Новини / Земля     24 квітня 2019 12:44

Чим загрожує відкриття ринку землі в Україні: спростування міфів

Обговорюючи підводні камені земельної реформи в Україні, багато популістів кажуть про те, що відкриття ринку землі призведе до скуповування сільгоспугідь іноземцями і що країна втратить контроль за використанням земель. Чи справді існують такі ризики – слово за експертами.

Міфи щодо того, які наслідки матиме зняття заборони на продаж землі в Україні, розвіювала своїм виступом на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» директор із юридичних питань «Астарта-Київ» Лілія Тимакіна.

На її переконання, для того щоб Україна перестала бути сировинною державою і почала виробляти більше продукції з доданою вартістю, ключовою умовою є відкриття ринку землі.

Читайте: ЄБА: Відкриття ринку землі – один із першочергових кроків Президента

Однак сьогодні існує кілька міфів, якими озброїлися противники відкриття ринку землі, і Лілія Тимакіна у своєму виступі спробувала розібратися, наскільки вони обґрунтовані.

Міф 1. Українську землю скуплять іноземці

За словами експерта, великої експансії не буде. Досвід інших європейських країн показав, що з відкриттям ринку землі в них такого не відбувалося.

Міф 2. Україна втратить контроль за використанням земель

Щоб цього не відбулося, треба прийняти законодавчі акти, які врегулюють правила користування землею, зроблять їх прозорими.

Одне з таких правил – землями сільгосппризначення мають володіти сільгоспвиробники, які мають аграрну освіту, або юридичні особи, які спеціалізуються за цим профілем. А основним аспектом земельної реформи має бути внесення сільгосппідприємств до переліку першочергових покупців земельних ділянок.

Експерт наголосила: те, що орендар має переважне право на придбання земельної ділянки у власність у разі її продажу, записано статтею 9 Конституції України.

Сьогодні сформовані великі ділянки, які перебувають у користуванні великих підприємств. І викуп цієї землі безпосередніми користувачами матиме позитивний вплив на економіку держави. Адже сьогодні право оренди ще більш не захищене в Україні, ніж право власності. Тому підприємства не можуть робити великі інвестиції і вкладати значні кошти в переробну галузь на орендованих землях. Надання права купити ці землі може виправити ситуацію, – прокоментувала експерт.

Міф. 3. Щоб захистити українські угіддя від засилля іноземців, треба заборонити купувати землю юридичним особам

Лілія Тимакіна вважає, що така заборона буде неефективною. А щоб уникнути певних ризиків, слід ввести певні обмеження. Зокрема:

  • керівником материнської компанії може бути лише українець;
  • компанія має бути зареєстрована в Україні і сплачувати податки в Україні;
  • підприємства, що виробляють сільгосппродукцію в Україні і поставляють її на зовнішній ринок, мають залишати певну частку виробленої продукції для внутрішнього споживання країни.

Останнє обмеження Лілія Тимакіна прокоментувала так. Воно може бути необхідним, оскільки деякі поважні експерти застерігають, що іноземні інвестори змушуватимуть компанії вивозити за межі країни всю продукцію, вироблену в Україні.

Проте на думку директора із юридичних питань «Астарта-Київ», такої проблеми не існує. «Вона існує виключно у популістів», – каже Лілія Тимакіна і наводить приклад своєї компанії:

«За 12–13 років роботи «Астарта-Київ» інвестори жодного разу не вказували нам, куди продавати продукцію. Їх цікавить виключно дохідність бізнесу».

Міф 4. Продаючи землю, селяни можуть багато втратити

Лілія Тимакіна говорить про те що для такого твердження немає підстав:

«Селянин не є незахищеним, він не є забитим і розуміється на своїх правах. Сьогодні ми маємо високо конкурентне середовище щодо оренди землі й користування землею».

І ринок землі тільки забезпечує, що в разі придбання землі компанія може впевнено інвестувати як в обробіток землі, так і в переробку продукції, розуміючи свої логістичні витрати наперед і надовго.

З огляду на все це Лілія Тимакіна вважає, що відкриття ринку землі – це виключно розвиток для держави.

