80% норм закону «Про молоко» тільки заважають фермерам
З 57 регуляторних актів на ринку вітчизняного виробництва молока – 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 інструментів регулювання мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур. До таких винсновків дійшли експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO) після системного аналізу нормативів.
«Закон «Про молоко та молочні продукти» містить безліч колізій, а 80% його норм є дефектними, що створює додаткові бар’єри для розвитку ринку та бізнесу. Відтак, маємо величезну «сіру» зону, заплутані правила ідентифікації тварин, проблеми з якістю і безпечністю молока. Процедури мають бути простими і зрозумілими», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.
Так, основний інструмент на ринку – паспорт великої рогатої худоби, запроваджений з метою ідентифікації тварин, обліку та контролю за виробництвом молока, наразі не має зрозумілих умов розрахунку вартості послуг, чіткої процедури реалізації та не є повноцінним документом підтвердження права власності на тварин без внесення змін до Цивільного Кодексу.
З недосконалістю інструменту погоджується Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа: «Процедура є переобтяженою, і це одна з причин існування сірого ринку. Зараз ми цілеспрямовано працюємо над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, аби вона була простою і працювала в електронному форматі».
Інші інструменти, спрямовані на забезпечення простежуваності виробництва молока, також не працюють. Більш того, відсутній правовий механізм регулювання відносин «виробник – посередник – переробник». Як наслідок, 57% виробництва молока від господарств населення знаходиться поза межами належного контролю за безпечністю та якістю продукції з боку держави.
Європейська практика, відповідно до Регламенту ЄС 1308/2013 «Про запровадження єдиних правил на ринках з продажу с/г продукції», впорядковує відносини між виробниками та посередниками/переробниками на чітких засадах, зокрема:
- договір/письмова оферта передує поставці продукції;
- фіксація твердої ціни або формула вирахування ціни молока;
- строк та умови здійснення оплати;
- спосіб доставки/збору молока.
За експертною оцінкою BRDO, в Україні для врегулювання тотожних відносин учасників ринку можливо використати існуючий інструмент регулювання «договір с/г контрактації».
Крім того, законодавчі недоліки стримують розвиток с/г молочної кооперації в Україні, адже чітко не врегульовують питання неприбутковості кооперативів, що створює ризики для додаткового податкового навантаження. Як наслідок, поточний рівень кооперації становить лише 0,34% виробництва молочної продукції.
