Landlord спільно з компанією «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» презентують проєкт «Фінансові інструменти».
Стрімкий розвиток сільськогосподарської галузі країни, прагнення фермерських господарств до оновлення парку техніки, розвитку власних інфраструктурних об’єктів і впровадження інноваційних технологій потребує залучення значних коштів.
Аграрна галузь України посіла провідні позиції на глобальному ринку, й у планах підприємств — розширення присутності на світових ринках, збільшення частки експорту продукції з високою доданою вартості.
З одного боку, подальший поступ українських постачальників по континентах стає все більш складним внаслідок зростання конкуренції та нестабільної цінової кон’юнктури. З іншого — зростає собівартість самого вітчизняного продукту. Підвищуються ціни оренди угідь, зростають витрати на заробітну платню працівникам і накладні витрати. А на порядку денному — відкриття вільного обігу землі, яке потребує значних інвестицій від усіх учасників ринку.
Стає зрозумілим, що за рахунок старих методів фінансування діяльності з власних обігових коштів вирішити проблему українські аграрії вже не в змозі.
Втім, в Україні вже доступні різноманітні фінансові інструменти, значно вигідніші, ніж дороге банківське кредитування. Що таке фінансові інструменти та як скористатися можливостями фондового ринку? Які саме фінансові інструменти та для яких господарств радять залучати фахівці? Чи існують способи заощадження і примноження грошей, привабливіші за традиційні депозити? У чому перевага цінних паперів та як ними правильно користуватися?
Відповіді на ці та багато інших життєво важливих для українських аграріїв запитань — у проєкті «Фінансові інструменти».
Фондовий ринок в Україні перебуває на початковому етапі розвитку, і рівень користування різноманітними фінансовими інструментами залишається досить низьким у порівнянні з розвиненими країнами. Втім, фінансові інструменти, або квазігроші, у світі є головною і найбільш динамічно зростаючою складовою грошової маси в цілому. У провідних економіках на частку квазігрошей припадає до двох третин грошового агрегату М2 (тобто грошей у широкому розумінні цього слова). При цьому український аграрний сектор, попри стрімкий розвиток впродовж останнього десятиріччя, у плані використання фінансових інструментів залишається у «патріархальному стані». Фермерам бракує навіть елементарної інформації про можливості залучення коштів та їх заощадження. Між тим, з огляду на майбутнє відкриття вільного обігу земель, що буде потребувати максимального залучення ресурсів, аграріям просто життєве необхідно опановувати науку використання фінансових інструментів.
Які з них вже зараз доступні фермерам і використовуються в агросекторі — із цим запитанням ми звернулися до компанії «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА».
Кредитування
Найбільш зрозумілий і відомий інструмент залучення коштів — звісно, кредитування.
В аграрному секторі кредити залучають під заставу майбутнього врожаю або основних засобів, що перебувають у власності сільськогосподарського підприємства.
Кредитування залучається для покриття таких основних потреб: поповнення обігових коштів, залучення фінансового ресурсу для закупівлі техніки або для будівництва сільськогосподарської інфраструктури, елеваторів тощо.
Лізинг
Така форма поширена для оновлення сільськогосподарськими підприємствами машинно-тракторних парків і придбання дорогого обладнання, наприклад для тваринницьких ферм.
Довідково: останнім часом частка лізингового фінансування агросектора зростає при купівлі сільгосптехніки. Є оцінки учасників ринку, що у 2017 році з 45 000 одиниць агротехніки, куплених сільгосппідприємствами, близько 1000 були придбані саме за лізинговою схемою. Тобто на лізинг припало в середньому 2% сільгосптехніки. А в сегменті тракторів та комбайнів частка техніки, придбаної у лізинг, сягнула 5–6%. Хоча є й оцінки про те, що ця частка значно більша.
Минулого року право на надання послуг фінансового лізингу на підставі ліцензії, виданої Нацкомфінпослуг, мали 106 лізингодавців та 335 фінансових компаній. Загальний лізинговий портфель сільгосптехніки за перше півріччя минулого року сягнув майже 6 млрд гривень.
Авальований вексель
Цей фінансовий інструмент у аграрній галузі використовується підприємствами для закупівлі насіння, добрив, засобів захисту рослин тощо. Якщо коротко, то продавець постачає покупцеві товар на умовах відстрочки платежу, взамін отримує авальований банком вексель, який гарантує, що гроші за товар будуть сплачені (покупцем або банком). Переваги для продавця в тому, що він продає товар і за нього гарантовано заплатить покупець або банк.
Зиск для покупця в тому, що він отримує товар з відстрочкою платежу, під невеликий відсоток. Переваги для банку в тому, що він заробляє на відсотках.
До речі, фермери, які вже скористалися можливостями авальованого векселя, відзначають його переваги перед кредитуванням за рахунок низької відсоткової ставки.
Аграрна розписка
Аграрна розписка як один із видів залучення фінансування під заставу майбутнього врожаю поступово набирає популярності серед аграріїв.
Довідково: за перші дев’ять місяців цього року українським сільгоспвиробникам видано 1212 аграрних розписок на загальну суму 7,8 млрд гривень.
