Останні новини
У світі понад 80% зібраного урожаю сої зазвичай йде на переробку. А до 2026 року, за прогнозами ОЕСР, цей показник перевищить 90%. В Україні ситуація інакша. Переробці піддається всього 25% бобів.
У вітчизняних переробників гіпотетично величезні перспективи, й низка компаній уже розпочали їх освоєння. З них за обсягами переробки сої та виробництва соєвих продуктів виділяються «Астарта», МХП, «Промтехагроторг», «Протеїн‑Продакшн», «Пологівський олійноекстракційний завод», «Тегра Україна» й ін.
Підприємства нарощують потужності, збільшують випуск продукції. Наприклад, в «Астарти» обсяг виробництва соєвої олії у 2016 році зріс на 13%, а соєвої оболонки — на 21%. Також на експорт пішло 82% соєвої продукції, роком раніше — лише 57%.
Додатково до наявних потужностей підприємств в Україні будується ще кілька великих переробних заводів. Хоча вже тепер переробники зіткнулися з проблемою дефіциту сировини. Конкурентами за сировину виявилися експортери сої, бо ціни на зовнішньому ринку досить привабливі.
В «Астарті» кажуть, що ще одна причина загострення конкуренції полягає у відсутності мита на експорт соєвих бобів на відміну від насіння соняшнику. Надалі конкуренція лише загострюватиметься. «Переробні потужності в середньому по ринку завантажені лише наполовину», — каже Інна Ільєнко з асоціації «Дунайська соя».
Шанси переробників на успіх у боротьбі за сировину підвищаться, якщо здійсниться прогноз Дмитра Купавцева, директора «Росток‑Холдингу»: «В Україні активно будуються заводи з глибокої переробки сої (розподілу її на фракції). Тільки цьогоріч з’явилося три таких заводи. І це один із переломних періодів. Адже ще зовсім недавно Україна імпортувала весь обсяг лецитинів, ізолятів й інших фракцій сої. Українські переробники зможуть давати конкурентну ціну виробнику сої», — пояснює експерт.
Водночас в «Астарті» заявляють: «З власного досвіду бачимо, що майбутнє української соєпереробної галузі — за високопротеїновими шротами не‑ГМО».
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
