Останні новини
Індія прагне збалансувати внутрішні потреби з надійністю експорту. Поки наслідки від заборони експорту індійського рису на світовому ринку розгортаються, три країни перебувають в центрі уваги, передає Afr.
По-перше, питання залишається відкритим, чи отримає Індонезія увесь 1 мільйон тонн рису, закуплений в Індії. Якщо так, то це заспокоїть весь світовий ринок рису.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
По-друге, стан запасів рису на Філіппінах має вирішальне значення. Ряд досвідчених технократів у кабінеті міністрів Філіппін, ймовірно, планували цей непередбачений випадок.
По-третє, моделі експорту В’єтнаму вимагають ретельного вивчення. Хоча перспективи врожаю здаються хорошими, завжди існує небезпека того, що в’єтнамський уряд може обмежити експорт у відповідь на внутрішні запаси.
У надзвичайній ситуації з рисом усі погляди неминуче звертаються до Китаю. Його виробництво рису значно постраждало від спеки та повеней. Точний рівень запасів рису є державною таємницею, але вони є найбільшими у світі. Проте вони географічно розосереджені, що обмежує доступ і контроль центрального уряду.
Продовольча безпека в Китаї є пріоритетом, і враховуючи зростання цін на пшеницю та рис, важко спрогнозувати, якою буде відповідь Китаю. Будь-які спроби завчасно закупити більше імпорту налякають ринок.
У справжній рисовій паніці Японія може зіграти подібну роль, як це було під час глобальної нестачі продовольства в 2007-2008 роках. Тоді простого оголошення прем’єр-міністра Японії про те, що Токіо розпочне переговори з Філіппінами щодо продажу частини свого надлишку «рису СОТ», було достатньо, щоб проколоти спекулятивну бульбашку. Це призвело до падіння світових цін на рис. Запаси рису в Японії нині менші, ніж у 2007 році, але навіть пропозиція півмільйона тонн найбільш нужденним покупцям у регіоні може заспокоїти будь-яку паніку щодо купівлі.
Експерти з рису з USDA досить оптимістично налаштовані, що світ зможе подолати прогнозований дефіцит. Згідно з оцінками світового попиту та пропозиції в сільському господарстві, опублікованими цього місяця, світове виробництво рису в 2023–2024 маркетингових роках буде на 8,1 млн тонн більше, ніж у 2022–23 роках.
Прогнозується, що світове споживання зменшиться на 1 млн тонн через зменшення імпорту багатьма країнами Азії та Африки на південь від Сахари. Безсумнівно, буде деякий локальний голод через скорочення споживання, але повсюдний дефіцит рису не входить до прогнозу USDA.
Ціни на рис, ймовірно, зростуть протягом наступних 6-12 місяців, можливо, ще на 100 доларів США за метричну тонну тайського чи в’єтнамського рису.
Однак велике питання полягає в тому, чи буде зростання цін поступовим, даючи споживачам час адаптуватися без паніки, чи відбудеться стрімке зростання. Той факт, що після заяви Індії в липні не було паніки, дає надію, що зростання цін на рис буде поступовим і стриманим.
Нагадаємо, рейтингове агентство Fitch Ratings заявило, що сильний дощ у зерновому регіоні Китаю, ймовірно, спричинить зростання світових цін на рис. Ціни на рис вже зросли більш ніж на 20% після того, як Індія оголосила про заборону експорту білого рису без басматі.
Нагадаємо, уряд Індії схвалив нову програму розвитку потужностей зі зберігання зерна вартістю 1 трлн індійських рупій (близько $12,1 млрд). Програма передбачає створення децентралізованих сховищ.
Раніше аналітики прогнозували, що урожай зернових в Індії досягне рекордних 316 млн т. Також Індія ввела обмеження на запаси олійних та олій в харчовій промисловості для трейдерів і переробників, щоб накопичити запаси в країні та зупинити зростання цін. Для харчової олії цей ліміт для рітейлу клав 3 т та для оптових постачальників — 50 т.
Через блокування портів в Україні та неможливості експорту зерна в інші країни, все більше зростає ризик виникнення продовольчої кризи. Весь світ шукає шляхи подолання цієї небезпеки. На початку 2022 року Індія планувала збільшити експорт зерна та розширити кількість країн-імпортерів. Станом на 2020 рік індійська пшениця була не конкурентоспроможна на світовому ринку. Її експорт був неможливий без експортних субсидій від держави. Зокрема, експортні ціни на індійську пшеницю могли перевищувати $300 за тонну FOB, тоді як пропозиції інших країн-експортерів становили менш як $250 за тонну.
На сході центральної частини Китаю, провінція Хенань, де виробляють третину всієї пшениці, переживає незвичні для цього регіону затяжні дощі. Надмірна вологість спричинила раннє проростання зерна
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
