картопля

Про фінський досвід картоплярства пише Ukr.Media. Усе дуже просто: беруть звичайний поліпропіленовий мішок,  на дно якого насипають суміш золи, перегною, добрив та родючого ґрунту. Цю суміш слід перешарувати чистою землею – по 10-15 см. У мішок на чисту землю (у різні боки) кладуть три картоплини. «Город у мішку» розташовують у світлому місці та регулярно поливають, щоб не пересихав.

Коли картопля підростає, її «підгортають» тут же в мішку:  розкочують його і підсипають родючу землю. Молоду картоплю можна акуратно вибирати за потреби, підрізаючи мішок знизу, кущі при цьому продовжать рости. У Фінляндії навіть продаються спеціальні мішки з віконцями знизу, щоб було зручно вибирати молоду картоплю.

Читайте: Українські картоплярі згортають бізнес: 3 основні тенденції на ринку картоплі

Такий спосіб не лише економить  площу на городі, а й дозволяє вирощувати хороший врожай незалежно від погоди, що дуже актуально цьогоріч для українців, яких лякають захмарними цінами на картоплю. До того ж, у поліпропіленовому мішку не заводяться шкідники.

Як повідомляв раніше Landlord, в Україні почали діяти нові вимоги до органічної продукції.

Про прогнози на ціни та урожай картоплі пише «Голос UA».

Цьогоріч в Україні через несприятливі погодні умови очікують на низький врожай картоплі, повідомляє начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко.

«В Україні зменшилася площа засіву картоплі, позаяк це не експортна культура. Крім того, садити її на півдні країни безперспективно, бо там дуже низька врожайність. Цьогоріч картопля погана через негативні погодні умови. Бульби утворюються на глибині 10-20 см. Якщо температура грунту вище 25 градусів, то бульби вже не утворюються. Найгірший врожай картоплі у цьому році буде на півдні та в центрі країни. Відповідно, варто очікувати його подорожчання», – розповіла експерт.

Читайте: Українські картоплярі згортають бізнес: 3 основні тенденції на ринку картоплі

Також, за словами Тетяни Адаменко, ті, хто саджав картоплю, зараз у виграші, бо її можна продати вдвічі дорожче.

Landlord раніше повідомляв про те, що ЄС потрібна українська картопля.

Про це повідомляє Seeds.

Середньостатистичний українець сьогодні споживає 95 кг картоплі в рік, тоді як європеєць – у середньому 140 кг. Такі дані навела директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова.

Експерт визначила основні цьогорічні тенденції в галузі картоплярства:

• високі ціни;
• низька врожайність;
• згортання професійного картоплярства.

Ціна на картоплю в Україні у 2019 році вдвічі вища, ніж торік: оптова – 10–12 грн/кг, роздрібна – 17–20 грн/кг. Це зумовлено низькою врожайністю культури – і не лише в Україні, а й у Євросоюзі, який тепер змушений закуповувати картоплю в сусідніх країнах – Молдові й Україні.

Читайте: Картопляна майстерня: нові тренди на українському ринку картоплі

За словами Оксани Руженкової, в українських господарствах цьогоріч прогнозують низький урожай картоплі, оскільки погодні умови були несприятливі для її вирощування (значні перепади температур, унаслідок чого поширювалися хвороби культури, посуха в одних регіонах та надлишок опадів – в інших).

Landlord раніше повідомляв про те, що фермери Північно-Західної Європи у 2019 р. посадили рекордну кількість картоплі. Найбільший приріст порівняно із середнім 5-річним показником відзначено у Франції – на 13,8%. У Бельгії площі зросли на 10,6%, у Німеччині – на 9,3%, у Нідерландах – на 5,6%.

26 липня відбулося чергове зібрання Клубу стратегічних партнерів, організованого компанією «Сингента Україна», присвячене питанням безпечності та якості у виробництві картоплі. Landlord виступав медіапартнером заходу, тож наші журналісти мали змогу поспілкуватися з учасниками зустрічі й дізнатися про основні тенденції в сучасному картоплярстві.

Що таке Клуб стратегічних партнерів?

Клуб стратегічних партнерів було засновано навесні минулого року, він передбачає проведення низки конференцій та польових зустрічей. Нинішній захід відбувся на базі компанії «Агріко Україна», основного партнера «Сингента» в картопляному напрямі.