Як повідомляв Landlord, після відміни земельного мораторію ціна на землю в Україні може зрости до 5 тис. доларів за гектар, при цьому масове скуповування українських сільгоспугідь великими транснаціональними компаніями є лише стереотипом, не підкріпленим європейською практикою.

Земля        23 серпня 2019 09:02

Олег Устенко назвав умови для встановлення високої ціни на землю

Ринкова вартість сільгоспземлі в Україні може бути набагато вищою, ніж у Європі, але для цього потрібно знизити інвестиційні ризики в державі. Радник президента, економіст Олег Устенко назвав три основні проблеми в країні, які впливають на формування ціни на землю.

Про це повідомляє glavcom.ua.

У ході дискусій, яку ціну на землю сільгосппризначення встановити, відкриваючи земельний ринок в Україні, радник президента України, економіст Олег Устенко заявив, що оскільки якість української землі краща, ніж у Європі, то і вартість її має бути вищою. Проте на перешкоді встановлення високої ціни стоять інвестиційні ризики.

«Наш індикатор ризику набагато вищий за наших західних сусідів і відповідно вартість такого нерухомого активу буде нижчою, ніж вартість точнісінько такого ж активу в країні з нижчим ризиком», – пояснює експерт.

У цьому ключі Олег Устенко назвав три основні взаємопов’язані проблеми для України:

  • незахищені права власності,
  • неякісна судова система,
  • високий рівень корупції.

Читайте: Розірвання договору оренди земельної ділянки: як фермеру захистити свої права

Радник президента наголошує: якщо вдасться знизити рівень ризику, то ціна на землю в Україні буде спершу наближатися до ціни в західних країнах, а далі, з огляду на якість, «наша земля може коштувати набагато більше, ніж там».

Що для цього планує зробити Володимир Зеленський

Олег Устенко озвучив ідею  президента перенести в Україну англійське право, щоб будь-який інвестор у разі виникнення спірних питань мав альтернативу – вирішувати судові спори за українським законодавством чи за англійським правом. Останнє, мабуть, буде ближче західним інвесторам – зазначає економіст.

Також радник президента розповів, що Зеленський планує «шукати потенційних інвесторів, які, в принципі, погодяться зайти в українську економіку».

«Цей інвестор ще не знає, що він хоче зробити це, але його треба знайти і намагатись продати себе в хорошому сенсі. Він уже знаходиться в нашому прицілі», – заявив Олег Устенко.

Як повідомляв Landlord, команда президента виступає за формування ринку землі в Україні у три етапи.

Поділися

Політика        22 серпня 2019 08:57

Ринок землі: суд розгляне позов про бездіяльність Кабміну

Суд розгляне позов про визнання протиправною бездіяльності Кабміну, який не розробив та не виніс на розгляд парламенту законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Про відкриття провадження у справі повідомляє портал Окружного адміністративного суду м. Києва.

Підготовче засідання у справі призначене на 24 вересня цього року.

Читайте: Дмитро Разумков назвав ринок землі спірним питанням

Серед вимог позову – зобов’язати профільні міністерства та Кабмін розробити законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення та подати його на розгляд Верховної Ради.  Відповідачами у справі, крім Кабміну, виступають профільні міністерства та відомство, пов’язані з розробленням даного законопроекту: Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мін’юст, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Як повідомляв раніше Landlord, Президент України Володимир Зеленський заявив, що ринок землі в Україні з’явиться в 2020 році.

Поділися

Політика        21 серпня 2019 08:10

Новий міністр аграрної політики: 10 претендентів на посаду

Нового міністра агрополітики мають призначити на початку вересня – після того, як нова ВР обере прем’єра. Рекомендувати прем’єрові кандидатів на цю посаду можуть голова парламентського аграрного комітету або радник заступника голови Офісу президента Денис Малюська, який відповідає за земельне питання в команді президента.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

При цьому команда президента Володимира Зеленського намір ліквідувати Мінагрополітики, в якому зараз працює 360 осіб. Його хочуть зробити департаментом Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Тобто, надалі новий міністр агрополітики повинен очолити департамент у МЕРТ або піти з посади.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

На посаду міністра аграрної політики претендують понад 10 кандидатів. Ресурс представив коротку інформацію про них і зокрема про їхнє ставлення до відкриття ринку землі в Україні, оскільки проведення земельної реформи – одне із першочергових завдань нового Уряду.

