У світі щороку від зараженої їжі помирає 420 тис. людей. Новітні способи визначення безпечності продуктів

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Щороку у світі від вживання зараженої їжі гине понад 420 тис. людей і майже 600 млн хворіють. Захворювання харчового походження можуть підірвати або знищити засоби до існування тисяч людей. Якщо домогтися того, щоб продовольство вироблялося і перероблялося, не втрачаючи своєї безпеки на всьому шляху виробничо-збутового ланцюжка, це дозволить захистити здоров’я людей, зберегти робочі місця і створити рівні умови для ведення торгівлі.

Читайте: «Я стану першим фермером у моїй сім’ї» – кенійська дівчинка боротиметься з голодом у світі

При виникненні захворювань харчового походження відповідальні органи зобов’язані встановити загальні параметри спалаху і знайти джерела зараження. Повногеномне секвенування – це методика читання генної інформації, що дозволяє встановити конкретну послідовність, за якою визначаються ті чи інші мікроорганізми. Ці послідовності ДНК – як відбитки пальців. Для кожного організму і його штамів вони унікальні, а отже, метод дозволить виявити джерело патогенів з раніше недоступною точністю.

4 напрямки, в яких повногеномне секвенування допомагає відстежити патогенних збудників і зберегти безперебійність торгівлі продовольством:

1. Дозволяє з більшою точністю встановити, який інгредієнт у багатоскладовому харчовому продукті відповідальний за спалах захворювання. Якщо ви з’їли яйце і захворіли, зрозуміло, що справа в яйці. Але якщо ви захворіли, скуштувавши киш? У чому причина – в яйцях, маслі, молоці або іншому інгредієнті? Повногеномне секвенування точніше, ніж традиційні методи, дозволяє встановити, який саме інгредієнт ніс у собі патоген.

2. Дозволяє визначити джерело зараження – в якій ланці продовольчого ланцюга продукти стають зараженими. Так, наприклад, у червні 2014 р. у низці країн виник великий спалах зараження сальмонелою, судячи з усього, пов’язаний зі споживанням яєць. Сталося понад 350 випадків у кількох країнах Європи. Було взято зразки з 5 ресторанів у Великій Британії, і методом повногеномного секвенування доведено, що випадки були різними, але пов’язаними між собою. Додаткові зразки для повногеномного секвенування з кількох європейських країн показали, що самостійні епізоди зараження вели до одного і того ж європейського виробника яєць.

3. Допомагає визначити, які захворювання відносяться до спалаху. У разі спалаху дуже складно зрозуміти, чи є причина захворювання в однієї людини такою ж, як у іншої, особливо якщо вони з різних регіонів країни. За допомогою повногеномного секвенування простіше встановити, що це за патоген, а також тип захворювання, який ним викликається.

4. Може з більшою визначеністю виявити зв’язок між спалахами захворювання відразу в декількох країнах. Глобальний обмін даними повногеномного секвенування міг би сприяти більшій ефективності реагування на спалахи захворювань харчового походження та запобігання їх подальшому поширенню.

Хоча вартість цієї технології знижується, не у всіх країн є кошти, щоб впровадити її. Не завжди є лабораторна інфраструктура і можливості для виконання цього типу аналізу. Щоб повногеномне секвенування стало робочим інструментом для всіх, необхідна загальна рішучість зробити цю технологію доступною для всіх країн.

Глобальна мета гарантування продовольчої безпеки, поліпшення харчування людей та сприяння сталому розвитку сільського господарства може бути досягнута тільки за умови, що їжа буде безпечною. Це лежить в основі ліквідації голоду.

Landlord раніше повідомляв про те, що у світі голодує 113 млн людей. ФАО назвала 8 країн з найбільшим дефіцитом продовольства.

Фото на заставці: FAO/Roberto Faidutti

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати