Аргентинські фермери вимагають “термінового” скасування експортних податків на пшеницю

Аргентинські виробники сільськогосподарської продукції закликали уряд у четвер «терміново» скасувати 12% податок на експорт пшениці, оскільки вони борються з високими витратами виробництва та низькими міжнародними цінами, передає Reuters.
Аргентина — великий світовий експортер пшениці. Однак, виробники, стурбовані її низькою рентабельністю, мають намір засіяти площі в сезоні 2024/25, що швидко наближається, менше, ніж середній показник за останні п’ять років, повідомила зернова біржа Буенос-Айреса в середу.
Посів пшениці на південноамериканському зерновому заводі починається в другій половині травня.
Ми закликаємо владу терміново переглянути цю політику та працювати над впровадженням заходів, які сприяють сприятливому середовищу для розвитку виробництва пшениці, де скасування експортних мит має стояти на першому місці, — наголосили в заяві сільськогосподарської групи CRA.
Експорт сільськогосподарської продукції є основним джерелом такої необхідної іноземної валюти для країни, а сільські виробники є важливим політичним гравцем.
Лібертаріанець Хав’єр Мілеі обійняв посаду президента в грудні після кампанії, в якій він обіцяв дерегулювати сільськогосподарський сектор. Проте, замість того, щоб скасувати податки на експорт зерна, Мілі представив своїй адміністрації широкий законопроект, який передбачав збільшення податку на експорт пшениці до 15%.
Нижня палата Конгресу відхилила законопроєкт у лютому після того, як пропоноване підвищення податків викликало сильну критику, зокрема з боку сільськогосподарських виробників.
Зауважимо, збільшення рентабельності виробництва зернових та олійних культур можливе тільки за умов стабілізації експорту морським шляхом та відсутності перешкод через західні кордони країни, зазначив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко під час ХV Міжнародної конференції “Ведення агробізнесу в Україні” (DoAgro23), організованої асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” та агенцією UCABevent.
Хоменко оприлюднив результати дослідження “Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва”. Він розповів які з культур більш рентабельні та якими є перспективи щодо посівної й забезпеченості основними виробничими ресурсами.
Якщо говорити про наступний маркетинговий рік, то збільшення рентабельності виробництва зернових та олійних культур можливе при стабілізації ситуації з наступними умовами: морський шлях експорту працює без перешкод, відсутні перешкоди експорту через західні кордони країни; врожайність не менша рівня 2022 року; перехідні залишки зернових 17 млн т; вартість логістики знижується до довоєнної, а витрати виробництва знаходяться на поточному рівні, – спрогнозував Хоменко.
Діяльність бізнесу в регіонах близьких до лінії фронту наразі є однією з актуальних тем для агросектору, зауважив під час конференції генеральний директор SSAH Пітер Томсон.
Відповідно до досліджень KSE, втрати та пошкодження в агросекторі складають 40 млрд доларів, без врахування наслідків руйнування Каховської ГЕС. Коли ж на відновлення потрібно набагато більше коштів – сотні мільярдів доларів, – вважає Томсон.
Нагадаємо, станом на 15 грудня 2023 року обсяг експорту зернових та зернобобових культур з України в сезоні 2023/24 склав приблизно 15,3 млн тонн. Це на 4,7 млн тонн, або 23% менше порівняно з аналогічним періодом минулого сезону.
Протягом січня-листопада 2023 року Україна імпортувала товарів на суму $57,2 млрд та експортувала на $32,8 млрд, згідно із повідомленням Державної митної служби України.
Європейська Рада висунула пропозицію щодо розширення пропускної здатності “шляхів солідарності” для експорту українського зерна.
Анна Лиса