За два роки повномасштабної війни держборг України зріс більш ніж наполовину, повідомив голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. У лютому величина державного боргу у гривні майже не змінилася, тоді як у валюті продовжувала скорочуватися. Різна спрямованість тенденцій пояснюється насамперед невеликою девальвацією (зниженням) офіційного курсу гривні з 37,87 до 38,21 грн/дол. відповідно на кінець січня та лютого.
Станом на 29 лютого 2024 року державний та гарантований державою борг становив 5 490,1 млрд грн. або $143,7 млрд.
Основний приріст боргу зумовлений залученням зовнішніх офіційних пільгових кредитів.
За січень-лютий нового року держборг скоротився на 0,5% у гривні (“мінус” 29,4 млрд грн), у валютному еквіваленті скоротився на 1,1% (“мінус” 1,6 млрд дол.). На скорочення державного боргу вплинуло:
- відсутність значних зовнішніх офіційних запозичень
- невелике послаблення курсу євро до долара та гривні на звітну дату, що призвело до переоцінки та зменшення доларового та гривневого еквівалента заборгованості в євро насамперед за пільговими кредитами від Євросоюзу.
Структура державного боргу (на кінець лютого):
- 69,7% – зовнішній борг,
- 30,3% – внутрішній;
- 72,4% – борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП),
- 27,6% – борг у гривні;
- 67,2% – борг із фіксованою ставкою,
- 32,8% – борг із змінною ставкою.
Отже, на початку 2024 року боргова динаміка була стриманою, але вже у березні, в якому Україна залучила близько 9 млрд дол. пільгових кредитів, зростання державного боргу відновилося та суттєво прискорилося. Усього за два повні роки війни (28 лютого 2022 – 29 лютого 2024 року) державний борг у гривні збільшився вдвічі (+2 760 млрд грн), у валютному еквіваленті — на 54% (+50,4 млрд дол.).
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оголосив список найбільших платників податку на Google в Україні за четвертий квартал 2023 року
Особи-нерезиденти, що надають електронні послуги, завершили декларування за IV квартал 2023 року, поінформував він.
Зазначається, що 96 поданих декларацій забезпечать надходження до бюджету на суму 2,513 млрд грн (30,1 млн євро та $34,4 млн). Проти ІІІ кварталу сума надходжень збільшилась на 421 млн гривень.
Найбільшими платниками в ІV кварталі 2023 року стали:
- SONY
- ETSY
- APPLE
- META PLATFORMS
- WARGAMING GROUP
- NETFLIX
Також голова Комітету ВРУ відмітив, що сервіс OnlyFans за надання послуг на території України у 2023 році нарахував та сплатив $1 273,0 тис.
Примітно, що міжнародні компанії не чекають настання граничного строку та вже сплатили 86% нарахованих податків – 2,17 млрд гривень, — додав Гетманцев.
Раніше Гетманцев повідомив, що виробники олії та тваринних жирів за підсумками 2023 року сплатили до бюджету 3,5 млрд грн податків та зборів.
Трійка лідерів галузі забезпечила майже чверть (24,7%) надходжень:
- Дельта Вілмар Україна;
- Віктор і К;
- Укролія.
Гетманцев наголосив, що лідери серед платників мають навантаження вище середнього по галузі з податку на прибуток.
Він також додав, що більшість підприємств галузі є експортерами, тож вони отримують відшкодування ПДВ.
Варто нагадати, що десять найбільших компаній-платників податків в агропромисловому секторі України у 2023 році сплатили до бюджетів всіх рівнів близько 19,4 млрд грн. Це на 36% більше, ніж у 2022 році.
Найбільшим платником податків у секторі лишається МХП з показником 6,03 млрд грн. На другому місці – Kernel, який сплатив 4,35 млрд грн. Третю сходинку посіла Astarta з 2,31 млрд грн податків.
Водночас найбільше зростання сплачених податків у Kernel – на 1,85 млрд грн. У відносному вимірі найбільше зростання показав Louis Dreyfus – у 2,16 раза. Лише одна компанія зі списку скоротила суму податків у 2023 році: “Нібулон” сплатив 640 млн грн порівняно з 650 млн грн у 2022 році.
Як пише Forbes, останні два роки агрокомпанії України працюють в умовах економічної нестабільності, долаючи труднощі: окупацію і мінування частини українських територій, блокування морських портів, обстріли та руйнування агроінфраструктури.
Як наслідок знижуються доходи. Фахівці асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” підкреслюють, що у 2023 році збитки агробізнесу нашої країни можуть сягнути $3 млрд.
Навіть на тлі збитків через повномасштабну війну український агросектор залучає інвестиції, створює робочі місця, популяризує українське сільське господарство у світі, генерує значні надходження до держбюджету і формує велику частку ВВП України, – пише видання.
Стало відомо, що у 2023 році суб’єкти господарювання, які працюють на курорті “Буковель”, зареєстрували торгову виручку на суму 4,6 млрд грн, повідомляє пресслужба Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.
Як наслідок, більш ніж у двічі зросли виторги. Торгова виручка в грудні минулого року зросла в 2,3 рази у порівнянні до листопада того ж року: з 258,9 до 601,3 мільйонів гривень. Загалом, за минулий рік усі суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на курорті “Буковель”, показали 4,6 мільярда гривень торгової виручки, – інформують у ДПС.
З жовтня минулого року відновилася відповідальність підприємців за неведення фіскалізації готівкових розрахунків або її порушення. До кінця січня 2024 року лише франківські платники зареєстрували 951 касовий апарат, що значно перевищує показник на початок 2023 року, коли їх було лише 438.
Нагадаємо, український бізнес оцінив податковий режим в Україні за період воєнного часу. Переважна кількість респондентів оцінила податкові умови як незадовільні.
В Україні з 1 січня 2024 року змінилися розміри податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП), а також дозволені обсяги їх доходів.
Десять найбільших компаній-платників податків в агропромисловому секторі України у 2023 році сплатили до бюджетів всіх рівнів близько 19,4 млрд грн. Це на 36% більше, ніж у 2022 році.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!