Новини / Рослинництво     27 лютого 2018 17:37

Агрохолдинги почали більше використовувати вітчизняне насіння

Директор Всеукраїнського наукового інституту селекції Мирослав Парій, під час Восьмої міжнародної виставки «Зернові технології 2018», розповів журналістам LANDLORD про ситуацію на ринку насінництва, фальсифікат та чому українському виробництву насіння важко розвиватись на аграрному ринку.

 Пан Мирослав, скажіть, чи представляєте Ви на виставці нові продукти? 

Звичайно, ми як компанія, яка має потужний і швидкий розвиток, представляємо новинки, але є гібриди, які уже тривалий час користуються популярністю у наших клієнтів. Близько 10 % клієнтів люблять експериментувати з чимось новим, але коли мова йде про серйозні продажі і великий обіг, то люди користуються продуктами, які вже випробували і з якими мали справу.

Ваш основний покупець: велике чи маленьке господарство?

Середні і малі, з банком землі від 50 га – до 2 – 3 тисяч гектарів, та є й від 10 – 20 тисяч гектарів, але їх менше.

Як ви плануєте свій розвиток на 2018 рік? Чи розширювати аудиторію великих покупців , чи утримувати тих хто вже є?

І перше, і друге. Наші гібриди відповідають всім вимогам сучасності, тому ми впевнені, що наші продукти можуть вирощуватись і у великих господарствах. Нажаль, існує така думка, що іноземне краще, бо воно дорожче, але ми активно рухаємося вперед і років через п’ять  плануємо зламати цей стереотип. Останні роки ми спостерігаємо тенденцію, що великі господарства та холдинги шукають шляхи зменшення затрат і збільшення рентабельності виробництва. Шляхом чого вони зможуть цього досягти? Шляхом того, що насіннєвий матеріал буде дешевший, але не менш якісний. Тому, вони випробують наш посівний матеріал на невеликих площах і порівнюють отримані результати, відповідно вже на наступний рік планують свої закупки, включаючи до свого портфоліо, до своїх площ і наші гібриди в тому числі.

Чи компанія ВНІС є суто українською в фінансовому, виробничому та дослідницькому плані?

Компанія і виникла, і існує як суто українська. На сьогоднішній день ми ведемо співпрацю з іноземцями, але ведучим партнером є наша компанія. В тому числі ми фінансуємо закордонні дослідження та компанії. Наші дослідження місцями кращі ніж в деяких європейських компаніях. У нас є лабораторія біотехнологій в Україні, ми створюємо власні генетично модифіковані організми, будемо виходити на реєстрацію з такими продуктами. Крім того  є лабораторія, яка проводить дослідження на сучасному рівні по ДНК маркерах, залучаємо їх в селекційний процес і використовуєм для аналізу якості.

В Україні активно розвивається процес відшкодування фермерам 20 % витрат на купівлю української техніки. Є перелік українських виробників і якщо фермер купує їх техніку то йому держава відшкодовує. Чи є ваша компанія в переліку українських виробників?.

Ми обов’язково подамо туди заявку і думаю, що ввійдемо до цього списку, щоб аграрії мали змогу отримати компенсацію, купуючи українське. Ми 25 років працюємо і сподіваємось тільки на себе і часто державу підтримуємо у вигляді наукових досліджень.

Вашій компанії виповнюється 25 років?

Як підприємство вона існує з 1999 року, але історія нашої компанії набагато довша, бо йдеться про селекційний процес, а селекційний процес займає десятки років.

У вас великий штат науковців?

У нас в цілому працює 150 чоловік, більше 25 з яких займається науковими дослідженнями, а разом з ними тимчасовий допоміжний персонал. Маємо 12 кандидатів наук, аспірантів, на даний час декілька працівників готуються захищати докторські дисертації.

Чи плануєте розширяти свій персонал, набирати  молодь?

