ОСТАННІ НОВИНИ
Несприятлива для сільського господарства погода вже другий рік випробовує українців. Осіння посуха-2024, тепла та переважно суха зима, високі температури березня, заморозки у квітні-травні, суцільні дощі на заході та їх відсутність на півдні та сході призвели до масової загибелі врожаю фруктів і ягід та часткової втрати зернових і олійних, а також ранніх овочів. Landlord спробував розібратися, наскільки все погано в агросфері, чи будуть українці цьогоріч їсти вітчизняні фрукти та овочі і скільки доведеться за це платити, а також, чи зможе Україна в умовах війни і неврожаю надалі годувати світ.
Довідка: У найхолодніші дні квітня і травня-2025 в Україні середньодобові температури повітря були нижчими від норми на 6-8 °С. Середня температура повітря у травні виявилася однією з найнижчих (на 4-6 °С нижчою від норми) за останні 30 років.
Через нерівномірний розподіл опадів, на багатьох площах південних і центральних областей, де було найменше дощів, створювалися умови для поширення та поглиблення ґрунтової засухи. Найгірша ситуація складалася у Дніпропетровській, Херсонській, центральних районах Харківської, багатьох районах Одеської областей.
Водночас на півночі та особливо на заході України вже майже місяць йдуть безперервні дощі, що в поєднанні з низькими температурами не дозволяє навіть пересадити та пересіяти втрачене під час заморозків.
“Фруктова катастрофа” в Україні та Європі
Раннє тепло в березні та сильні заморозки у квітні і травні найсильніше вдарили по кісточковим – абрикосам, черешням та вишням.
Голова асоціації “Укрсадпрому” Тарас Минко зазначив, що дві потужні хвилі приморозків залишили без урожаю більшість власників черешневих, вишневих, абрикосових і персикових садів.
Урожай кісточкових культур на Закарпатті та Буковині знищений на 100%, а саме там спеціалізуються на ранніх сортах. На півдні такі втрати досягають 60%, — розповів він.
За прогнозами аналітиків компанії EastFruit, від весняних заморозків було втрачено близько 45-55% врожаю черешні. Щодо вишні, то збитки оцінюються в 35-50%.
Наприкінці квітня 2025 року Україну накрила третя хвиля весняних заморозків, що спричинило значні втрати у садівництві. Найбільше постраждали абрикоси, а ось вишня та черешня постраждали меншою мірою, – пишуть фахівці.
Насамперед постраждала черешня у південних регіонах, де зосереджено виробництво. У центральних регіонах втрати врожаю черешні були навіть вищими, але тут площі насаджень менші, зазначають аналітики. Збитки урожаю вишні будуть вищими в північних регіонах.
Україна і так переважно залежить від імпорту черешні після окупації російськими агресорами традиційних регіонів вирощування цих фруктів та фактичного знищення основної частини плантацій, – кажуть аналітики.
Не краща ситуація і з вишнями. Те, що зуміє достигнути, найімовірніше піде на експорт, а не залишиться для внутрішнього споживання, бо на експорті можна заробити більше.
Вишня в Україні йде в основному на заморозку для експорту та на переробку. І ця позиція, мабуть, стане досить дорогою, особливо на тлі очікуваних високих цін на малину в літній період, – вважають аналітики.
Фахівці наголошують, що сподіватися на дешевий імпорт цьогоріч також не доведеться: примхи погоди відчули не лише в Україні, а й практично в усій Європі.
До прикладу, Угорщина зіткнулася з одними із найсерйозніших втрат у садівництві за останні десятиліття. Близько 90% фруктових господарств постраждали від заморозків у квітні та на початку травня 2025. У Польщі весняні заморозки призвели до значних втрат у врожаї вишні та черешні. У деяких регіонах втрати становили до 80%.
Туреччина – один з основних постачальників фруктів на український ринок – також втратила від заморозків 50–70% врожаю черешні, зазначають аналітики.
Тому ціни на черешню цього року в Україні будуть ще вищими, ніж зазвичай. Споживачам регіону доведеться змиритися з різким зниженням споживання черешні у 2025 році. Ця ягода, на жаль, буде не по кишені багатьом споживачам, – резюмують аналітики EastFruit.
Імпортні вишні та черешні вже з’явилися у продажі в окремих супермаркетах і ціни на них просто захмарні.
