Новини     2 місяці тому,   Landlord

80% норм закону «Про молоко» тільки заважають фермерам


З 57 регуляторних актів на ринку вітчизняного виробництва молока – 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 інструментів регулювання мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур. До таких винсновків дійшли експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO) після системного аналізу нормативів.

«Закон «Про молоко та молочні продукти» містить безліч колізій, а 80% його норм є дефектними, що  створює додаткові бар’єри для розвитку ринку та бізнесу. Відтак, маємо величезну «сіру» зону, заплутані правила ідентифікації тварин, проблеми з якістю і безпечністю молока. Процедури мають бути простими і зрозумілими», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.

Так, основний інструмент на ринку – паспорт великої рогатої худоби, запроваджений з метою ідентифікації тварин, обліку та контролю за виробництвом молока, наразі не має зрозумілих умов розрахунку вартості послуг, чіткої процедури реалізації та не є повноцінним документом підтвердження права власності на тварин без внесення змін до Цивільного Кодексу.

З недосконалістю інструменту погоджується Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа: «Процедура є переобтяженою, і це одна з причин існування сірого ринку. Зараз ми цілеспрямовано працюємо над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, аби вона була простою і працювала в електронному форматі».

Інші інструменти, спрямовані на забезпечення простежуваності виробництва молока, також не працюють. Більш того, відсутній правовий механізм регулювання відносин «виробник – посередник – переробник». Як наслідок, 57% виробництва молока від господарств населення знаходиться поза межами належного контролю за безпечністю та якістю продукції з боку держави.

Європейська практика, відповідно до Регламенту ЄС 1308/2013 «Про запровадження єдиних правил на ринках з продажу с/г продукції», впорядковує відносини між виробниками та посередниками/переробниками на чітких засадах, зокрема:

  • договір/письмова оферта передує поставці продукції;
  • фіксація твердої ціни або формула вирахування ціни молока;
  • строк та умови здійснення оплати;
  • спосіб доставки/збору молока.

За експертною оцінкою BRDO, в Україні для врегулювання тотожних відносин учасників ринку можливо використати існуючий інструмент регулювання «договір с/г контрактації».

Крім того, законодавчі недоліки стримують розвиток с/г молочної кооперації в Україні, адже чітко не врегульовують питання неприбутковості кооперативів, що створює ризики для додаткового податкового навантаження. Як наслідок, поточний рівень кооперації становить лише 0,34% виробництва молочної продукції.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!



Читайте також

Вас зацікавить