будівництво

LNZ Group ввела в експлуатацію першу чергу нового елеваторного комплексу в місті Білопілля на Сумщині виробничою потужністю 44 тис. тонн. Про це повідомляє прес-служба Українського клубу аграрного бізнесу.

Завершення будівництва другої черги заплановано на жовтень 2018 року. Загальна виробнича потужність об’єкта складе 77 тис. тонн.

«Це найбільший інвестиційний проект в АПК на Сумщині за останні роки. Збудовано всі комунікації та інженерні мережі, залізницю довжиною 1678 метрів, газопровід, лінію електропередачі, адмінкорпус, лабораторію, автомобільні та залізничні ваги», — розповів Сергій Бондаренко, генеральний директор  ТОВ Агрофірма «Вікторія» (базове господарство LNZ Group на Сумщині).

За його словами, технологічний процес забезпечив відомий німецький виробник PETKUS. Сергій Бондаренко уточнив, що завдяки новому елеватору LNZ Group вирішить для себе одну з найгостріших проблем у регіоні, яка у пікові періоди завдає чимало незручностей.

«Попит на вагони у піковий період спричиняє дефіцит в Україні транспортних засобів для перевезення зернових культур. Враховуючи такі тенденції логістичного ускладнення, переваги надаються саме тим елеваторам, які можуть відвантажити у себе не 5 вагонів, а весь рухомий склад — 54 вагони за добу. Завдяки елеватору такої потужності компанія зможе перевалювати і відвантажувати великі обсяги зерна — 4000 т на добу», — констатує він.

Інвестиції у будівництво елеваторного комплексу склали понад $15 млн.

Характеризуючи новий елеваторний комплекс, Сергій Бондаренко виділив автоматизовану систему керування технологічним процесом від приймання зерна з автотранспорту, очищення, сушіння, зберігання до його відвантаження на автомобільний чи залізничний транспорт.

Окрім цього, силоси зберігання сухого зерна оснащені сучасною багаторівневою системою контролю температури всередині ємностей, що гарантує чітке дотримання контрактних показників якості зерна, є тут також автоматичний пробовідбірник зерна із автомобільного транспорту, транспортне та очисне обладнання елеваторного комплексу оснащене системою аспірації повітря, лабораторія обладнана передовими засобами контролю якості продукції.

«Зручне логістичне розташування, близькість автомобільних шляхів обласного та державного значення, власна залізнична колія — усе це дозволить оперативно та своєчасно відвантажувати необхідні партії зерна», — додає Сергій Бондаренко.

На елеваторі встановлені дві незалежні технологічні лінії, що дає можливість одночасно приймати як різні культури, так і зерно різної якості. Продуктивність транспортного обладнання кожної технологічної лінії елеваторного комплексу — 250 т зерна на годину.

Довідково:

LNZ Group — сучасна диверсифікована компанія із 170-річною історією. Один із лідерів насіннєвого ринку України із багаторічним досвідом роботи з провідними міжнародними компаніями-селекціонерами по виробництву насіння кукурудзи, соняшнику, сої, пшениці, гороху, ячменю.

Компанія розвиває три напрямки бізнесу: агровиробництво (Agro), насінництво (Product) та дистрибуцію (Market). Обробляє 70 тис. га землі та має більше 3 тис. працівників у сезон.

До складу LNZ Group входить 33 агрофірми, а також спеціалізований завод по виробництву кукурудзи, багатофункціональний завод по виробництву насіння пшениці, ячменю, гороху, сої, соняшнику, льону, спельти, два елеватори в Черкаській та Сумській областях, 5 логістичних центрів та власний митний склад.

Парламент ввів будівельну амністію для об’єктів з незначним класом наслідків, збудованих без дозволу. Про це йдеться в ухваленому в цілому законі №3696 «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», повідомляє прес-служба Кабінету Міністрів.

На думку Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубка – це революційний прорив, який покращить роботу будівельної галузі.

«Документ дасть можливість людям оформити своє житло, завершити процедуру введення в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт. Мова йде виключно про об’єкти будівництва з незначним класом наслідків СС1», – наголосив він.

Згідно документу, відтепер власники земельних ділянок, звернувшись до Держархбудінспекції у 10-денний термін за результатами технічного обстеження, зможуть узаконити свої забудови та приватизувати відповідні земельні ділянки.

Дія закону поширюється на:

•  індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів (збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року);
• будівлі і споруди сільськогосподарського призначення (збудовані до 12 березня 2011 року).

Про початок практичної реалізації проекту з будівництва швидкісного транспортного коридору через Східні Карпати домовились голови Львівської та Чернівецької обласних рад і керівництво румунського повіту Сучава. Про це у неділю, 11 березня, заявив глава повітової ради міста Сучава Георге Флутур, повідомляє Укрінформ. Планується, що ця ділянка стане частиною шляху яка з’єднає Балтійське море з Чорним.

«У нас відбулася робоча зустріч з делегацією з України, у складі якої були голови обласних рад Чернівців і Львова. Обговорили питання транскордонної співпраці, головне з яких – продовження роботи на рівні робочих груп з метою подальшої практичної реалізації проекту з будівництва швидкісної автотранспортної магістралі через Східні Карпати (Львів-Чернівці-Сірет-Сучава-Пашкань-Бакеу-Фокшань-Бухарест), яка з’єднає Балтійське море з Чорним», – підкреслив Флутур.

За його словами, найближчим часом сторони обговорять фінансову складову проекту. Зазначається, що представники України та Румунії планують звернутися із спільним листом до європейських інститутів для надання фінансової допомоги при будівництві магістралі.

