Новини / Рослинництво     27 лютого 2018 17:37

Агрохолдинги почали більше використовувати вітчизняне насіння

Директор Всеукраїнського наукового інституту селекції Мирослав Парій, під час Восьмої міжнародної виставки «Зернові технології 2018», розповів журналістам LANDLORD про ситуацію на ринку насінництва, фальсифікат та чому українському виробництву насіння важко розвиватись на аграрному ринку.

 Пан Мирослав, скажіть, чи представляєте Ви на виставці нові продукти? 

Звичайно, ми як компанія, яка має потужний і швидкий розвиток, представляємо новинки, але є гібриди, які уже тривалий час користуються популярністю у наших клієнтів. Близько 10 % клієнтів люблять експериментувати з чимось новим, але коли мова йде про серйозні продажі і великий обіг, то люди користуються продуктами, які вже випробували і з якими мали справу.

Ваш основний покупець: велике чи маленьке господарство?

Середні і малі, з банком землі від 50 га – до 2 – 3 тисяч гектарів, та є й від 10 – 20 тисяч гектарів, але їх менше.

Як ви плануєте свій розвиток на 2018 рік? Чи розширювати аудиторію великих покупців , чи утримувати тих хто вже є?

І перше, і друге. Наші гібриди відповідають всім вимогам сучасності, тому ми впевнені, що наші продукти можуть вирощуватись і у великих господарствах. Нажаль, існує така думка, що іноземне краще, бо воно дорожче, але ми активно рухаємося вперед і років через п’ять  плануємо зламати цей стереотип. Останні роки ми спостерігаємо тенденцію, що великі господарства та холдинги шукають шляхи зменшення затрат і збільшення рентабельності виробництва. Шляхом чого вони зможуть цього досягти? Шляхом того, що насіннєвий матеріал буде дешевший, але не менш якісний. Тому, вони випробують наш посівний матеріал на невеликих площах і порівнюють отримані результати, відповідно вже на наступний рік планують свої закупки, включаючи до свого портфоліо, до своїх площ і наші гібриди в тому числі.

Чи компанія ВНІС є суто українською в фінансовому, виробничому та дослідницькому плані?

Компанія і виникла, і існує як суто українська. На сьогоднішній день ми ведемо співпрацю з іноземцями, але ведучим партнером є наша компанія. В тому числі ми фінансуємо закордонні дослідження та компанії. Наші дослідження місцями кращі ніж в деяких європейських компаніях. У нас є лабораторія біотехнологій в Україні, ми створюємо власні генетично модифіковані організми, будемо виходити на реєстрацію з такими продуктами. Крім того  є лабораторія, яка проводить дослідження на сучасному рівні по ДНК маркерах, залучаємо їх в селекційний процес і використовуєм для аналізу якості.

В Україні активно розвивається процес відшкодування фермерам 20 % витрат на купівлю української техніки. Є перелік українських виробників і якщо фермер купує їх техніку то йому держава відшкодовує. Чи є ваша компанія в переліку українських виробників?.

Ми обов’язково подамо туди заявку і думаю, що ввійдемо до цього списку, щоб аграрії мали змогу отримати компенсацію, купуючи українське. Ми 25 років працюємо і сподіваємось тільки на себе і часто державу підтримуємо у вигляді наукових досліджень.

Вашій компанії виповнюється 25 років?

Як підприємство вона існує з 1999 року, але історія нашої компанії набагато довша, бо йдеться про селекційний процес, а селекційний процес займає десятки років.

У вас великий штат науковців?

У нас в цілому працює 150 чоловік, більше 25 з яких займається науковими дослідженнями, а разом з ними тимчасовий допоміжний персонал. Маємо 12 кандидатів наук, аспірантів, на даний час декілька працівників готуються захищати докторські дисертації.

Чи плануєте розширяти свій персонал, набирати  молодь?