Ціни на вишні та черешні в мережі Сільпо стартують від 549 гривень за кілограм, однак навіть імпорт нині в дефіциті
Найплачевнішою в Україні є ситуація з абрикосами, ранніми сортами слив, аличею, нектаринами і персиками – їх практично немає. Європейські аграрії зберуть близько 508 тис. тонн абрикосів – на 10% менше, ніж торік. Зниження пояснюють заморозками, дощами та скороченням площ, пише FruitVeB. Виробництво в Італії впаде на 19% – до 199,5 тис. тонн, у Греції очікується спад на 34% – до 67,8 тис. тонн.
У Іспанії поки тримається високий рівень – близько 136 тис. тонн, проте аналітики зазначають, що це оптимістичний сценарій і дані ще можуть погіршитися.
Другосортні іспанські абрикоси по 180 гривень
На відміну від Європи, Туреччина, яка є світовим лідером з виробництва абрикосів, цього року зазнала сильних втрат через заморозки в регіоні Малатья. Через це експорт свіжих плодів до Східної Європи й Німеччини може бути зірваний.
Керівник Асоціації садівників Вінниччини “Вінницясадвинпром” Сергій Бойчук наголошує на тому, що буде значний недобір і зерняткових плодів (яблук та груш). Щоправда, там масштаби катастрофи очікуються менші. За оптимістичним прогнозом може бути втрачена п’ята частина врожаю. За песимістичним – до 40-50%. Тут же слід врахувати, що й рештки минулорічних запасів продають за ціною, не менше 45-50 гривень за кілограм.
Також по всій Україні цьогоріч примерзли горіхи, врожаю теж не буде, а це був важливий продукт для загального експорту.
Торішні яблука “тягнуть” майже 100 гривень за кілограм
Ягоди дорожчають услід за фруктами
Мороз і холод вдарили і по ягодах: врожай малини, смородини, агрусу та лохини цьогоріч буде меншим ніж зазвичай. Особливо відчутними будуть втрати малини, більшість якої також йшла на експорт. Але поки що цих ягід в продажу ще немає взагалі.
Натомість на прилавках уже можна побачити полуницю за цінами від 150-180 до 250 грн за кілограм. Аналітики вважають, що ціни на ці ягоди будуть і надалі падати, адже через холодну і вологу погоду, полуниця, по-перше, має вкрай низьку якість, а, по-друге, умови для її зберігання вкрай несприятливі. Та навіть попри це, торік ягоди були дешевшими на 40-45%.
Закарпатські полуниці продають по 200-220 гривень за кілограм
Ситуація із зерновими та олійними: чи годуватиме Україна світ у 2025
Проблеми з погодою у розрізі зернових та олійних почалися ще минулої осені, коли через надмірно суху погоду засіяли менше, ніж планувалося. Тепла зима також не найкращі умови для озимих культур, а холодна весна “добила” аграріїв.
Відтак, виробництво пшениці в Україні у 2025/26 МР може знизитися на 10–15% від поточного прогнозу за умови збереження сухих погодних умов, заявляли в Українській зерновій асоціації (УЗА) ще в квітні.
«Якщо посуха в Україні збережеться в першій половині травня, нам доведеться знизити наш прогноз урожаю пшениці на 2025/26 МР на 10–15% від поточних очікувань у 22,5 млн т», — сказав президент УЗА Микола Горбачов, зауваживши, що погіршення погодних умов може зруйнувати цей стабільний прогноз.
І в окремих ключових для вирощування зернових регіонах посуха збереглася. Так за словами голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Олександра Гордієнка, якщо раніше планували зібрати до трьох тонн зерна з гектара, то тепер очікують трохи більше тонни, і це лише за умови, що нарешті пройдуть дощі. Є висока ймовірність, що значну частину полів взагалі не коситимуть, це призведе до значних збитків аграріям.
Ну передискуємо (пересіємо) ми пшеницю, а нема вологи, сухо, – констатує Гордієнко.
Через значний недобір зернових фермери планують засівати соняшником ті поля, що мали б залишитися під парами. Однак і тут проблема – вологи в ґрунті вистачить хіба що до цвітіння соняшнику.
Фермер стурбований, якщо найближчим часом не пройдуть дощі, то не буде чого косити. І, як наслідок, не буде чим розраховуватися ні з податковою, ні з пайовиками.
Сьогодні всі фермери в такій напрузі сидять, не розуміють, що буде далі, – каже Гордієнко.