Читайте: «Картопляна майстерня»: нові тренди на українському ринку картоплі

Слід відзначити, що «Сингента» виступає гарантом якості та безпечності для споживача продукції тих агровиробників, які є членами Клубу стратегічних партнерів, оскільки для досягнення цих характеристик компанія надає підприємствам усі необхідні сервіси і протоколи вирощування.

Протоколи з вирощування продукції

Керівниця Клубу стратегічних партнерів Ольга Вербицька розповіла про пілотний проєкт «Сингента» – розроблення протоколів з вирощування різних видів плодоовочевої продукції. Наразі фахівці компанії створили такі протоколи для виробництва картоплі, моркви, цибулі, томатів, капусти.

Протокол передбачає систему повного захисту рослин відповідно до регламенту застосування препаратів – так, щоб виробники могли на виході отримувати безпечний продукт (без пестицидів або з мінімально допустимими, згідно з українським і європейським законодавством, залишками пестицидів).

Перевіряють плодоовочеву продукцію на наявність пестицидних залишків у єдиній українській лабораторії PLT. Також є варіанти відправлення до лабораторій інших країн – Швейцарії, Франції, Польщі.

Запорука якості

За словами Ольги Вербицької, «Сингента» зобов’язується забезпечити виробників ресурсами, необхідними для досягнення такої якості.

Один із них – це сервіс «АгроГід», який дає змогу проводити дослідження для виявлення захворювань рослин і налаштовувати обприскувачі для внесення пестицидів: щоб застосовувати засоби в тій кількості, яка буде ефективною і водночас мінімальною.  

«Технічні консультації, які проводять фахівці нашої компанії, допоможуть агроному, фермеру виконати всі зобов’язання, які він на себе бере», – відзначила Ольга Вербицька.

«Сингента» готова надавати логотип Клубу стратегічних партнерів тим його учасникам, які дотримуються протоколів вирощування плодоовочевої продукції. Цей логотип є гарантією якості та безпечності овочів для споживача.

Реалізація продукції

Співпраця із «Сингента» корисна для фермерів ще й тим, що компанія допомагає виробникам вийти на високий рівень у реалізації своєї продукції.

«Ми надаємо виробникам нові для українського ринку сорти з подовженим терміном зберігання і поліпшеними смаковими якостями», – розповів Андрій Ткач, керівник продуктового маркетингу в країнах СНГ компанії «Сингента».

Фахівець відзначив, що смак продукції залежить від трьох чинників: кліматичних умов, технологічних особливостей господарства та властивостей сорту. «Сингента» надає виробникам інноваційні гібриди, в яких генетично закладено високі смакові якості, і в такій продукції торгові мережі зацікавлені першочергово.

Landlord раніше повідомляв про те, що на минулому зібранні Клубу стратегічних партнерів обговорювали проблеми створення сільськогосподарських кооперативів.

Про це повідомляє AgroXXI.

Солодка картопля (батат) родом із Перу. Вважається, що вона набагато корисніша, ніж звичайна картопля, належить до продуктів з низьким глікемічним індексом і рекомендована для харчування хворих на цукровий діабет.

Читайте: Новітні технології: у Німеччині відкрили нову теплицю, яка працює на геотермальній енергії

Канада в немалих кількостях імпортує цей продукт зі США: зокрема у 2018 році було ввезено близько 72 000 метричних тонн солодкої картоплі. Це сорти, створені для півдня США, де, порівняно з умовами Канади, довший сезон вирощування.

З огляду на це вчені із Центру досліджень та інновацій Vineland  (Онтаріо) вивели власний сорт солодкої картоплі – Radiance. Агрономічні випробування, які підтвердили  врожайність сорту та більш ранні терміни його дозрівання (на 10–12 днів), тривали три роки і проводилися в господарствах на всій території Канади.

Тепер Канада може більше не покладатися на імпорт солодкої картоплі, а впроваджувати виробництво цієї культури на своїх полях. Центр популяризуватиме сорт серед канадських фермерів.

Ранньостиглий сорт привернув увагу овочівників і за межами Канади. Наразі його тестують у Європі та США.

Landlord раніше повідомляв про чипсові сорти картоплі – їх технологію вирощування, ціну та експортний потенціал.