Рада готує зміни до оподаткування аграріїв: що пропонують

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому законопроєкт №16036, який передбачає низку податкових змін для аграрного бізнесу. Серед них — пом’якшення умов перебування на четвертій групі єдиного податку та новий порядок нарахування мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).
Про це повідомив голова комітету Данило Гетманцев.
Законопроєкт передбачає, що у 2027–2028 роках агровиробники зможуть тимчасово не дотримуватися вимоги щодо частки доходу від сільськогосподарської діяльності для збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Така можливість діятиме за умови, що доходи від інших видів діяльності не перевищуватимуть показник попереднього року.
Також пропонується змінити порядок розрахунку МПЗ. Мінімальну суму податку, встановлену на період воєнного стану, нараховуватимуть пропорційно до кількості місяців, протягом яких ділянка перебувала у власності або користуванні платника. Це має запобігти подвійному нарахуванню МПЗ, якщо протягом року земля переходила від одного власника чи орендаря до іншого.
Ще одна новація стосується суборенди державних земель через Державний земельний банк. Витрати на суборендну плату дозволять враховувати під час зменшення МПЗ.
Крім того, орендарі зможуть звертатися до податкової служби для уточнення даних про помилково нараховані фізичним особам — орендодавцям МПЗ та плату за землю.
Окремий блок змін стосується тваринництва. Законопроєкт пропонує продовжити до 1 січня 2030 року податкову пільгу з податку на прибуток для підприємств, які розводять і вирощують свійську птицю, крім курей, а також перепелів і страусів. Пільга поширюватиметься на виробництво м’яса цих видів птиці та реалізацію власної продукції.
Також пропонується не нараховувати ПДВ на тварин, яких вилучають для знищення під час ліквідації спалахів інфекційних хвороб. Це має усунути додаткові податкові витрати для виробників, які змушені знищувати поголів’я.
Законопроєкт №16036 також змінює правила врахування процентних витрат бізнесу відповідно до статті 4 директиви ЄС ATAD. Обмеження стосуватимуться лише надмірних процентних витрат — тих, що перевищують процентні доходи. При цьому перенесення неврахованих витрат на наступні періоди не матиме строкового обмеження.
Крім ліміту в 30% EBITDA, компанії зможуть використовувати невикористані суми ліміту протягом п’яти років. Документ також передбачає пороги de minimis: 500 тис. євро безумовно та до 3 млн євро за наявності кваліфікованих витрат.
Нові правила застосовуватимуться з 1 січня 2028 року до всіх боргових зобов’язань незалежно від статусу кредитора. За словами Гетманцева, вони не обмежуватимуть можливості бізнесу залучати позики, але мають запобігти створенню штучних збитків для зменшення податку на прибуток.
Ще одна норма законопроєкту забороняє податковій вимагати від платників документи та інформацію, які вже є в державних базах і реєстрах, до яких ДПС має законний доступ.
Важливо: комітет лише рекомендував законопроєкт до ухвалення. Остаточне рішення має прийняти Верховна Рада.