Слова аграріїв підтверджують оцінку USDA (Міністерство сільського господарства США), яке нещодавно оприлюднило свій перший прогноз виробництва пшениці в Україні у 2025/26 МР на рівні 17,9 млн т — на 23% менше у річному вимірі та найнижчий рівень з 2013 року. Зазначається, що є кілька причин для зниження врожаю. Насамперед це надзвичайно суха земля в період посіву і низька прибутковість виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.
Як розповів нардеп Дмитро Соломчук, через холоди аграрії змушені пересівати десятки тисяч гектарів. Це, своєю чергою, додаткові витрати на пальне, оплату праці, насіння, а отже, ще одна складова зростання собівартості зернових, олійних та технічних культур.
Багато фермерів поспішали з посівною. Наразі вони пересівають культури, бо вони повимерзали. Десятки тисяч гектарів наразі пересіваються, — пояснив нардеп.
Як пояснив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Андрій Кузьмич, доволі непроста ситуація через заморозки з технічними культурами, зокрема ріпаком.
Деякі фермери попри цвітіння заорюють цю культуру в ґрунт. Адже є обмерзання. Тому можна прогнозувати, що ціна на ріпак цього року буде високою. Те саме стосується сої. Вона вже зійшла в багатьох господарствах і примерзла. Тому її будуть пересівати. А це додаткові незаплановані витрати, — каже експерт.
Очікувалося, що весняна посівна кампанія обійдеться у 200 млрд грн, але загалом це буде більша сума. Знову витрачатися на те, аби пересівати, можуть собі дозволити лише ті аграрії, у кого більші фінансові можливості.
Українські трейдери вже реагують на ризики — темпи експорту сповільнилися.
«Наприклад, станом на кінець квітня експорт пшениці склав близько 700 тис. тонн пшениці, хоча в планах було відправити не менше 1 млн тонн. Окремі закупівлі з боку Туреччини та Єгипту на травень-червень не компенсують загальне зниження активності на ринку», – зазначають в Універсальному обслуговуючому аграрному кооперативі (ПУСК) при ВАР.
Меду також не буде: прогнози бджолярів песимістичні
Бджільництво також переживає найгіршу весну за останні роки. Погода завадила розвитку бджолиних сімей і медозбору. Бджолярі змушені підгодовувати комах цукровими сиропами, оскільки природних запасів бракує.
Голова асоціації “Бджолярі Буковини” Іван Филипчук розповів, що нічні похолодання та різкі температурні коливання негативно вплинули на розвиток бджолиних маток.
“Нинішня погода негативно впливає на бджільництво, загальний розвиток бджолиних сімей, на народження та розвиток бджоломаток. Це погано впливає й на медозбір. Бджоли нині голодують, тому ми повинні їх підгодовувати цукром, щоб вони мали хоч якісь запаси всередині вулика.
Раніше таких проблем не було. У нас таке вперше. Як правило, щорічно з п’ятого травня ми вже збирали мед з ріпаку. Не пригадую, щоб колись температура була настільки низькою в цей час”, – сказав бджоляр.
Бджоли цьогоріч не мають з чого збирати мед
Ще однією серйозною проблемою стало поширення аскосферозу – грибкового захворювання. Цей спалах, за словами Івана Филипчука, пов’язаний саме з різкими похолоданнями на початку квітня.
“Від початку квітня та досі на пасіках спостерігався аскосфероз – інфекційне захворювання, яке спричинене грибком. Воно впливає на личинки та лялечки бджіл, що у результаті призводить до їх загибелі. Ця інфекція розповсюдилась через нічні похолодання і значні перепади температури.
За його словами, цьогоріч меду буде приблизно на 40% менше, ніж торік.
Ми вже втратили весняний мед. Під великим питанням акацієвий, адже в області, на територіях біля Дністра, акація підмерзла. Можливо, якщо буде тепло, то отримаємо мед із липи й соняшнику, – зазначає голова асоціації. – Зараз надворі всього +10°C, ще й дощі не припиняються. Бджоли просто не можуть вилітати з вуликів і збирати нектар. Також значна частина садів вимерзла. Сподіваємося, що надалі ситуація покращиться. Якщо буде тепло й +25°C, то зможемо хоч щось зібрати.
Ціни на продукти зростуть: що подорожчає найбільше вже цього літа
Першим і найпрогнозованішим для українців наслідком неврожаю є подорожчання продуктів, яка триває від минулої осені. За інформацією Держстату, загальна інфляція у квітні – 2025 прискорилася до 15,1%, продуктова – до 19,8%. Лідерами подорожчання поки що залишаються овочі.
