Новини / Рослинництво     06 грудня 2018 12:36

5 переваг високоолеїнової олії над звичайною

Господарство "Перше травня" щорічно збільшує площі під високоолеїновим соняшником.

Агрофірма «Перше травня» на Дніпропетровщині — одне з тих підприємств, що утворилися на базі колишнього великого колгоспу. З 2000 року банк землі практично не змінювався і становить близько 10 000 га. У господарстві традиційно розвивають тваринництво, хоча останніми роками відмовилися від вирощування корів і бичків — низькі закупівельні ціни на молоко примусили змінити традиції. Тепер фокусуються на свинарстві та вівчарстві: тримають у господарстві близько 4500 голів свиней та 800 ярих баранів і ягнят, яких збувають живою вагою.

Втім, 90% прибутку агрофірмі приносить рослинництво, тому дотриманню технологій вирощування та оновленню технопарку тут приділяють багато уваги. Серед основних культур, які вирощують на полях «Першого травня», — пшениця, ріпак і соняшник, також сіють трохи ячменю та кукурудзи, яку використовують на силос для тваринницького комплексу. Врожаями задоволені: наприклад, цього року кукурудзи зібрали по 50 ц на круг, що для регіону досить гарний показник. У господарстві постійно експериментують з нішевими культурами, шукаючи такі, що приноситимуть більший прибуток. Пробували садити гарбузи, просо та овес, але щоразу переконувалися, що економічно це зовсім не вигідно. «На просі ми зазнали збитків, оскільки ціна на нього приблизно така, як на пшеницю, проте врожайність 20–25 ц/га проти 30–40 ц/га відповідно», — пояснює засновник агрофірми Володимир Леперда. Дізнавшись про те, що торговельні компанії та олійно-жирові підприємства платять сільгоспвиробникам премії за високоолеїновий
соняшник, у господарстві вирішили спробувати.

За три роки визначилися з найперспективнішими гібридами високоолеїнового соняшника, а площі під ним збільшили з 200 до 600 га. Додаткових інвестицій не знадобилося, оскільки у великому господарстві достатньо фахівців, техніки та окремих складів. Лише відбулися зміни у технології — під високоолеїновий соняшник довелося брати великі масиви землі. Цього року премія становить $40–50 на тонні, і в господарстві підрахували, що високоолеїновий соняшник із вмістом олеїнової кислоти понад 83% у порівнянні з товарним принесе мінімум 1400 гривень на тонні. «На 2000 тонн високоолеїнового соняшника можна отримати близько 3 млн гривень додатково. За цю суму можна повністю закрити потреби у насінні для посіву на наступний рік», — підраховує Леперда.

Щодо витрат, то у порівнянні зі звичайним соняшником вони збільшилися хіба що при закупівлі насіння — на $10–15/га. Втім, залежно від ситуації на ринку ціна на насіння коливається і може зрівнятися з традиційним. Минулого року багато господарств через дефіцит звичайного насіння сіяли високоолеїнові сорти, хоча і не прагнули отримати високоолеїнову продукцію, адже вартість насіння була приблизно однаковою, по деяких позиціях навіть дешевшою.

ЧОМУ ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ СОНЯШНИК?

За оцінками аналітиків ринку рослинної олії, дефіцит на високоолеїнову олію в країнах ЄС до 2020 року збільшиться втричі, до того ж з’явиться ринок блендів олій, що включають високоолеїнову. Тому вирощування такого соняшника — вільна перспективна ніша для вітчизняних аграріїв. Попит на високоолеїнову олію, а відтак — на сировину, пояснюється її унікальними властивостями для споживачів та економічною вигідністю для харчової промисловості.

Засновник агрофірми «Перше травня» Володимир Леперда та головний агроном господарства Олександр
Широкий

Генетичний потенціал вмісту олеїновоїкислоти в насінні такого соняшника найвищий серед усіх олійних культур — до 95%. Олія, виготовлена з нього, цінна вітаміном Е та омега-9, необхідними для багатьох біохімічних процесів організму. За своїми характеристиками високоолеїнова соняшникова олія схожа на оливкову, але дешевша. Ще одна відмінність — економічність при приготуванні: якщо на звичайній соняшниковій олії можна смажити при високій температурі до трьох годин, бо далі починають вироблятися канцерогени, то на олії з високоолеїнового соняшника— добу. Додатковий плюс — вона має більш тривалий період зберігання. Перспективність цього напряму для українських аграріїв полягає ще й у тому, що наявні в Україні потужності дозволяють переробити приблизно 500 000 т високоолеїнової сировини.

ПОРАДИ ФАХІВЦІВ

Ще один плюс високоолеїнових гібридів — технологія їх вирощування, яка аналогічна вирощуванню звичайного соняшника. Але існують деякі рекомендації. Варто дотримуватися просторової ізоляції
від класичного соняшника не менше 300 м або узгоджувати сівозміни з власниками сусідніх полів, інакше відбувається запилення високоолеїнових сортів звичайними і в результаті отримується традиційна продукція. Також потрібно застосовувати інтенсивну технологію та уникати загущення посівів, проводити
роздільне від класичного соняшника збирання і зберігання, аби уникнути змішування. У «Першому травні» вже відточили технологію вирощування: проводять сівозміни, сіють високоолеїновий соняшник після пшениці та обирають для нього великі масиви землі в одному місці, від пилку звичайного соняшника відділяють лісосмугою та дорогою. Технологію обрали класичну: проводять зяблеву оранку, весною боронують, а під культивацію вносять гербіциди суцільної дії, далі йде прополювання, підгодовування дають за потреби, а от комплексні добрива вносять обов’язково.

