Про це повідомляє Економічна правда.
Михайло Соколов відзначає, що згідно із пропонованим проєктом закону право купувати землю отримують компанії, котрі зареєстровані за українським законодавством, але власниками яких можуть виявитися іноземці.
Чому уряд погоджує продаж землі іноземцям
Уряд запевняє, що такий крок необхідний, аби максимально підвищити ціну на земельні ділянки. Проте Михайло Соколов наголошує, що від допуску іноземців на ринок землі в Україні власники паїв та економіка загалом нічого не виграють.
Читайте: 73% українців проти ринку землі – опитування групи Рейтинг
При цьому, за словами експерта, за урядовою моделлю відкриття земельного ринку стоїть меркантильний інтерес аграрних олігархів, які продали частину своїх компаній іноземцям.
Михайло Соколов звертає увагу, що 5 найбільших українських агрохолдингів – Кернел, МХП, Агропросперіс, Астарта, Мрія – мають серед акціонерів іноземні компанії. Тож якщо ринок земель сільгосппризначення буде відкритий тільки для українців, вони не зможуть її купувати, в той час як їхні суто українські конкуренти купуватимуть угіддя.
«Очевидно, що це ставить під питання майбутнє цих компаній, а отже, ціна їх акцій буде знижуватися, як і статки їхніх господарів-засновників. Більше того: в довгостроковій перспективі вони будуть змушені або переорієнтуватися на переробку с/г продукції, або піти з аграрного ринку», – коментує експерт.
Чому продаж землі іноземцям не вигідний для країни
За словами Михайла Соколова, в питанні допуску на ринок землі іноземців існує конфлікт інтересів середніх і малих фермерів – з одного боку та власників агрохолдингів – з другого.
- Агрохолдинги витіснятимуть дрібних фермерів, що призведе до втрати робочих місць.
Якщо відкрити ринок для іноземців, то агрохолдинги нарощуватимуть свій земельний банк, поступово витісняючи малих сільгоспвиробників. При цьому, як зазначає експерт, на кожних 100 га, що підуть від середніх і малих господарств до холдингів, в Україні буде втрачено щонайменше одне робоче місце.
«При 20 млн га легально оброблюваних с/г земель, 60% яких обробляють середні господарства, мова буде йти про 120 тис. робочих місць, а з урахуванням малих господарств, ціна питання перевищить 150 тис. Якщо ж ми візьмемо всі 40,5 млн га українських с/г угідь то ціна латифундизації країни гарантовано перевищить 300 тис. легальних і нелегальних робочих місць», – пояснює Михайло Соколов.
- Втрата робочих місць призведе до зменшення надходження податків до місцевих бюджетів.
Однак справа не тільки в робочих місцях. Справа також і в податках – чим більше зайнято людей, тим більше податків надходить і навпаки, наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
- Закриття малих господарств принесе шкоду соціальній сфері села.
Середні й малі фермери мешкають там, де розташоване їхнє господарство. Таким чином, вони живуть проблемами села й підтримують його соціальну сферу.
«Оцінити це в грошах складно тому, що про такі витрати ніхто не звітує. Однак є неформальний показник прийнятного рівня “соціального” навантаження – 100 грн з гектара. Що становить близько 1,2 млрд грн по всій країні тільки від середніх господарств», – коментує експерт.
Підсумки
Михайло Соколов робить висновок, що від відкриття ринку сільгоспземлі в Україні для іноземних компаній виграють лише аграрні олігархи. Водночас зниження ліміту щодо концентрації землі в одних руках і заборона допуску на ринок іноземців дозволили б деолігархізувати агросектор країни.
Landlord раніше повідомляв про те, що сьогодні в Україні держава володіє 26% земель сільськогосподарського призначення, тоді як 74 % сільгоспугідь – це приватна власність. У переліку українських агрохолдингів, які мають найбільший земельний банк, лідирують Укрлендфармінг, Кернел та Агропросперіс.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!