Так ціни на капусту зросли за рік майже вчетверо (на 267,4%) до 49,7 грн за кг. Морква подорожчала втричі (на 205,9%) до 39,0 грн за кг. Яблука додали в ціні 61,6% до 46,4 грн за кг, гречка – на 44,3% до 35,9 грн за кг, соняшникова олія на 40,5% до 80,2 грн за літр. Цукор подорожчав на 10,5% до 33,4 грн за кг.
Як пояснили в НБУ, продовольча інфляція стрімко прискорилася через ефекти спекотної погоди без дощів ще влітку та восени 2024 року, що позначилося на врожайності, строках дозрівання та якості овочів і фруктів.
Прискорення інфляції у квітні 2025 року значною мірою зумовлене залишковими ефектами найгірших минулорічних врожаїв. Згідно з прогнозом НБУ влітку інфляція має повернутися на траєкторію зниження і вже наприкінці року впасти нижче 10%.
Однак незалежні експерти не поділяють оптимізму Нацбанку, хоча й критичною ситуацію з продовольством теж не називають.
Так директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в коментарі ЗМІ прогнозує батони по 50 гривень.
Ми маємо з вами не дуже хорошу весну. Ми мали надзвичайно теплу і суху зиму, що також не було добрим для майбутнього врожаю. Подивимося, що буде цього літа, – пояснив Пендзин.
За офіційними даними, батон із пшеничного борошна вищого ґатунку наприкінці квітня коштував 56,05 грн/кг, тоді як у березні ціна була приблизно на 1,5 грн нижчою. Це викликає занепокоєння серед споживачів, адже хліб і картопля залишаються базою раціону мільйонів українців.
Якщо буде літо більш-менш хороше, тобто тепле і вологе, це означатиме непоганий врожай. І тоді, я думаю, 50 грн за батон точно не буде. Але це речі, які напряму залежать від врожайності, – наголосив Пендзин.
Крім того, експерт звернув увагу на соціальні стандарти, такі як мінімальна зарплата і прожитковий мінімум, що залишаються незмінними на тлі зростання цін.
Формально маючи інфляцію, ми маємо незмінні соціальні стандарти. Це означає падіння реальних доходів населення, – додав Пендзин.
Паралельно змінюється і споживча поведінка, адже українці переміщуються в дешевший продуктовий сегмент, де домінують хліб, картопля та макарони. А м’ясо, риба та молочні продукти – харчі “середнього класу” – зростають повільніше або залишаються незатребуваними.
Той середній клас, який ніколи в житті не рахував гроші, зараз потихеньку переповзає в дешевий сегмент, – прокоментував ситуацію експерт. – Вже цього літа українці купуватимуть продукти переважно дешевого сегменту.
З подорожчанням хліба, овочів, ягід та фруктів погоджується і гендиректор Української аграрної конференції Павло Коваль. Він каже, що на імпортну продукцію українцям цьогоріч також розраховувати не варто:
Немає тепла, тому, наприклад, зелені овочі запізнюються у розвитку. Але відомо, що в Туреччині взагалі замерзли деякі фрукти та зелені овочі. І не тільки там, а й на півдні Європи. Ми цього сезону зелений часник з Албанії отримували, і в них теж були проблеми. Тобто мало того, що логістика імпорту може бути ускладнена, ще й погода впливає. Фрукти точно будуть цьогоріч дорожчими. Навіть якщо не казати про заморську продукцію, у нас і базові продукти будуть дорожчати. Так, житнього борошна в Україні свого немає, ми його імпортуємо. А оскільки не можемо імпортувати з Білорусі та Росії, а в поляків зайвого немає, то чорний хліб та пшенично-житній хліб найближчим часом теж підскочать в ціні.
Утім, це здорожчання не може бути фантастичним, бо треба робити поправку на купівельну спроможність. Можна прогнозувати підвищення цін в середньому на 10-15% порівняно з минулим роком, але на окремі товари – такі як ягоди та кісточкові плоди – воно може бути й більшим.
Продовольчій безпеці ніщо не загрожує – Мінагро
Міністр аграрної політики Віталій Коваль попередив про ймовірне зниження врожайності у 2025 році. За найпесимістичнішими прогнозами, Україна може зібрати лише близько 51 млн тонн зернових — на 10% менше, ніж минулого року (56,7 млн тонн).
