Позиції Raiffeisen Bank та Credit Agricole щодо переробки, енергоефективності, малих фермерів і землі
Український агросектор входить у 2026 рік у конфігурації, як нещодавно складно було уявити. Війна залишається визначальним фоном для економіки, однак це не призвело до зупинки банківського фінансування. Провідні банки продовжують працювати з агробізнесом і планують зростання кредитних портфелів. За ключовими фінансовими параметрами поточна ситуація багато в чому відсилає до 2019 року. У банківській системі є ліквідний ресурс, вартість фінансування перебуває в контрольованих межах, доступні державні й міжнародні інструменти підтримки.
Це не абстрактні оцінки. Райффайзен Банк, один із найбільших кредиторів агросектору, працює з аграрним портфелем у 18,3 млрд грн. Це 26 відсотків усього кредитного портфеля юридичних осіб банку. Агропромисловий комплекс залишається для нього ключовим сектором і на 2026 рік. У Креді Агріколь обсяг фінансування сільгоспвиробників станом на листопад 2025 року перевищив 8 млрд грн. Банк працює з понад 2 500 агрокомпаніями по всій країні і понад 15 років залишається стратегічним партнером агробізнесу
Обидві установи говорять про плани зростання агропортфелів у 2026 році і про відкритість до роботи з різними сегментами: від малих фермерів до великих агрохолдингів.
Landlord розпитав їх про пріоритети, критерії відбору клієнтів і сигнали, які ринок часто ігнорує.
Звідки в агросекторі береться ресурс і чому банки можуть нарощувати кредитування
Готовність банків розширювати кредитування агросектору у 2026 році спирається на конкретні фінансові механізми. Йдеться про поєднання державних програм і міжнародних інструментів розподілу ризиків, які дозволяють банкам працювати з аграріями навіть за умов війни.
Для значної частини агрокомпаній базовим інструментом залишається програма «Доступні кредити 5–7–9%». Саме вона формує нижню межу вартості ресурсу на ринку. Від початку повномасштабної війни Credit Agricole видав агробізнесу: 6,8 млрд грн в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» та 2,1 млрд грн в межах Програми державних урядових гарантій.
У Райффайзен Банку підтверджують, що попит на цю програму збережеться і у 2026 році. За словами Лариси Бондарєвої, заступниці голови правління Райффайзен Банку, багато клієнтів орієнтуються саме на цю модель фінансування, оскільки вона дозволяє втримувати фінансову стабільність бізнесу в умовах невизначеності.
Паралельно ключову роль відіграє міжнародне фінансування. Креді Агріколь системно працює з Європейським банком реконструкції та розвитку та Міжнародною фінансовою корпорацією. Станом на грудень 2025 року загальна сума договорів банку з ЄБРР та МФК сягнула 440 млн євро, значна частина яких спрямована в агросектор. У 2025 році Креді Агріколь підписав з IFC угоду про розподіл ризиків на 100 млн євро. Крім того, ЄБРР розширив програму портфельного ризик-шерінгу, що дозволяє надати українським позичальникам нові кредити ще на 150 млн євро.
Наталія Порвіна, директорка департаменту підтримки агробізнесу та ESG напряму Креді Агріколь Банку, підкреслює, що саме співпраця з міжнародними фінансовими організаціями дозволяє банку підтримувати критично важливі галузі економіки, зокрема агросектор, і водночас зберігати контроль над ризиками портфеля.
У Райффайзен Банку також активно використовують міжнародні інструменти. Співпраця з ЄБРР, ЄІБ, IFC та експортно-кредитними агентствами дає змогу пропонувати клієнтам гнучкіші умови фінансування. Лариса Бондарєва звертає увагу, що саме такі програми є особливо актуальними для компаній, які мають обмеження по заставі або стикаються з юридичними нюансами в оформленні активів. У таких випадках банк використовує ризик-шерінг, альтернативні формати забезпечення або бланкове фінансування.
Як виглядають кредитні угоди в агросекторі у 2026 році
У 2026 році банки пропонують аграріям не спрощені, а чітко структуровані кредитні угоди. В центрі уваги не стільки сам факт фінансування, скільки параметри, які визначають життєздатність проєкту в горизонті кількох років.
Найбільш затребуваним інструментом для аграрного бізнесу залишаються оборотні кредитні ліміти. Банки відкривають їх, як правило, на термін від 12 до 18 місяців. Це фінансування сезонних потреб, яке дозволяє компаніям планувати виробничий цикл без постійного перегляду умов. Інвестиційні кредити мають інший горизонт. За словами Лариси Бондарєвої, стандартний строк для таких проєктів становить 3–5 років. Для масштабних інвестицій із довшим періодом окупності можливі строки до 7 років, але за умови глибокого фінансового аналізу.
Участь клієнта власним капіталом залишається важливою частиною угоди. Для інвестиційних проєктів типовим є внесок на рівні 20–30 відсотків. Водночас банки залишають простір для індивідуальних рішень. У Райффайзен Банку підтверджують, що можливі угоди і без власного внеску, якщо фінансовий стан компанії, її кредитна історія та репутація власників дозволяють взяти на себе додатковий ризик. Вирішальну роль у таких випадках відіграє якість управління бізнесом і досвід співпраці з банком.
Питання забезпечення також перестало бути одновимірним. Класична застава не зникла з угод, але дедалі частіше доповнюється або замінюється альтернативними інструментами. Банки використовують механізми розподілу ризиків із міжнародними партнерами, страхування, гарантії, а також бланкове фінансування для клієнтів із високим рівнем довіри. Такий підхід особливо актуальний для компаній, які інвестують у переробку, енергетику або логістику і не завжди мають достатній обсяг ліквідних активів під заставу.
