З німецькою пунктуальністю
Віктор Волощакевич

Про степове село Широколанівка, мабуть, чув кожен мешканець України — саме тут розташований знаменитий військовий полігон «Широкий лан». Та мало хто знає, що раніше тут було зразкове поселення німецьких колоністів. Взірці добротної європейської архітектури розташовані по всьому селу. Віктор Волощакевич, керівник фермерського господарства «Волощакевича», незважаючи на несприятливі останніми роками умови для рослинництва, знаходить час і кошти, аби цілковито оновити інфраструктуру Широколанівки та створити гідні умови роботи для своїх працівників.


ПОЧИНАЛИ З БУР’ЯНІВ

Я виріс у селі, тут закінчив школу. Батько працював механізатором. У шостому класі я, бувало, їздив до нього на роботу і вивозив гній.

Після школи недовго попрацював на тракторі. Потім закінчив педінститут за спеціальністю «вчитель військової підготовки і фізичного виховання». Два роки працював у профтехучилищі. Зайнявся будівництвом, а пізніше підприємницькою діяльністю.

Купив розібраний ЗІЛ­133, взяв в оренду трактор «Кіровець», надавали послуги з обробітку землі. У 2000 році при розпаюванні вже мав власні КамАЗи і трактори. На старті було 1500 га.

Коли починав працювати, поля стояли в бур’янах. Усе пустили в пари і сіялися вже восени.

З огляду на посушливі погодні умови сформували для себе оптимальний набір культур — озимі пшениця та ячмінь, соняшник, озимий ріпак і горох. Дуже рідко висіваємо кукурудзу. Усього в обробітку 6700 га.


ПУСТЕЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО

Цей рік досить специфічний у погодному плані. Наприклад, на Херсонщині, де зазвичай спекотніше, ситуація з опадами значно краща. У нас від Нового року випало всього лише 45 мм опадів. Запасу зимової вологи немає. При цьому віють дуже сильні вітри. Там, де ми провадили традиційний обробіток ґрунту, стоїть курява…

На глибині 80–90 м у свердловинах спадає дебіт води. Там, де нині сухі балки, раніше були ставки й річки.

Таке враження, що наші поля розташовані в аномально сухій зоні. У 2007 році на частині площ взагалі випало… 7 мм опадів. Справжня пустеля! Там збирали 7 ц/га, де було більше дощів — 35 ц/га, а де більш-менш нормально — 50 ц/га.

Разом з тим вирощуємо якісне зерно пшениці з вмістом білка 14,5–14,6%. При цьому стандарт для другого класу зерна пшениці становить 12,5%.

У нас від Нового року випало всього лише 45 мм опадів. Запасу зимової вологи немає

Традиційно практикували мінімальний обробіток ґрунту. Плануємо взагалі перейти на нульову технологію, щоб мінімізувати витрати і зберігати вологу.

Озимий ріпак у нашому регіоні вирощувати непросто. Всупереч поширеним стереотипам, він не виснажує землю. Пшениця після нього стоїть як по пару! Головне — правильно розрахувати мінеральне живлення. За результатами аналізів у нас у ґрунті всі елементи у достатній кількості, окрім, звісно, азоту та фосфору. Збираємо до 30 ц/га.

На технології не економимо, завжди вносили добрива у розрахунку на високу врожайність. Інколи на гектар давали до 700 кг/га міндобрив у фізичній вазі.

Однак останніми роками переглядаємо цю стратегію. Погодні умови нерідко зводять нанівець агрономічні розрахунки. Наша реальна врожайність з огляду на нестачу вологи у ґрунті — від 35 до 50 ц/га по зерновій групі. Зараз потрібно підходити до цього раціональніше. Зокрема, випробовували комплексні припосівні добрива Росаферт.

При вирощенні озимої пшениці вносимо перед посівом 200 кг/га сульфату амонію. При посіві — 100 кг/га амофосу. Як підживлення — 150 кг/га селітри по мерзлому ґрунту і навесні — ще 125 кг/га селітри.

З «ЕРІДОН» — БЕЗ ПИТАНЬ

Для захисту рослин використовуємо винятково оригінальні препарати. Це дає змогу уникнути фітотоксичності та післядії на культурні рослини.

