Чисельність мишоподібних гризунів на посівах зменшилася через несприятливі умови

Через несприятливі для розвитку мишоподібних гризунів кліматичні умови (опади, перезволоження ґрунту, коливання добових температур) їх чисельність зменшилась, мовиться у звіті Держпродспоживслужби щодо фітосанітарного стану сільгоспкультур.

Популяція гризунів була у пригніченому стані та характеризувалась низькими показниками життєдіяльності. На посівах озимих зернових та ріпаку обліковували 1-2, осередково на окремих полях у крайових смугах Дніпропетровської, Миколаївської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей 3-4 колоній на гектар з 2-6 жилими норами.

На 50-84% обстежених площ багаторічних трав, садах, неорних землях, полях після просапних культур мали місце 2-4, в осередках Волинської, Дніпропетровської, Тернопільської, Хмельницької областей 5-6 жилих колоній на гектар.

Більшість слідів життєдіяльності мишоподібних гризунів спостерігалось по краях посівів озимої пшениці, біля лісосмуг, де нори не заливались талою водою.

Надалі розвиток мишоподібних гризунів залежатиме від погодніх кліматичних умов, сприятливе поєднання яких зумовлюватиме збільшення чисельності та шкідливості ссавців.

За середньодобової температури +5ºС відновиться розмноження та переселення гризунів у посіви озимих зі скирт соломи, інших стацій. Посіви зі щільністю понад 3-5 колоній на гектар потребують захисту через внесення в жилі нори дозволених до використання родентицидів.

Зауважимо, погодні умови першої декади січня на перезимівлю озимих культур негативного впливу не мають.

Початок першої декади січня характеризувався теплою, як для цієї пори року погодою. У другій половині декади відбулося різке зниження температури повітря до мінусових значень. Опади, на початку декади у вигляді дощу, мокрого снігу, а надалі (до настання морозів) снігу випали на всій території країни.

Опади у вигляді снігу, місцями мокрого снігу, у південних областях у вигляді дощу спостерігалися майже на всій території країни.

Опади, що випали надалі суттєво поповнять запаси вологи верхнього шару ґрунту. Водночас нестійкі погодні умови, такі як почергові зміни температури повітря з мінусових на плюсові значення й навпаки, сходження та утворення снігового покриву, локальне залягання льодяної кірки, знижують зимостійкість, зокрема – морозостійкість озимини. Тому, контроль за її перезимівлею має залишатися актуальним.

Одначе, варто нагадати, що кожного року в Україні ситуація з опадами погіршується, і, відповідно, стає важливим впровадження технологічних рішень для подолання цих викликів, повідомив Владислав Тютюнник, директор компанії Inter Agrolab та заступник директора з виробництва СТОВ «Інтер», під час участі в онлайн-конференції «InterAGROlab: шлях до ефективного землеробства», передає AgroPortal.

Сучасною тенденцією є активне переміщення зони Степу в напрямку центру та півночі, що вимагає від агровиробників змінити технології для забезпечення успішного вирощування врожаїв. Зокрема, Владислав Тютюнник поділився прикладами з Черкащини, Полтавщини та Кіровоградщини, де внаслідок дефіциту опадів у 2020 році кукурудза не утворила початків.

Рекомендацією аграріям є проведення аналізу кількості опадів у регіонах, де розташовані їхні поля. Дослідження компанії “Inter Agrolab” вказують на важливість врахування розподілу опадів для ефективного ведення сільськогосподарських робіт.

Нагадаємо, виробники картоплі не могли зібрати урожай у деяких регіонах Німеччини, Нідерландів та Бельгії через сильні опади, які тривали кілька тижнів.

Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.

Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв  зазначили, що цього року не сіятимуть озимі.

Також упродовж більшої частини зимового періоду погодні умови в Україні були достатньо сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур, про що свідчать стан посівів та гідротермічні показники.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати