Великі фермери отримують левову частку підтримки уряду США, а нещодавні скорочення значно зменшили ринки та прибутки дрібних виробників. Про це пише Landlord із посиланням на The Guardian.
Криза продовольчої системи США, особливо гостро проявилась під час тимчасового призупинення програми продовольчої допомоги SNAP у жовтні 2025 року через урядовий «шатдаун», і виявила структурну нездатність дрібних фермерів бути «рятівним колом» для мільйонів голодуючих.
Як зазначає авторка статті Кассандра Лофтлін, незважаючи на очікування громадськості, що місцеві виробники зможуть роздати їжу, саме державна політика Міністерства сільського господарства США (USDA) ставить дрібні фермерські господарства на межу виживання.
Головна проблема полягає в структурній фінансовій нерівності, встановленій USDA. Програми субсидування та підтримки розроблені для великомасштабних індустріальних операцій, а не для малих сімейних ферм (з річним доходом до $350 тис.).
Більшість субсидій (у середньому $40 млрд у 2024-2025 рр.) прив’язані до виробництва п’яти основних товарних культур (кукурудза, соя, пшениця, бавовна, рис) і виплачуються на основі площі та обсягу, що автоматично виводить з гри дрібних виробників.
Натомість, для малих фермерів USDA виділило лише $33,5 млн у вигляді конкурсних грантів. «Фінансова нерівність, проілюстрована інвестицією USDA лише приблизно $1 у місцеві ферми на кожні $1054, інвестовані в промислові ферми, має бути виправлена», – наголошується у статті.
Ситуація для малих виробників погіршилася через нещодавнє скасування ключових програм закупівель, що підтримували місцеві ринки: йдеться про Local Food for Schools (LFS) та Local Food Purchase Assistance (LFPA). Ці програми, які надавали понад $1 млрд школам та установам для закупівлі їжі у місцевих фермерів, були скасовані. Скасування цих програм означає, що малі фермери втрачають значну частину гарантованого доходу.
Фредерік Гріффіна з Ebony Tree Farms розповідає: «Малі ферми відчувають шок від кризи так само швидко, як і домогосподарства. Канали збуту зникають, витрати тривають, і поле для помилок зникає майже миттєво. Роздача їжі без діючої структури є не просто недієвою. Вона може поставити під загрозу ті ферми, на які покладаються люди». Хоча прямі продажі через фермерські ринки та CSA (абонементи на їжу) складають менше ніж 1% від усіх коштів SNAP, для малих фермерів ці продажі є критичними.
Багато з цих програм Міністерства сільського господарства США структуровані таким чином, що перешкоджають прибутковості та виживанню дрібних фермерів.
Алеша Гонсалес з La Huerta de Alesha farm засвідчує наступне: «Люди не усвідомлюють, скільки фермерів покладається на прямі продажі, і яка частина цього доходу надходить від SNAP. Для мене близько 50% моїх продажів – це покупки SNAP.” «Політика та невелика маржа працюють проти нас… Якщо у вас невелика ферма, ви фактично виключені з ринку», – каже Гонсалес.
Припинення програм підтримки та фінансова нерівність призводять до того, що значна частина малих сімейних ферм (за оцінками, від 50% до 79%) перебувають у глибокій фінансовій зоні ризику і можуть не дожити до 2026 року.
Для вирішення проблеми голоду та порятунку малого фермерства необхідний негайний політичний розворот у роботі USDA: відновлення та постійне фінансування програм місцевих закупівель (LFS та LFPA). Агресивне розширення моделей стимулювання SNAP (наприклад, “Fresh for Less”), які заохочують малих фермерів продавати свої продукти одержувачам допомоги.
Як писав Landlord, Верховна Рада 3 грудня затвердила Державний бюджет України на 2026 рік. Загальний обсяг видатків та кредитування складе 4,84 трлн грн – це на 134,5 млрд грн більше, ніж у бюджеті-2025. Для аграрної галузі документ передбачає суттєве посилення підтримки, зокрема фінансування державних програм розвитку АПК зросте до 14,1 млрд грн.Загальний фонд держбюджету становитиме 4,41 трлн грн, спеціальний – понад 420 млрд грн.