НА 2000 Т ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА МОЖНА ОТРИМАТИ БЛИЗЬКО 3 МЛН ГРИВЕНЬ ДОДАТКОВО

На посівах — мінімальна засміченість, адже проти бур’янів застосовують ефективний гербіцид Примекстра Голд виробництва Syngenta. На полях працює сучасна техніка: трактори та комбайни New Holland, 24-рядна сівалка Horsch Maestro, три сівалки Kverneland Optima, що дає можливість посіяти увесь соняшник за два тижні. Сіють у три зміни вдень та вночі, одна бригада сіє високоолеїновий соняшник, решта — звичайний. Збирають урожай послідовно: спочатку вичищають комбайни та зерноочисні машини і збирають високоолеїнове насіння, завозять насіння на окремі склади, після чого переходять на поля з товарним
соняшником. Оскільки технологія відпрацьована, то врожайність можна підвищити лише підбором насіннєвого матеріалу, розповідає головний агроном господарства Олександр Широкий.

В агрофірмі надають перевагу якісному насіннєвому матеріалу провідних селекційних компаній, з якими уже працювали та отримали гарні результати. Найкращу врожайність показали гібриди Тутті Syngenta та 166 Pioneer — близько 30 ц/га, у посушливі роки врожайність може бути 24 ц/га. Обидва гібриди інтенсивного типу, швидко проростали та не хворіли, виявилися стійкими до паразитів. «Якщо виробники насіння запропонують нову версію гібридів, ми будемо їх випробовувати», — підкреслює Широкий. Усі роки високоолеїновий соняшник господарства показує високий вміст олії — близько 50%, а олеїнових кислот в олії — до 93%. Якість насіння підтверджують фахівці кількох олійноекстракційних заводів, які самостійно проводять відбір насіння на складах агрофірми та аналіз урожаю.

НЕСТІЙКА ВЕЛИЧИНА

Цьогорічний урожай «Першого травня» поки лежить на складі, оскільки керівництво навчене досвідом попередніх років. Так, одного року господарство продало врожай високоолеїнового соняшника за ціною товарного, минулого — дотримали збіжжя аж до травня та продали з невеликою надбавкою. Тому, отримавши кілька пропозицій, у господарстві поки не поспішають продавати зерно, а моніторять ціни. «Ми хочемо дорожче продати, переробники — дешевше купити, тому треба уважно стежити за ринком і чекати найкращоїпропозиції, — пояснює Леперда. — Однак, можна й прогадати, оскільки у високоолеїнового
соняшника, на відміну від звичайного, обмежене коло покупців, і купують вони сировину лише тоді, коли є потреба у ній». Господар додає: з власними складами простіше зберігати насіння до кращої ціни, тим, хто змушений скористатися послугами чужого складу чи елеватора, послуги стануть дорожче, ніж звичайного соняшника, до того ж не кожен візьме на зберігання високоолеїнове насіння.

Потенціал вмісту олеїновоїкислоти в насінні високоолеїнового соняшника сягає 95%

Сільгоспвиробникам, як і закупівельникам, вигідніше торгувати великою партією: переробникам не доводиться їздити по різних господарствах і збирати по 20–30 т, відтак вони дають вищу ціну аграріям. За будь-яких умов, додає керівник господарства, високоолеїновий соняшник вирощувати вигідно — його завжди можна продати як товарний. Леперда впевнений: якщо переробники збільшать обсяг закупівель, аграрії зможуть його забезпечити, головне — зрозумілі умови щодо виплати премій.

«Якщо буде доплата близько $50 на тонні, то все більше сільгоспвиробників будуть переходити на цей соняшник, — впевнений Леперда. — Навіть за умови більш високих витрат на вирощування та складування високоолеїнового соняшника, витрат на логістику, на приймання та зберігання на чужому елеваторі прибуток все одно цікавий аграріям». Наразі сільгоспвиробники не поспішають замінювати звичайний соняшник на високоолеїновий. Головний фактор, що обмежує нарощення площ під високоолеїновим соняшником в Україні — це нестабільна маржа для агровиробників. Її коливання спричинені нестабільним попитом та пропозицією на ринку. Переробники заохочують аграріїв вирощувати високоолеїновий соняшник — пропонують укладати форвардні угоди, купують його насіння з премією. Розмір надбавки залежить від попиту та врожаю, а отже — щороку змінюється. Наприклад, у 2013-му премія коливалася у межах 80–120 євро/т, у 2015-му не перевищувала 90 євро, у 2016 році впала до 20–40 євро, а в 2017-му становила $50–110.

Після відкату саме час очікувати на черговий підйом. Цьогоріч премія стартує від $40, у деяких випадках переробники готові платити на $70 за тонну більше, ніж за звичайну продукцію. Як вона себе поведе далі — спрогнозувати важко. Загалом спостерігається тенденція: два роки зростає ринок і зростає премія, на третій рік — падає. Тому виробникам радять укладати трирічний контракт з фіксованою ціною та премією, або зафіксувати 30% урожаю за допомогою попередніх контрактів, а 70% продавати на спотовому ринку, щоб залишити можливість для маневру й потенційного виграшу в ціні.

Текст: Лариса Степанушко

 

Читайте також