90% необхідних для роботи насіння, міндобрив та препаратів ми беремо в «Ерідон». Із цією компанією працюємо вже не один рік, і вони ніколи нас не підводили. Знаю з власного досвіду: є такі «контори», куди можна відправити гроші та нічого не отримати.

Натомість у компанії усе на видноті: бази, склади. Ми бачимо, що вони тут, з нами, і у співпраці нас все влаштовує.

Буває, представники інших компаній пропонують трохи дешевші ціни. Їх пропозиції я навіть не розглядаю. Від добра добра не шукають.

На технології не економимо, завжди вносили добрива у розрахунку на високу врожайність

Агрономи компанії постійно відвідують господарство — за минулий тиждень були вже рази три. Взули гумові чоботи — і всі разом ідемо в поле оглядати посіви. Вони щось пропонують, я зважую і майже завжди погоджуюся.

Я не люблю боргів, завжди розраховуюся по факту поставки товару, чи роблю передплату. Далеко не всім постачальникам можна платити наперед, а з «Ерідон» — це без питань.

Цьогоріч знову уклали з ними форвардний договір. Минулого року, коли вийшли із зими, уклали таку саму угоду — про реалізацію врожаю ріпаку за фіксованою ціною. Продали «Ерідон» практично весь вирощений ріпак. Я вважаю, що завдяки цьому ми виграли, адже форвардний договір гарантував нам високу ринкову ціну, яку ми й отримали в результаті.

З 1 липня почали вивозити ріпак з поля на тік, а потім відразу в порт. З такою схемою роботи ми виграли приблизно по $4–5 на 1 т ріпаку. При цьому отримали додаткові переваги. По-перше, ми не мали клопотів з ріпаком (не треба його пересипати, перевалювати через додаткові зернові склади) — просто навантажили та вивезли у визначений договором портовий термінал. По-друге, відразу ж отримали кошти на осінню посівну.


ПЛАТІТЬ ЛЮДЯМ ГІДНУ ЗАРПЛАТНЮ

Ринок землі — це не проблема для нас, а лише «плюс». Він повинен бути. Сьогодні ми не можемо робити значних капіталовкладень у землю, наприклад налагоджувати зрошення, оскільки не є власниками. Завтра закінчиться угода, землю заберуть, а ти вже порозкладав там шланги…

Інша річ, яким ринок буде насправді. Потрібно починати з реальної реформи контролюючих органів, щоб не було корупції й ми могли придбати землю, на якій працюємо.

Проблем з кадрами немає. Був час, що звільнилися кілька працівників. Та згодом повернулися — я їх прийняв, бо вони гарні спеціалісти. Це їх право шукати кращої долі. Платіть людям гідну зарплату, і всі лишаться тут. У нас механізатор менше $1000 не отримує. І живе не деінде, а вдома, з родиною.

Форвардні договори гарантують нам високу ринкову ціну, яку ми й отримуємо в результаті

Ми підтримуємо всю місцеву інфраструктуру фактично самостійно, хоча по сільській раді орендуємо лише 40% земель.

Реконструювали церкву, здійснили благоустрій кладовища, підтримуємо освіту й медицину. Повністю реставрували старовинний німецький театр у селі — тепер тут будинок культури. Аналогів цьому приміщенню за оснащенням, мабуть, і в Миколаєві немає. Все профінансували самостійно.

Коли у 2000 році починав працювати у сільському господарстві, тримали багато овець. У Асканії-Новій на аукціоні придбав племінних баранів, тоді серйозно зайнялися вівчарством. Стригли їх два роки, але вовну ніхто не брав. Грошей за вовну не вистачало навіть на ветпрепарати. Однак планую повернутися до цього напряму — тваринництво мене дуже цікавить.




ПРО АВТО

Volkswagen Amarok — дуже гарна машина. Тут все продумано до найменших деталей: багатофункціональне кермо, сенсорний екран мультимедіа зі штатною навігацією, вдало розташовані органи керування клімат-контролем, зручні шкіряні сидіння з безліччю налаштувань… Загалом, зроблено все, щоб водій отримував від їзди максимум задоволення. Мені дуже сподобалося, як авто тримає дорогу, і те, як працює підвіска. Навіть якщо завантажити кузов, то завдяки потужному приємистому двигуну різниці не відчуєш, що вкрай важливо для аграрного господарства.