Майже місяць, відколи Міністерство сільського господарства США (USDA) не публікувало звітів про хід збору врожаю, залишивши сільськогосподарську галузь без офіційних даних за жовтень. Причиною став триваючий урядовий “шатдаун” (призупинення роботи уряду). Утім як кажуть фермери кажуть, що врожай кукурудзи по всій країні зібрано близько 60%, а сої – понад 70%.
Очікувалося, що Міністерство сільського господарства США опублікує сьогодні 29-й звіт про стан врожаю за вегетаційний період, але звіт не публікувався вже третій тиждень через тривале припинення роботи уряду. Про це пише Landlord із посиланням на американське видання Successful Farming.
“Шатдаун вплинув на три з чотирьох очікуваних жовтневих звітів Міністерства сільського господарства США. Після сьогоднішнього дня очікується лише ще п’ять звітів за сезон 2025 року: один у жовтні та чотири у листопаді” – пише видання.
За відсутності даних USDA, галузь покладається на приватні опитування та оцінки агрономів. Згідно з опитуванням Reuters, станом на 19 жовтня 2025 року:
- Збір кукурудзи у США завершено приблизно на 59%;
- Збір сої оцінюється в середньому на 73% по країні;
- Посів озимої пшениці досяг орієнтовно 75%.
Опитування аналітиків також оцінює стан 63% врожаю кукурудзи як “добрий/відмінний”.
Кукурудза: врожайність різниться та є проблеми зі стеблами
Агрономи по всьому Кукурудзяному поясу (так званий Corn Belt) повідомляють про значну варіативність врожайності, де основними факторами є тиск хвороб та суха погода.
Насіннєва компанія Wyffels Hybrids у своєму звіті від 15 жовтня зазначає: “Результати врожайності залишаються вкрай мінливими та локалізованими. Боротьба з хворобами та погодні умови продовжують бути найбільшим фактором у цих показниках… Більшість регіону бачить 200–250 [бушелів на акр], з викидами, що з’являються по всьому регіону.”
Через спекотний та сухий початок жовтня прискорено висихання рослин, що призвело до проблем з цілісністю стебел. Як повідомляє агроном Wyffels Раян Джентл про західний Іллінойс, де збір кукурудзи завершено на 80%: “Є повідомлення про повалену кукурудзу в районах, де збір не був завершений. Це не дивно, оскільки стебла, безумовно, погіршилися через хвороби та екологічні умови за останні кілька тижнів.”
В Небрасці, агроном Syngenta Тревіс Густафсон підкреслює важливість фунгіцидів: “Там, де фермери були проактивними у профілактиці хвороб, використовуючи фунгіциди, врожайність становить близько 270 бушелів на акр (169,48 ц/га). Однак, там, де фермери не були настільки своєчасними з фунгіцидами, врожайність становить близько 230 бушелів на акр”(144,37 ц/га)
Соя: врожайність переважно тішить
На відміну від кукурудзи, збір сої майже завершено в багатьох ключових штатах, а загальна врожайність викликає більше задоволення.
Агроном Wyffels Раян Джентл пише про західний Іллінойс: “Збір сої практично завершено в західному Іллінойсі. Важко знайти поле бобів, яке все ще стоїть у цьому районі… Врожайність була хорошою, в діапазоні 65-90 бушелів на акр (40,8-56,5 ц/га)
У Небрасці збір “майже повністю завершено”, а фермери “загалом були досить задоволені врожайністю”, зокрема зрошувані поля давали близько 70 бушелів на акр (47,08 ц/га)
Навіть у Міннесоті, де спостерігаються “досить дикі коливання врожайності” через надмірні дощі в деяких кишенях, урожай сої близький до завершення. У Вісконсині агроном Syngenta Нік Грот поділився оптимізмом: “Здається, виробники задоволені врожаєм сої по всьому штату”.
Кукурудза і соя: що гальмує велику торгову угоду США-Індія
Кукурудза та соя стали головним каменем спотикання в поточних торгових переговорах між США та Індією, оскільки Вашингтон прагне забезпечити нові ринки збуту для своїх фермерів.Про це пише Landlord із посиланням на видання The Economic Times.
Photo: USDA
“Індія зіткнулася з високими 50% тарифами на свій експорт до Сполучених Штатів, причому половина мит спрямована на покарання російських закупівель нафти, що створює тиск на ключові галузі промисловості, включаючи текстильну, ювелірну, морепродукти, шкіряну та машинобудівну продукцію, які забезпечують роботою мільйони людей“, – пише видання.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нещодавно розмовляв з прем’єр-міністром Нарендрою Моді щодо торгівлі, і Моді запевнив його, що Індія обмежить імпорт нафти з Росії. Це запевнення пролунало після того, як індійські нафтопереробні заводи, які зіткнулися з санкціями США щодо російських виробників нафти, сигналізували про плани скоротити закупівлі російської нафти – крок, який може полегшити шлях до потенційної торговельної угоди між США та Індією.
У деяких повідомленнях йдеться про те, що Сполучені Штати можуть знизити тарифи на індійський імпорт з 50% до 15-16%, причому угода, ймовірно, залежатиме від енергетики та сільського господарства.
Адміністрація США чинить тиск на Нью-Делі, щоб той відкрив свій ринок для імпорту американської кукурудзи та сої. Мета США – допомогти своїм виробникам сої, які постраждали від торгових суперечок, а також відкрити шлях для експорту кукурудзи, що використовується для виробництва етанолу.
США наполягають на дозволі імпорту кукурудзи для виробництва етанолу, стверджуючи, що вона буде використовуватися лише для змішування з бензином і не потрапить у продовольчу систему Індії. Індія, зі свого боку, має власні надлишкові потужності з виробництва етанолу і побоюється, що імпорт порушить її внутрішній ринок.
Більшість американської кукурудзи є генетично модифікованою (ГМ), тоді як індійські правила забороняють імпорт ГМ-продовольчих культур.
Взаємні тарифи, запроваджені Вашингтоном і Пекіном, зробили американську сою занадто дорогою для покупців у Китаї, який довгий час був найбільшим імпортером сої у світі.
США прагнуть продавати сою та соєвий шрот Індії, щоб компенсувати втрату китайського ринку. Індія має найбільше поголів’я великої рогатої худоби у світі, що робить її привабливим покупцем кормових добавок.
Нью-Делі чинить опір, посилаючись на необхідність захистити засоби до існування своїх мільйонів малих фермерів від іноземної конкуренції.
Індійська соєва промисловість виступає проти імпорту як американської сої, так і соєвого борошна, стверджуючи, що такий імпорт зашкодить виробникам олійних культур у країні, і що Індія вже має надлишкові запаси кормів для тварин. Виробники етанолу, опираючись імпорту кукурудзи, кажуть, що будь-які поставки зерна порушать весь ланцюг поставок етанолу, особливо враховуючи, що виробничі потужності Індії перевищують споживання.
“З наближенням виборів до законодавчих зборів у східному штаті Біхар, великому виробнику кукурудзи, імпорт із США може розлютити фермерів, впливовий виборчий блок“, – пише видання.
Хоча Індія висловила небажання, джерела в торгівлі повідомляють, що Нью-Делі може розглянути можливість дозволити обмежений імпорт кукурудзи та соєвого шроту. Відкриття індійського ринку для американської сільськогосподарської продукції, ймовірно, стане однією з умов для зниження США тарифів на індійський промисловий імпорт.