«Попереду важкий сезон. Зима була аномально теплою та сухою, а навесні через дощі посівна в окремих регіонах затрималась на два тижні. Це матиме прямий вплив на урожай», — заявив Коваль у коментарі Reuters.
За словами міністра, врожай олійних культур також може скоротитися на 5%. Це не критичний сценарій, але на врожайність вплинули одразу кілька несприятливих факторів.
Особливо складною залишається ситуація на півдні України. Як зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, засуха в Херсонській області та на півдні Миколаївщини стала найгіршою за останні 10–15 років. «Втрати величезні», — підкреслив він.
Прогноз урожайності на 2025 рік:
- Кукурудза: 26 млн тонн
- Пшениця: 20–22 млн тонн
- Ячмінь: 4,5 млн тонн
- Інші зернові: 1,5 млн тонн
- Соняшник: 11,5 млн тонн
- Цукровий буряк: 11 млн тонн
- Олійні культури загалом: 20,16 млн тонн (проти 21,18 млн тонн торік)
Основне зменшення обсягу у групі олійних пов’язане зі скороченням виробництва ріпаку на 600 тис. тонн.
Експортні перспективи на сезон 2025–26 років залишаються невизначеними — уряд не надав офіційного прогнозу, втім, за оцінками аналітичної компанії ASAP Agri, експорт зерна може скласти близько 40,9 млн тонн, включаючи 15–15,5 млн тонн пшениці.
Разом з тим, у Міністерстві аграрної політики поки не беруться прогнозувати вплив холодів на врожай.
«Очікувана структура посівних площ у всіх категоріях господарств на підконтрольній території України у 2025 році не буде суттєво відрізнятись від попереднього року, а вказаних площ достатньо для забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки та створення потужного експортного потенціалу», – наголошують в Мінагро.
Там звернули увагу, що протягом останнього періоду аграрії постійно стикаються з негативними явищами, пов’язаними зі зміною клімату – малосніжною та аномально теплою зимою, весняними заморозками, недостатньою кількістю опадів, що суттєво впливає на стан вегетації та прогнози збору урожаю.
Однак, експерти називають так звані, ризикові категорії, де врожай, а відповідно й експортний потенціал агросектору відчутно знизиться.
Найперше, синоптики радять звернути увагу на ранні ярі зернові. У них короткий вегетаційний період, і якщо вони були посіяні в кінці квітня, а на початку червня почнеться спека, у них не буде шансу сформувати урожай.
Що стосується основних сільгоспкультур – таких як пшениця, ярий ячмінь, озимий ячмінь, озимий ріпак, на жаль, у межах 3-5% урожаю не вдасться зібрати.
Не досіяли десь 750 тис. гектарів ярого ячменю, якого зазвичай трошки більше. Ця культура була, мабуть, найменш рентабельною за останні роки. Менше врожаю треба очікувати й ріпаку, який є дуже ранньою культурою. У принципі, його вже в червні молотять, але заморозки для деяких підприємств прийшлися вже на фазу цвітіння. Якщо торік в окремих господарствах було по 60-63 центнери з гектара озимого ріпаку, то нині такого точно вже не буде, – сказав Павло Коваль.
Минулого року був непоганий сезон для цукру, Україна експортувала майже рекордні 750 тис. тонн, серед яких значну частину до країн Євросоюзу. А цього року посіяли 217 тис. га цукрового буряка, і вже навряд чи багато будуть досівати, тобто загальна площа посівів буде меншою.
Але достатньо експертів продовжують очікувати непоганий урожай базових культур. Так, соняшнику вже посіяли 4 млн із запланованих 5 млн га. І, думаю, дехто окремі площі соняшником ще пересіє, якщо буде потреба. А дехто скоротить сою, а наростить кукурудзу.
Загалом, якщо дуже обережно прогнозувати, вже кажуть десь про 10% втрат від потенційного врожаю. Скоріш за все, вийдемо на рівень минулого року – десь 73-74 млн тонн (зернових та олійних культур). Хоча планували його перевершити, – резюмував Коваль.
Але загалом щодо продовольчої безпеки країни можна бути спокійними, переконують у Кабміні.
Запасу, який є, у нас є, більше, ніж потрібно для внутрішнього ринку. Не варто розхитувати питання загрози продовольчій безпеці. Навіть якщо не буде фруктів, точно будуть зернові та овочі. Ми спокійно пройдемо цей сезон і панікувати не варто, – підсумували в Мінагро.
Валерія Пепеля
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
