«Ічнянське» належить до когорти тих агрокомпаній, на яких тримається економічне життя та інфраструктура цілого регіону. Підприємство, що обробляє 12 000 га землі, є провідним платником податків регіону, створило 450 робочих місць, утримує соціальну сферу районного центру…
А історія його розпочалася з молокопереробного заводу, керівник якого Віктор Кияновський у буремних 90-х взяв на себе відповідальність з обробітку земель колишніх колгоспів.
ІСТОРІЯ
Я маю вже 45-й рік трудового стажу. Після закінчення Полтавського технікуму м’ясо-молочної промисловості у 1975 році пішов працювати бухгалтером на Ічнянський завод молока і масла та з 1983-го очолюю це підприємство.
Одразу ж, з 1983 року ми розпочали активну модернізацію заводу. На той час перероблялося по 200–250 т молока на добу і глибина переробки була неповною. До 1989го ми цілковито оновили виробничі потужності. Перейшли на переробку 300 т сировини на добу. Було непросто, однак ми змогли мобілізуватися, зберегли і розвинули виробництво.
Наприкінці 1991 року почали розвалюватися колгоспи, з якими ми активно співпрацювали, постачаючи засоби для виробництва. Коли проводилося розпаювання земель, їх представники приходили до нас із проханнями забрати господарства. Так з 1999–2000 років і почався наш аграрний бізнес — до нас приєдналися п’ять підприємств.
Сьогодні обробляємо 12 000 га, починали ж із 2500 га, придбали міжколгоспний комбікормовий завод і модернізували його потужності, збудувавши там елеваторний комплекс на 20 000 т одночасного зберігання.
Без відриву від виробництва навчався за фахом «фінанси та економіка» в Тернопільському інституті. Набуття вже аграрних знань відбувалося безпосередньо в процесі роботи. Це результати понад 20-річної праці у галузі.
На початках продуктивність агровиробництва була низькою — врожайність озимих зернових становила 15–16 ц/га, а від однієї корови отримували до 1500 л молока на рік. Нині ми маємо по 9000 л з корови із вмістом білка 3,25% за базової норми 3%. У нас 862 голови дійного стада і загалом 1800 голів великої рогатої худоби. Середня врожайність озимої пшениці становить 65–70 ц/га, а кукурудзи — 10 т/га.
ЕКОНОМІКА
Сьогодні в компанії працюють 450 осіб. Основні напрями виробництва — рослинництво, тваринництво і переробка. Досягли рівня виробництва молока екстраякості, яке використовується для виробництва дитячого харчування. Цим завдячуємо ефективній роботі наших технологів.
Маємо широку сівозміну: озима пшениця, озимий та ярий ячмінь, соя, кукурудза на зерно і на силос, соняшник, люцерна. Вивчаємо доцільність вирощування кормового жита, оскільки порахували, що можемо таким чином підвищити вміст білка в молоці, поліпшивши здоров’я тварин. Немає такого, щоб були зациклені на якійсь одній культурі, наприклад на кукурудзі. Соняшник повертаємо на поле не частіше ніж раз на чотири роки. Усі процеси контрольовані, і ми активно використовуємо технології точного землеробства.
Кожна культура має свою економіку, та наприкінці сезону ми рахуємо чистий прибуток з гектара обробленої землі. Цікаво, що гектари, задіяні у тваринництві, дають у 2,4 раза більший прибуток порівняно із задіяними у рослинництві. Тож тваринництво має неабияку перспективу, і ми плануємо подальший розвиток цього напряму — будівництво нового корівника на 200 голів і створення роботизованої ферми.
Нам цікава та порода великої рогатої худоби, що має найвищий вміст білка в молоці, — прагнемо досягти показника 3,4%.
СПІВПРАЦЯ
Ми розпочали співпрацю з «Ерідон» з перших днів роботи цієї компанії, багато разів спілкувалися особисто із Сергієм Вікторовичем Кролевцем. Відтоді й до сьогодні у нас стабільно діють довірчі, чесні, порядні стосунки. Ні з ким іншим ми не працюємо. Це справжні партнерські відносини. Якщо компанія розуміє тебе як партнера, то в неї все вдається.
Майже 90% у загальному обсязі закупівель насіння, засобів захисту рослин та міндобрив господарства займає саме «Ерідон» — до 100 млн гривень щороку. При цьому компанія пропонує гнучкі фінансові умови співпраці, що для агровиробника завжди актуально. Форвардні договори займають до 30% обсягу фінансової співпраці, а 70% — інші форми. Зокрема, працюємо по товарному кредиту й оплачуємо зерном, укладаючи як форвардні, так і спотові договори. Сюди входить товарний кредит, векселі та інші форми співпраці. Передбачене погашення виплат по факту — по закінченні строку користування. Це дійсно взаємовигідне співробітництво.
Зокрема, для виконання поставок кукурудзи за форвардними договорами підбираємо гібриди з відповідним ФАО, щоб встигнути зібрати і посушити врожай. Перш ніж сіяти, вивчаємо, скільки можемо зберегти. Під це детально плануємо терміни відвантажень.
Минулого року посівна кампанія збіглася у часі із сутужним періодом для нашого підприємства — ми переживали потужну рейдерську атаку. Але сіяти потрібно, бо земля не чекає. Ми звернулися до Сергія Вікторовича Кролевця, і він, як завжди, нам допоміг: надав нам у кредит добрива і під аграрні розписки, і не лише добрива, а й усі засоби захисту рослин, усе насіння. Завдяки цьому спокійно відсіялися і жоден гектар не лишився необробленим. У цьому і полягає найважливіша роль «Ерідон» — у розумінні ситуації виробника і постійній готовності до взаємовигідної успішної співпраці. Головне за таких обставин — не загубити одне одного. Ми — партнери. Коли у нас проблема — нам йдуть назустріч. Якщо ми повинні поступитися — ми поступаємося.
СОЦІАЛЬНА СФЕРА
Наша частка до бюджету Ічнянської ОТГ сягає до 50%. Укладаємо соціальні угоди і платимо 100 гривень за кожен оброблений гектар, які спрямовуються на школи, лікарні, дороги. По селах підтримуємо школи, дитсадки тощо. Сплачуємо 12% від грошової оцінки за оренду землі. Даємо безвідсоткову фінансову допомогу — на різні потреби наших працівників.
Дев’ять років тому ми створили спортивний клуб «Берег», де діти займаються боксом під керівництвом заслуженого тренера України Олега Кравця. Вже маємо чемпіонів Європи серед молоді. Збудували спорткомплекс із тренажерами, роздягальнями, готелем для дітей із сіл, а також 10 спортмайданчиків. Через клуб пройшли вже понад півтори тисячі дітей.
Я вважаю, що Всевишній компенсує нам цю благодійну роботу прибутками у рослинництві.
Текст: Михайло Дикаленко, Ігор Павлюк
Фото: Олександр Ларичкін