Новини / Аналітика     25 червня 2019 15:56

Аграрний парадокс: субсидії зменшують конкурентоспроможність фермерів

Хоча фермери вважають важливим механізм держпідтримки агросектора, проведене економічне дослідження показало, що насправді аграрна політика (пільги або тиск на ціни) та бюджетні субсидії зменшують конкурентоспроможність господарств на 10,8 та 4% відповідно.

Про це повідомляє biz.liga.net.

Фахівці Київської школи економіки Соломія Брик та Олег Нів’євський дослідили основні чинники, які впливають на конкурентоспроможність українського аграрія – як позитивно, так і негативно. Побудована за результатами їхнього аналізу діаграма унаочнює ефект 8 факторів впливу на розвиток агропідприємств.

До чинників, які зменшують конкурентоспроможність сільгоспвиробників, належать:

  • заробітна плата працівників,
  • аграрна політика у вигляді пільг,
  • державна підтримка через субсидії/дотації.

Найбільш впливовими факторами підвищення конкурентоспроможності агропідприємств виявилися:

  • запровадження ринку землі;
  • підвищення продуктивності сільгосппідприємств;
  • розвиток інфраструктури.

Пільговий парадокс

Розглянемо детальніше, чому податкові пільги мають нульовий ефект на конкурентоспроможність фермерів.

Держпідтримка агросектора в Україні реалізується за допомогою трьох інструментів:

  • податкові пільги (спецрежим ПДВ до 2017 р. та єдиний податок 4-ї групи),
  • цінова підтримка або тиск держави (за допомогою мит, квот та заборон на експорт/імпорт с/г продукції або невідшкодуванням ПДВ експортерам),
  • прямі субсидії та дотації.

Самі аграрії вважають, що спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників, який діяв до 2017 р., був визначальним  фактором їх можливості конкурувати на ринку. Проте економічні розрахунки продемонстрували нульовий ефект від податкових пільг.

З одного боку, пільги зменшують витратну базу для підприємства, поліпшують їх інвестиційний потенціал та позитивно впливають  на продуктивність і, як результат, на конкурентноспроможність. Однак з другого боку, така підтримка може розхолоджувати менеджерів (оскільки є додатковий дохід від ПДВ) і знижувати ефективність їх роботи. Крім того, за менш жорстких бюджетних обмежень (через спецрежим ПДВ) виробники роблять невиважені й неефективні інвестиційні кроки.

Досвід інших країн, зокрема Швейцарії, де дуже високий рівень держпідтримки с.-г. галузі, підтверджує цю тезу: кількість тракторів у Швейцарії в розрахунку на 10 тис. га ріллі в 10 разів перевищує аналогічний показник у США.

Економісти зробили висновок, що результат впливу податкових пільг залежить від того, який з ефектів переважить: зменшення витрат за рахунок пільг чи неефективність роботи. В Україні ці два ефекти виявилися рівнозначними, що в результаті дало сукупний нульовий ефект на розвиток конкурентоспроможності агропідприємств.

Landlord раніше повідомляв про те, що заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 р. $22,5 млрд ВВП.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

20 години тому

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

19 липня 2019 14:12

Переорієнтація: чому угорські фермери тотально замінюють соняшник на сою

До 2013-го Ференц Ковач вирощував кукурудзу й досяг врожайності 16 т/га, але через кліматичні зміни із затяжними дощовими та посушливими періодами врожайність культури значно впала. Зросли витрати на збереження врожайності, й культивувати кукурудзу стало невигідно, тому фермер вирішив відмовитися від неї, віддавши перевагу на користь куди більш рентабельної сої.

Як живе іноземний фермер   

19 липня 2019 11:03

Кубічні й органічні: одеське господарство виростило новий сорт кавунів

Компанія «Дунайський аграрій», яка вже кілька років вирощує на Одещині органічні овочі, фрукти, зернові та технічні культури, представила нову продукцію – органічні кавуни у формі куба.

Про це «Дунайський аграрій» повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук.

«Диференціюйся або помри» – під таким гаслом ТОВ «Дунайський аграрій» із с. Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області демонструє вирощені у своєму господарстві органічні кавуни, які мають форму куба.

 

Читайте: Лаванда, спаржа, шафран: як завдяки нішевим культурам фермери побудували «маленьку Голландію» на Херсонщині

Також компанія успішно вирощує і реалізує органічний горох, сочевицю, кукурудзу та інші культури. Нещодавно господарство поставило в українські торгові мережі перший в Україні органічний нектарин!

Landlord раніше повідомляв про те, що група виробників із Новософіївки Херсонської області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю.

Рослинництво   

19 липня 2019 08:56

Хурма, мигдаль та 7 сортів кизилу: херсонський фермер експериментує з нішевими культурами ФОТО

До 100 кг плодів з кизилового дерева розраховує збирати Олександр Галич – фермер із Херсонщини. В його господарстві росте 7 сортів кизилу, а також різноманітні нішеві культури – хурма, мигдаль, ліщина, інжир. Пробує навіть екзотичні – азимину (або бананове дерево) та годжі.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич. Упродовж багатьох років він експериментує з різними системами посадки та створення мікроклімату на поверхні ґрунту.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

Садівник активно використовує метод мульчування і крапельний полив. Поки що сад молодий, і його врожайність зростає з віком. Як відзначає ресурс, прогнозовано можна збирати 25-100 кг плодів кизилу з дерева.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Херсонській області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю.

Садівництво   

Показати ще