Отже, хто може стати новим міністром агрополітики?

Ольга Трофімцева

Чинний в. о. міністра агрополітики. До цього працювала в Мінагрополітики на посаді заступника міністра з питань євроінтеграції. Бізнесу не має.

Закінчила національний аграрний університет України і Університет ім. Гумбольдта, Берлін. Має ступінь доктора аграрних наук у галузі аграрної політики.

Виступає за поетапне відкриття ринку землі та надання дешевих кредитів на купівлю землі для фермерів.

Владислава Магалецька-Рутицька

Член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration.

Працювала заступником гендиректора Мрія Агрохолдинг. У 2014–2016 рр. була заступником міністра агрополітики з питань євроінтеграції.

Виступала за відкритий ринок землі та приватизацію держпідприємств, насамперед Укрспирту.

Віталій Ільченко

Власник групи компаній UKRAVIT. На його думку, земля повинна мати власника: тоді в неї будуть вкладатися гроші.

Переконаний, що після зняття мораторію люди не кинуться продавати землю, а ринок стане поштовхом для розвитку сільських територій.

Ірина Паламар

Голова Асоціації тваринників України, співвласник групи компаній АгроВет Атлантик. Фахівець з міжнародних економічних відносин і консультант з бізнесу. Заснувала Офіс реформ Intelligence AGRO, який займатиметься реформуванням аграрної галузі.

Виступала за розвиток кооперації, проти скасування спецрежиму ПДВ. На її думку, перед відкриттям ринку землі необхідно провести інвентаризацію земель і вдосконалити механізм іпотеки землі. Вважає, що потрібно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, в тому числі і до світової.

Іван Мірошниченко

Народний депутат VIII скликання від партії Самопоміч, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Обіймав посади віце-президента Каргілл і Української зернової асоціації. У 2010–2013 рр. був радником міністра агрополітики.

Вважає, що відсутність ринку землі гальмує розвиток країни й обмежує права людей. За його словами, необхідно створити доступне кредитування, дати доступ до грошей на купівлю землі та на 10 років заборонити продаж землі іноземцям.

Заявляв, що державну землю не варто продавати, а потрібно передавати її в оренду на тривалий період від 25 років.

Алекс Ліссітса

Президент УКАБ, гендиректор компанії ІМК. Має ступінь PhD Берлінського університету ім. Гумбольдта з аграрної економіки, постдокторські дослідження в Школі економіки університету Квінсленда (Брисбен, Австралія) та Державному університеті Айови (США).

Був гендиректором Української аграрної конфедерації. Заснував асоціацію Український клуб аграрного бізнесу.

Вважає, що відкриття ринку землі дасть поштовх подальшому розвитку агросектора і припливу інвестицій в Україну. Вважає, що необхідно впровадити нове трудове законодавство, провести реформу освіти та інновацій, податкову лібералізацію для виведення економіки з тіні, приватизацію держмайна і держкомпаній, а також часткову приватизацію Укрзалізниці шляхом допуску приватних операторів.

Вадим Івченко

Депутат ВР IX скликання від Батьківщини. Ексзаступник голови аграрного комітету ВР. Йому належать корпоративні права в приватних підприємствах Білоцерківінвестбуд Холдинг і БЦ Інформгруп.

Виступав за продовження мораторію. Але пізніше заявляв, що ринок повинен запроваджуватися поетапно. На першому етапі право купівлі повинно надається тільки фізособам і в розмірі не більше 100–200 га.

Іван Слободяник

Голова комітету Асоціації фермерів і приватних землевласників України, голова об’єднання Агропродовольча рада. Раніше працював позаштатним радником мера Києва, радником міністра освіти і науки, позаштатним радником міністра агрополітики.

Вважає, що, ринок землі повинен бути, але до введення ринку потрібно ввести доступне кредитування фермерів і чітко прописати обмеження для фізичних і юридичних осіб.

Також уточнював, що в умовах розбалансованою правоохоронної системи, несправедливих судів, корумпованого Держгеокадастру і відсутності доступу до фінансів – ні про який цивілізований ринок мова йти не може.

