Новини / Інтерв'ю     22 червня 2021 16:50

Дмитро Кобзаренко: щомісяця ми перевиконуємо план продажів на 30–40%

Як новий керівник «Заводу Кобзаренка» бачить подальший розвиток підприємства, чи вплине на продажі сільгосптехніки відкриття ринку землі та чому українським заводам треба поспішати з оновленням виробництва

Так судилося, що саме напередодні виставки «АГРО-2021» пішов з життя Анатолій Кобзаренко, засновник відомого і в Україні, і за її межами підприємства галузі сільськогосподарського машинобудування — «Заводу Кобзаренка». Новим виконуючим обов’язки директора підприємства став його син Дмитро Кобзаренко.

Попри те що Дмитру Анатолійовичу не виповнилося ще й 30 років, призначення не стало несподіванкою. Адже Дмитро Кобзаренко вже відомий як один з очільників компанії та минулого року безпосередньо керував запуском і налагодженням виробництва на Kobzarenko Sp. z.o.o. — заводі компанії, розташованому в Польщі. Тож під час виставки «АГРО-2021» Landlord скористався нагодою поспілкуватися з паном Дмитром про подальші плани виробництва техніки, інновації, що запроваджують за заводі, та про його оцінки наслідків відкриття ринку землі для виробників сільськогосподарського обладнання.

Сумно, що наше спілкування відбувається за таких обставин, прийміть наші щирі співчуття. Але наразі багатьох хвилює, які зміни плануються на «Заводі Кобзаренка»?

Поки що не плануємо жодних кардинальних змін. Ми продовжуємо розвиватися у плановому режимі — рух вперед, тільки на розвиток. Є план, затверджений ще Анатолієм Дмитровичем, є визначений вектор розвитку, ми знаємо, над якими продуктами будемо далі працювати. І, звісно ж, не зупинимося лише на новинках, які ми представили тут, на «АГРО-2021».

Професійна команда нашого підприємства здатна вирішити будь-які складні завдання, а я сам вже давно працюю на «Заводі Кобзаренка» — починав із карщика, опанував декілька робочих спеціальностей, а минулого року мені вже довірили керувати нашим заводом у Польщі, де тільки починалося виробництво. Можу сказати, що найскладніше — це не технічні навички, а вміння організувати процеси та людські ресурси.

Чи можете розповісти про найближчі плани розвитку компанії детальніше?

Поки про все розповісти не можу. Скажу, наприклад, що зараз у цеху вже зварені стінки нового трісковоза. Як ви знаєте, Анатолій Дмитрович активно розвивав напрям використання тріски в енергетиці та опаленні й навіть збирався будувати електростанцію. Загалом в Україні сьогодні діють вже 15 електростанцій на цьому альтернативному виді палива. Наразі ми укладаємо угоди щодо постачання тріски, оскільки маємо її великі запаси. Покупці готові забирати щодня до п’яти машин. Також будемо приймати рішення щодо побудови власної електростанції. Анатолій Дмитрович хотів спорудити комплекс потужністю 8 МВт. Вже закуплений кран, грейдер, проведені необхідні розрахунки, тому відступати не можна.

Та з іншого боку, я не впевнений, що наразі зможу приділити цьому проєкту належну увагу. Адже водночас мені потрібно контролювати виконання планів розвитку нашого заводу в Польщі.

До речі, на якому етапі розвиток проєкту з виробництва тракторних причепів?

У вересні починаємо будувати другий цех. У нас там було 3 га під потреби виробництва, ми докупили ще 2 га. Перший цех площею 5000 кв. м вже працює, і ми будемо споруджувати наступний. Тому мушу перебувати і в Польщі, і в Україні, поки все осягнути доволі складно. Але ми впораємося.

Як вдається реалізовувати плани одночасного розвитку двох виробництв у цілому? Чи буде між ними якась інтеграція?

Розвиток заводів і в Україні, і в Польщі триватиме за планом. Оскільки в Польщі ми плануємо встановити автоматичну лінію порошкового фарбування, то спробуємо налагодити транспортування деталей з України для подальшої обробки. Якщо це не виходитиме так як слід, то постачатимемо продукцію звідти тільки на експорт.

Також сьогодні активно вивчаємо ринок та проводимо перемовини з відомими виробниками комплектуючих. Адже не все має робитися власноруч, і є такі компанії, які виготовляють, наприклад, в Італії гідроциліндри. І собівартість такої продукції у них, звісно, буде нижчою, ніж у нас. У свою чергу ми також прагнемо істотно вдосконалити виробництво, придбати нові станки і знизити собівартість продукції за рахунок швидкого виробництва.

Наскільки успішним у плані попиту на продукцію можна назвати цей рік для підприємства?

По багатьох позиціях наша продукція розписана на декілька місяців наперед, зокрема це стосується причепів. Попит зростає дуже стрімко — наш польський завод це вже також відчуває. Як кажуть, клієнти завжди хочуть «на вчора», і ми намагаємося цілковито задовольнити їхні потреби.

Чи вплине, на вашу думку, відкриття ринку землі в Україні на продажі сільгосптехніки?

Коли ринок землі відкриється, то основні інвестиції на початку підуть власне на придбання землі, а техніка якийсь час перебуватиме на другому місці. Однак далі розпочнеться значне зростання, оскільки людина вже знатиме, що це її земля і вона нікуди не подінеться. Ми ж у свою чергу, незалежно від ситуації на ринку, маємо шукати нові напрями для розвитку. Адже у нас працює понад 1000 людей і їм усім потрібно годувати родини. Наприклад, ми почали активно просувати на ринку нову модель тюковоза, що буде цікавою для фермерів багатьох країн, зокрема Австралії та Румунії.

Чи допомагає «Заводу Кобзаренка» розвиватися урядова програма часткової компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки?

Так, компенсація 25% вартості — дуже гарна програма, яку буквально вистраждали вітчизняні виробники сільгосптехніки та аграрії. Вона дає змогу вирости українському виробникові — європейські заводи не стоять на місці, налагоджують масовий випуск продукції. Поки в української техніки є конкурентна перевага за рахунок нижчої ціни, але рано чи пізно світові виробники прийдуть до нас із ще нижчою ціною, якої досягнуть масовістю виробництва.

Програма компенсації вартості дає нам дорогоцінний час для того, щоб оновити обладнання, вона фактично вирівняла шанси. Усі вітчизняні виробники намагаються вкласти у своє виробництво якомога більше, щоб підвищити якість продукції. Так, ми купили два нових листозгиначі, одну гільйотину та нині роздумуємо щодо придбання лазера. Відповідно реагує і ринок — попит на нашу продукцію постійно зростає. Якщо на початок 2021 року ми ставили план обігу на 1,1 млрд гривень, то нині підняли до 1,5 млрд. Але фактично щомісяця ми перевиконуємо план продажів на 30–40%, тому є сенс ще раз переглянути цифри.

Читайте також