У Креді Агріколь підкреслюють, що ключовим елементом угоди залишається не форма забезпечення, а логіка погашення. Банк оцінює, наскільки стабільним є основний бізнес клієнта і чи здатен він підтримувати інвестиційний проєкт у разі коливань цін, врожайності або логістичних обмежень. Саме тому банки уважно дивляться на структуру грошових потоків, а не лише на окремий актив, який пропонується під заставу.
Критерії відбору, ESG і управління ризиками
Війна додала нових ризиків, але не змінила базову логіку ухвалення рішень.
У Райффайзен Банку підкреслюють, що ключові критерії залишилися незмінними. Прозорість бізнесу, ділова репутація власників і топменеджменту, зрозуміла фінансова модель та стабільні грошові потоки є обов’язковими умовами. Масштаб компанії не є вирішальним. Банк працює як з дрібними фермерами, так і з великими агрохолдингами. Додатковою перевагою стає диверсифікація.
Війна вплинула насамперед на підхід до оцінки локації бізнесу. Якщо компанія працює поблизу зони бойових дій, банк застосовує додаткові інструменти. Йдеться про страхування воєнних ризиків або програми розподілу ризиків із міжнародними фінансовими інституціями. Як зазначає Лариса Бондарєва, географічний фактор не є автоматичним стопом для фінансування, але потребує іншої структури угоди.
У Креді Агріколь акцент роблять на системному підході до ризиків через ESG. У 2024 році банк запустив власну ESG-стратегію в Україні і інтегрував її в процес кредитного аналізу агроклієнтів. Агроексперти банку разом зі спеціалістами ESG напряму розробили спеціалізований опитувальник, адаптований до різних типів агробізнесу. Рослинництва, тваринництва, переробки або комбінованих моделей.
Наталія Порвіна пояснює, що опитувальник використовується не лише для оцінки ризиків портфеля. За його результатами клієнт отримує рекомендації щодо коригувальних дій. Це практичні кроки, які підвищують стабільність бізнесу і його привабливість для фінансування. Наприклад, запровадження процедур роботи зі скаргами місцевих громад або підвищення прозорості управлінських рішень.
Важливою частиною оцінки стає і соціальний чинник. У Креді Агріколь говорять, що під час війни соціальна складова має особливу вагу. Банк готовий працювати з клієнтами, чий фінансовий результат не виглядає ідеальним, але які демонструють відповідальну поведінку, виконують зобов’язання і мають чітке бачення розвитку. Як приклад у банку наводять фінансування малого фермера на північному сході Харківщини, який втратив техніку через війну, але продовжив обслуговувати кредит і отримав підтримку для відновлення роботи.
Куди банки готові інвестувати у 2026 році. Переробка, енергоефективність, малі фермери і земля
Фінансування дедалі більше спрямовується туди, де бізнес стає стійкішим, менш залежним від логістики і погодних коливань, а також здатним створювати додану вартість.
Окремий фокус обох банків зосереджений на переробці. У Райффайзен Банку відзначають, що інвестиції у переробні потужності підвищують стійкість бізнесу і розширюють доступ до експортних ринків. Досвід 2022 року показав, що саме компанії з переробкою мали можливість продовжувати експорт у період блокади портів. Цей напрям підтверджується і цифрами. За останні два роки портфель юридичних осіб Райффайзен Банку у сфері переробки зріс на 6,8 млрд грн, з 5,6 до 12,4 млрд грн. Це один з найдинамічніших сегментів у структурі банківського кредитування.
Водночас банки звертають увагу на типові помилки позичальників у цьому сегменті. У Райффайзен Банку наголошують, що при підготовці проєктів переробки аграрії часто недооцінюють ринки збуту і цінові коливання. Інвестиційний проєкт має бути прорахований по всьому ланцюгу, від сировини до кінцевого покупця, а основний бізнес повинен бути достатньо стійким, щоб підстрахувати новий напрям у разі форс-мажорів.
Другий важливий напрям фінансування це енергоефективність і зелені проєкти. У Креді Агріколь цей фокус інтегрований у стратегію ESG. Банк фінансує проєкти сонячних електростанцій, оновлення техніки та впровадження технологій no-till і strip-till, які знижують навантаження на ґрунти і підвищують прогнозованість врожайності. У Райффайзен Банку також сформовано окремий зелений портфель і посилену ESG-команду, яка супроводжує клієнтів у таких проєктах. За оцінкою банків, енергоефективність перестає бути додатковою опцією і стає фактором зниження операційних ризиків.
Окремої уваги заслуговує сегмент малих фермерських господарств. У Креді Агріколь свідомо знизили поріг входу для цього сегмента до 100 гектарів і запустили пілотні продукти зі спрощеним пакетом документів у Полтавській та Кіровоградській областях. Банк розглядає малих агровиробників як частину стійкої економіки і готовий працювати з ними за умови відповідального підходу до бізнесу і виконання зобов’язань.
Що стосується ринку землі, позиція банків залишається стриманою. У Райффайзен Банку зазначають, що попит на іпотечне кредитування під купівлю землі поки що невисокий. Банк розробив продукт із рефінансування понесених витрат на придбання паїв, але більшість клієнтів фінансують такі угоди за рахунок власних коштів. Ринок землі перебуває на стадії формування, і банки поки що не розглядають його як масовий клас кредитування.