Мар’ян Заблоцький

Заступник голови Української аграрної асоціації. Народний депутат IX скликання від партії Слуга народу. Економіст, співавтор низки законів і законопроектів, громадський діяч.

Працював у компанії Оптіма Капітал, аналітиком департаменту казначейства, керівником відділу економічних досліджень в Erste Bank.

Вважає, що мораторій на продаж землі повинен бути знятий.

Олексій Мушак

Народний депутат України VIII скликання від фракції БПП. Член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

У нову Раду не балотувався. Активно виступав проти мораторію, вважав його фіктивним і вигідним агрохолдингам, заявляв, що мораторій призвів до тіньового ринку.

Як повідомляв Landlord, Ірина Паламар вважає, що кандидатів на посаду міністрів треба перевіряти на поліграфі, аби встановити, чи захищають вони національні інтереси.

Поділися

Політика        17 серпня 2019 10:02

Дмитро Разумков назвав ринок землі спірним питанням

Лідер партії «Слуга народу», хоч і вважає питання ринку землі спірним, але порівняв мораторій на її продаж із забороною продавати мобільний телефон.

Свою позицію з питання ринку землі Дмитро Разумков озвучив у інтерв’ю виданню «Новое время» у відповідь на те, які непопулярні, але важливі питання планує вирішувати партія «Слуга Народу».

«Ринок землі, звичайно, спірне питання. Його рішення, з одного боку, може знизити підтримку, але, думаю, нам вдасться вирішити його так, що це зіграє нам у плюс», – заявив Разумков.

Дмитро Разумков поки що не назвав конкретні законопроекти, але запевнив, що партія «Слуга народу» готова протистояти популістським заявам щодо питання ринку землі.

Читайте: Разумков розповів, коли знімуть мораторій на землю

«Нехай популісти спробують провести закон про заборону людині продавати свій мобільний телефон, наприклад», – іронічно зауважив він.

Як повідомляв Landlord, раніше Разумков заявляв, що земельна реформа не першочергове питання.

Поділися

Земля        13 серпня 2019 13:50

Як працює ринок землі в Канаді, США та Австралії

Готуючись до зняття мораторію на продаж землі в Україні, варто більше дізнатися про те, за якими принципами діє земельний ринок в інших державах та які ціни на сільгоспугіддя встановлено за кордоном.

На прикладі  Канади, США та Австралії це питання досліджував Бізнес Цензор.

Канада

Належить до найбагатших країн світу з високим доходом на душу населення та найбільших світових постачальників сільгосппродукції.

Читайте: Слід відмовитися від безоплатної приватизації землі – Олександр Краснолуцький

Тип ринку: відкритий з обмеженнями в деяких провінціях.

Ціна сільгоспземлі: $4,75 тис./га.

Основні характеристики:

  • 65% землі перебуває в приватній власності.
  • Зайнятість в агросекторі – 2,1%.
  • На частку агросектора в загальному ВВП припадає 1,5%.
  • Сільгоспвиробництво повністю забезпечує внутрішні потреби в основних видах продукції. Під сільське господарство використовується 63,3 тис. га землі (7,2% всієї території країни), із них 43 млн га – рілля.

Як регулюється ринок

  • Обмежень по площі немає, крім провінції Острів принца Едуарда. У цій провінції фізособа не може бути власником більше 404 га, а юрособа – не більше 1,214 га. Іноземці можуть купити без дозволу уряду не більше 5 акрів (близько 2 га) землі.
  • У Квебеку іноземці можуть купити не більше 10 акрів (4 га) без дозволу Комісії із захисту сільгосптериторії Квебека, з дозволом – до 2470 акрів (близько 1000 га). У Манітобі іноземці не можуть купити більше 40 акрів (16 га), за винятком, якщо їм надано дозвіл від Ради сільського господарства Манітоби. У Саскачевані іноземці не можуть купити більше 10 акрів (4 га). В Альберті іноземці можуть купити не більше 2 ділянок загальною площею 20 акрів (8 га).

Ферма у Квебеку

Результат реформи

У Канаді була проведена одна з наймасштабніших реформ ринку землі. Конституцією визначено виключне право провінцій на володіння землею і розпорядження нею. Для запобігання зловживань при продажу державних земель усі операції із землею проходять на відкритих аукціонах.