Голова повітової адміністрації звернув особливу увагу на те, що під час зустрічі було досягнуто також домовленості про реалізацію інших важливих для України й Румунії транскордонних інфраструктурних проектів.

Діючі вимоги до сільгоспбудівель будуть максимально дебюрократизовані. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час  міжвідомчого обговорення діючих процедур та вимог до будівництва тваринницьких комплексів. На нараді були також присутні представники Мінрегіонбуду, Мінекології, Держпродспоживслужби, Держархбудінспекціі, проектних інститутів, тваринницьких підприємств та громадськості.

Сприяти зменшенню дозвільного навантаження при будівництві фермерських споруд взялись урядовці, в рамках державної підтримки агросектору у 2018 році.

Згідно повідомленню Мінагрополітики, сьогодні в Україні діє значний перелік обов’язкових будівельних норм, санітарних правил та екологічних вимог до сільськогосподарських будівель. Неодноразове  внесення змін до таких вимог, а також зволікання із відміною старих правил –  призводять до затягування процесів і блокування будівництва.

«Цьогоріч держава спрямовує на підтримку тваринництва безпрецедентні 4 млрд грн, більша частина з яких передбачена на будівництво тваринницьких комплексів. Спільно напрацьований алгоритм має зняти бюрократичні перепони та прискорити процес введення в експлуатацію таких об’єктів. За умови відпрацьованої та максимально спрощеної системи погоджень, можна очікувати  підвищення зацікавленості аграріїв у будівництві об’єктів та у виробництві продукції тваринництва», – зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Далі напрацьовані пропозиції будуть внесені до алгоритму дій в частині спрощення дозвільних процедур. Найближчим часом планується проведення спільних регіональних семінарів для аграріїв, з метою роз’яснення нововведень.

Цей рік, за обсягами введення в експлуатацію зернових терміналів, стане рекордним. Очікується завершення будівництва потужностей загальною ємністю на 14 млн тонн, а для одноразового зберігання на 916 тис. тонн. Про це повідомляють «Порти України». Постійно зростаючий експорт українського зерна створював стійку тенденцію до розвитку портових терміналів з перевалки зерна.

«У 2007 році через українські порти і термінали пройшло близько 10 млн тонн зернових, то в 2015 році – 37,5 млн тонн, а в 2016 році – 40,3 млн тонн. Якщо взяти маркетинговий 2016-2017 рік, то обсяг перевалки хлібних вантажів склав 43,5 млн тонн. Характерно, що всі останні роки обсяги перевалки зернових росли, незважаючи на погодні умови та загальну тривалу кризу в економіці країни», – кажуть там.

Станом на листопад минулого року, в стадії будівництва в Україні перебували 15 проектів з нарощування зернових потужностей в морських портах, загальною потужністю 35,8 млн тонн і інвестиціями близько $ 850 млн. Проекти передбачали, зокрема, будівництво 7 нових причалів. Ще 21 проект знаходився в «паперової» стадії. А ось за минулий рік добудували єдиний великий проект в одеському порту. Тому у 2017 році в Україні було введено в експлуатацію термінальні зернові потужності лише на 1,75 млн тонн, проти 8,77 млн т в у 2016 році, також були введені в експлуатацію ємності для одноразового зберігання на 422 тис. тонн. Експерти оцінюють це, як перепочинок перед серйозним проривом в цьому році.

За оцінкою Міністерства аграрної політики і продовольства України, валовий збір зерна в Україні в минулому році складе 62 млн тонн. Та додали, що врожай 2017 року є другим за обсягом в новітній історії України, поступаючись лише торішньому рекорду, коли зібрали 64 млн тонн зернових. Через це, обсяги експорту зернових також знизяться. За даними Мінагрополітики цей показник знизиться з 44,4 млн тонн, в 2016-2017 МР до 41 млн тонн, в 2017-2018 МР.

Звісно, це відобразиться в обсягах перевалки в морських портах. Але, завдяки перехідним запасам, за 10 місяців 2017 року, то тут спостерігається зростання перевалки зернових на 6,4%. Загалом, за прогнозами аналітиків, на кінець 2018 року ємності для одноразового зберігання хлібних вантажів в українських морських портах виростуть на 27 % і складуть 4295 тис. тонн, а потужність терміналів з перевалки – 82 млн тонн на рік.

«Якщо згадати, що в рекордному для країни 2016/2017 МР в українських морських портах було перероблено 43,5 млн тонн хлібних вантажів, то можна сміливо сказати, що подібне співвідношення вантажообігу і термінальних потужностей створює досить комфортні умови для вантажовласників в наших гаванях. Їх скарги і сьогодні спрямовані, як правило, не на порти, а на залізницю. Профіцит термінальних потужностей вже призводить до загострення конкуренції між зерновими терміналами і зниження тарифів на перевалку зерна», – йдеться у дослідженні.

На думку експертів галузі, цей профіцит не дуже великий. Для «комфортного» просування зернових вантажопотоків потужності терміналів повинні перевищувати реальний вантажообіг на 30-50%.

«Якщо намагатися заглядати далі, ніж на пару років, то, швидше за все, темпи будівництва нових і розвитку існуючих зернових портових терміналів знизяться. Запал інвесторів охолоджує загострення конкуренції , зниження прибутковості та менші, ніж очікувалось, темпи зростання зернового експорту. Про це свідчить і такий факт, що з 21 проекту будівництва і розвитку зернових терміналів знаходяться у «паперової» стадії, то до теперішнього часу лише два з них перемістилися в стадію реального будівництва», – кажуть експерти.