Наша діяльність має глибоку специфіку і для того, щоб працювати в селекційній галузі потрібно мати наукову ступінь. Це дуже вузька галузь і спеціалісти потребують досить довгої підготовки. На щастя, я особисто був завідуючим кафедри селекції, працював зі студентами і з того часу минуло 9 років, а молоді спеціалісти, які приєдналися до нашої команди: розвиваються, їздять на міжнародні конференції, на міжнародні навчання. Наша компанія залучає студентів 1 – 2 курсів, про рівень освіти всі знаємо, так? Тому ми паралельно проводимо їх навчання, по навчальній програмі, що існує в ВНЗ.

Чи проводите ви освітні  заходи для фермерів, наприклад, щодо фальсифікації насіннєвого матеріалу? Чи торкнулася вас ця проблема і як ви з нею боретеся?

Проблема є, вона дуже актуальна. Не дивлячись на те, що ми вітчизняний виробник підробка нашого насіння теж присутня на ринку. Ми намагаємося активно реагувати на повідомлення, що надходять від клієнтів і далі передаємо цю інформацію до відповідних органів. А нашому клієнту доносимо це на сайті та через засоби масової інформації. В нашому каталозі розміщена інформація про те, на що треба звертати увагу при купівлі насіння, яка упаковка має бути, з якого паперу зроблено, які елементи захисту мають бути на упаковці.

Чи є загроза для фермера, якщо він буде користуватися фальсифікованим насінням?

В кращому випадку вони  недоотримають врожай, а в гіршому –  насіння зовсім не матиме схожості, і відповідно, врожаю з цього насіння, взагалі не буде.

Яке співвідношення вітчизняного та закордонного виробництва насіння в Україні?

Є офіційні дані, але десь 20 % — це насіння українського виробника, а 80 % — насіння іноземної селекції, яке вироблене чи в Україні, чи за кордоном. Наш виробник має зрозуміти, коли кажуть, що це вітчизняне насіння, насправді це насіння гібридів, які створено в Туреччині або Америці, тут воно вирощується за гроші цих компаній, виробляється на їх заводах. Якщо ми говоримо, що Україна є гарним виробником,  то давайте підрахуємо, що в виробництві є нашого суто українського? Насіння закордонне, добрива закордонні, технології і техніка закордонне, люди майже не залучені в процес виробництва, залишається земля і сонце.

Яким чином ви збираєтесь завойовувати частку ринку по продажу насіння ?

Ми маємо дві складові. Перша – це частка  наукова. Створення продукту, який відповідає умовам сучасності. Ми впевнені, що наш товар займе своє місце на ринку. Друге – це маркетинг. Наші маркетингові бюджети не дозволяють так швидко охопити всю цільову аудиторію, але ми працюємо над цим активно, приймаємо участь в семінарах для того, щоб донести інформацію  про наш продукт до кінцевого споживача. Найкраще працює сарафанне радіо, коли один сусід розказав іншому, той розказав наступному про наш продукт. Добре працюють ось такі заходи, де ми показуємо свою продукцію людям, ми не боїмося конкуренції.

Поспілкувавшись з деякими українськими виробниками, наприклад, виробник мікродобрив і стало відомо, що вони реєструють свою продукцію для продажів в ЄС і вже вийшли на одну з країн Прибалтики. Чи плануєте ви виходити на міжнародний ринок, чи поки плануєте завойовувати український?

Ми вже вийшли на міжнародний ринок, європейські країни дуже слідкують за тим хто і що продає на їхньому ринку, але з іншого боку європейський ринок дуже малий. Нам цей ринок не цікавий, бо віддачі від нього набагато менше. Ми працюємо в Казахстані, плануємо вийти на Білорусь та Сербію.

Одна агрокомпанія привезла повний комплекс американських продуктів і зауважила, що вони будуть ексклюзивним дилером цієї американської торговельної марки. Вони будуть продавати в Україні насіння виготовлене в Америці, де свої погодні умови, відмінні від наших. То як ці гібриди приживуться на наших землях?

Згадайте звідки соняшник, кукурудза, картопля, гарбузи – це все американські культури. Згадаємо погодні умови за останні 5 років, вони змінюються. Ми не бачимо ніякої небезпеки. Легенда, про створення гібридів адаптивних до природних умов, створена вітчизняними виробниками задля конкурентноспроможності.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також