туди постачання зерна і подивіться, що трапиться за два-три місяці — падіння рівня життя, зубожіння, революції. Тому я завжди кажу: голод змете все, а продовольство — це найсильніша зброя. Але вона, на відміну від звичайної зброї, не вбиває, а рятує.

Україні треба вміти використовувати цю зброю у глобальному просторі. Звісно, не задля якихось революцій, а з вигодою для себе — для залучення інвестицій.

За інформацією FAO, вже сьогодні від голоду на планеті щодня помирають близько 30 000 людей. Розрахунки показують, що без прискорення впровадження технологій у сільське господарство через 10 років ця цифра більш ніж подвоїться. Кожного дня від голоду можуть помирати майже 65 000 людей.

Замисліться, перш ніж казати про хибність аграрного вектора розвитку України.

ТЕКСТ: Леонід Козаченко

Читайте також