Наша діяльність має глибоку специфіку і для того, щоб працювати в селекційній галузі потрібно мати наукову ступінь. Це дуже вузька галузь і спеціалісти потребують досить довгої підготовки. На щастя, я особисто був завідуючим кафедри селекції, працював зі студентами і з того часу минуло 9 років, а молоді спеціалісти, які приєдналися до нашої команди: розвиваються, їздять на міжнародні конференції, на міжнародні навчання. Наша компанія залучає студентів 1 – 2 курсів, про рівень освіти всі знаємо, так? Тому ми паралельно проводимо їх навчання, по навчальній програмі, що існує в ВНЗ.

Чи проводите ви освітні  заходи для фермерів, наприклад, щодо фальсифікації насіннєвого матеріалу? Чи торкнулася вас ця проблема і як ви з нею боретеся?

Проблема є, вона дуже актуальна. Не дивлячись на те, що ми вітчизняний виробник підробка нашого насіння теж присутня на ринку. Ми намагаємося активно реагувати на повідомлення, що надходять від клієнтів і далі передаємо цю інформацію до відповідних органів. А нашому клієнту доносимо це на сайті та через засоби масової інформації. В нашому каталозі розміщена інформація про те, на що треба звертати увагу при купівлі насіння, яка упаковка має бути, з якого паперу зроблено, які елементи захисту мають бути на упаковці.

Чи є загроза для фермера, якщо він буде користуватися фальсифікованим насінням?

В кращому випадку вони  недоотримають врожай, а в гіршому –  насіння зовсім не матиме схожості, і відповідно, врожаю з цього насіння, взагалі не буде.

Яке співвідношення вітчизняного та закордонного виробництва насіння в Україні?

Є офіційні дані, але десь 20 % — це насіння українського виробника, а 80 % — насіння іноземної селекції, яке вироблене чи в Україні, чи за кордоном. Наш виробник має зрозуміти, коли кажуть, що це вітчизняне насіння, насправді це насіння гібридів, які створено в Туреччині або Америці, тут воно вирощується за гроші цих компаній, виробляється на їх заводах. Якщо ми говоримо, що Україна є гарним виробником,  то давайте підрахуємо, що в виробництві є нашого суто українського? Насіння закордонне, добрива закордонні, технології і техніка закордонне, люди майже не залучені в процес виробництва, залишається земля і сонце.

Яким чином ви збираєтесь завойовувати частку ринку по продажу насіння ?

Ми маємо дві складові. Перша – це частка  наукова. Створення продукту, який відповідає умовам сучасності. Ми впевнені, що наш товар займе своє місце на ринку. Друге – це маркетинг. Наші маркетингові бюджети не дозволяють так швидко охопити всю цільову аудиторію, але ми працюємо над цим активно, приймаємо участь в семінарах для того, щоб донести інформацію  про наш продукт до кінцевого споживача. Найкраще працює сарафанне радіо, коли один сусід розказав іншому, той розказав наступному про наш продукт. Добре працюють ось такі заходи, де ми показуємо свою продукцію людям, ми не боїмося конкуренції.

Поспілкувавшись з деякими українськими виробниками, наприклад, виробник мікродобрив і стало відомо, що вони реєструють свою продукцію для продажів в ЄС і вже вийшли на одну з країн Прибалтики. Чи плануєте ви виходити на міжнародний ринок, чи поки плануєте завойовувати український?

Ми вже вийшли на міжнародний ринок, європейські країни дуже слідкують за тим хто і що продає на їхньому ринку, але з іншого боку європейський ринок дуже малий. Нам цей ринок не цікавий, бо віддачі від нього набагато менше. Ми працюємо в Казахстані, плануємо вийти на Білорусь та Сербію.

Одна агрокомпанія привезла повний комплекс американських продуктів і зауважила, що вони будуть ексклюзивним дилером цієї американської торговельної марки. Вони будуть продавати в Україні насіння виготовлене в Америці, де свої погодні умови, відмінні від наших. То як ці гібриди приживуться на наших землях?

Згадайте звідки соняшник, кукурудза, картопля, гарбузи – це все американські культури. Згадаємо погодні умови за останні 5 років, вони змінюються. Ми не бачимо ніякої небезпеки. Легенда, про створення гібридів адаптивних до природних умов, створена вітчизняними виробниками задля конкурентноспроможності.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

9 години тому

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 травня 2019 09:30

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

Показати ще