65% сільгоспземель – у власності фермерів. Держава стежить за ефективним використанням усіх земель. Лібералізація ринку сільгоспземлі позитивно вплинула на економічний розвиток країни.

США

Постіндустріальна країна, яка посідає 3-тє місце у світі за площею і чисельністю населення. Сільське господарство – високорентабельне.

Тип ринку: відкритий.

Ціна сільгоспземлі: $10,2 тис./га.

Основні характеристики:

  • У приватній власності перебуває 93% сільгоспземель.
  • У АПК задіяно 1,6% населення
  • На частку агросектора в загальному ВВП припадає 1,4%.
  • Ринок землі існує понад 150 років.
  • 45% площі країни використовується для сільського господарства.
  • 17% земельного фонду – рілля.

Як регулюється ринок

  • Іноземці можуть купувати сільгоспземлю, але повинні повідомити Міністерство сільського господарства США.
  • У деяких штатах іноземці не можуть використовувати пасовища і водойми. Іноді зобов’язані подавати спеціальний звіт щодо інвестицій і доходів від ведення сільського господарства.
  • Ціни регулюються ринком. Обмежень щодо мінімальної і максимальної площі немає.
  • Податки в кожному штаті свої. Ставка податку залежить від площі ділянки. Варіюється від $1 за 1 га в штаті Нью-Мексико до $140 за 1 га в штаті Род-Айленд.

Виноградник у штаті Каліфорнія

Результат реформи

Після громадянської війни реформа ринку землі була визнана пріоритетною. Права на володіння сільгоспземлями були передані громадянам ще в 1862 році. Понад 150 років встановлювалися різні правила.

Зараз ринок ліберальний і відкритий. Це робить США привабливими для інвестицій у сільське господарство.

Земля дедалі дорожчає.

Середній розмір ферми у США – 170 га, агрохолдингу – 530 га. Тільки 8% аграріїв мають земельний банк більше 1 тис. акрів (404 га).

Усе більш популярною стає купівля ранчо, оскільки сьогодні технології дозволяють людям жити і працювати у віддалених районах. Вартість ранчо – від $3 до 10 млн.

Австралія

Один із найбільших у світі виробників і експортерів зернових. Сільське господарство – одна з основних галузей економіки країни.

Тип ринку: відкритий.

Ціна сільгоспземлі: $ 1,6 тис./га.

Основні характеристики:

  • На сільгоспземлі припадає 53% площі країни.
  • Рілля становить 6%.
  • У приватній власності перебуває 77% земель.
  • 61% площі країни покривають близько 136 тис. фермерських і скотарських господарств.
  • Частка агросектора в загальному ВВП країни – 3%.
  • В АПК задіяно 3,6% населення.

Як регулюється ринок

  • Іноземцям дозволили купувати сільгоспземлі у 1975 році. У 2015 році для них ввели норму. Угоди за участю іноземців, які перевищують $15 млн, повинні бути схвалені австралійським урядом.
  • Вимог щодо площі не встановлено. Ціна не регулюється державою і різко відрізняється в різних регіонах. Ціна на землю в Австралії вважається однією з найнижчих із розвинених країн Заходу.
  • У всіх штатах, крім північних територій, сплачується щорічний податок на землю. Часто власники сільгоспземлі звільняються від сплати цього податку.
  • Іноземні інвестиції активно підтримуються урядом Австралії. Проте іноді угоди можуть бути заблоковані, якщо вони не відповідають національним інтересам країни.

Австралійський виноградник

Результат реформи

Ринок землі не отримав активного розвитку. Величезні території в більшості непридатні для ведення ефективного сільського господарства. Є проблема нестачі ріллі.

Але завдяки підтримці уряду продуктивність виробництва зростає. Найактивніше йдуть боротьба із засоленням ґрунтів і впровадження штучного зрошення.

Landlord раніше повідомляв про те, як працює ринок землі в пострадянських країнах: механізми, ціни, результати

Фото: depositphotos

На заставці: Сільгоспугіддя у штаті Массачусетс

Поділися
Показати ще