У порівнянні з минулим роком кількість кредиторів, що надавали фінансування за аграрними розписками, зросла більш ніж удвічі — із 62 до понад 130.
Ще одна деталь — якщо раніше за розписками кредитували переважно великі компанії, то зараз у сегмент заходять невеликі регіональні підприємства, локальні банки, кредитні спілки. Лідерами ринку залишаються постачальники матеріально-технічних ресурсів, дистриб’ютори та банки.
Загалом від 2015 року (коли аграрні розписки було започатковано) видано 2063 аграрні розписки на загальну суму 14,2 млрд гривень, а всього інструментом скористалися 995 сільгоспвиробників, 90% з яких — невеликі за розміром.
Укладання форвардних контрактів
Форвардний контракт укладається із зобов’язанням покупця придбати у виробника визначену кількість продукції у визначений період за визначеною (у контракті) ціною.
Таким чином виробник гарантує собі те, що товар буде продано та кошти надійдуть на його рахунки. Це дає можливість планувати фінансову діяльність компанії.
Чому склалася саме така картина
Перелік фінансових інструментів в агросекторі досить невеликий. Така ситуація склалася через відсутність ринку землі, а також через високі ставки по банківських кредитах.
Ставки за кредитами все ще залишаються на високому рівні. Такий стан справ є прямим наслідком намагань уряду скоротити темпи інфляції, знизивши масу коштів в обігу. Ще однією причиною підняття ставок була проблема повернення виданих кредитів і як наслідок — значна частка непрацюючих кредитів у портфелях банків.
«Порада насправді для всіх одна. Складайте бізнес-плани діяльності на рік, аналізуйте їх, знаходьте касові розриви у фінансуванні та завчасно плануйте залучення кредитних коштів. Багато підприємств, особливо в регіонах, ще й досі цього не роблять. Також моніторте нові фінансові інструменти на ринку та залучайте довгі гроші», — коментують у «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА».
Компанія «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» має стійку репутацію надійного партнера та експерта у сфері інвестування. Вона надає фінансові послуги на території України з 1999 року і входить до топ-5 торговців на українському фондовому ринку.
«ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» працює на підставі безстрокових ліцензій на здійснення брокерської, дилерської та депозитарної діяльності депозитарної установи, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Із запитанням про те, які фінансові інструменти варто обирати аграрним підприємствам, ми звернулися до аналітика компанії Дениса Білого.
Наразі головними інструментами залучення коштів господарствами можна, мабуть, вважати вексельні програми постачальників і аграрні розписки. Чому не працює (або майже не працює) проста кредитна схема, незважаючи на державні програми компенсацій частини відсотків?
Авальовані векселі чи аграрні розписки не слід вважати єдиним чи головним джерелом залучення коштів. Залежно від потреб компанія використовує різні інструменти. Якщо йдеться про задоволення виробничої потреби в техніці, то таким інструментом може бути лізинг.
Якщо компанія хоче побудувати елеватор — потрібно залучати банківський кредит. Усе залежить від того, наскільки той чи інший інструмент підходить під потребу господарства, та від ціни цього інструменту.
Векселі найбільше підходять для закупівлі добрив та інших агрохімічних засобів, оскільки дають фермеру відстрочку, а продавцю — гарантію сплати. Крім того, вексель набагато дешевший від банківського кредиту.
Аграрні розписки дають змогу залучати обігові кошти у виробництво під заставу майбутнього врожаю. Альтернативою може бути банківська програма кредитування під заставу врожаю. Тут в кожному окремому випадку потрібно порівнювати вартість грошей та умови залучення обох інструментів.
Як ви можете оцінити ефективність аграрних розписок? У чому їх переваги та чи існують більш ефективні інструменти?
Аграрна розписка — відносно новий фінансовий інструмент, який з’явився в Україні у 2015 році. Цей інструмент дав змогу фермерам диверсифікувати шляхи залучення обігових коштів у виробництво, на противагу банківському кредиту під заставу майбутнього врожаю. Тобто тепер фермер може обирати, який інструмент підходить для нього більше. Крім цього, аграрна розписка існує у двох формах: товарній та фінансовій.
Відповідно можна вибирати вид оплати по ній — вирощеним товаром чи вирученими від його реалізації коштами. Хоча є й певні недоліки та незручності. Зокрема, цей інструмент потребує значних бюрократичних процедур, включаючи необхідність нотаріального посвідчення та неможливість бездокументарного обігу.
Разом з тим збільшення кількості варіантів залучення зовнішнього фінансування — беззаперечний плюс для будь-якого виду бізнесу. Тому аграрні розписки в цілому можна оцінити як позитивний момент для аграрного сектора.
Зараз і у суспільстві в цілому, і в аграрній галузі зокрема такий інструмент, як облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), сприймають як звичайний засіб накопичення коштів на кшталт банківського депозиту. Які насправді можливості у цього цінного паперу? В чому його переваги?
Таке сприйняття не дивне. Причина цього доволі проста — у облігацій (ОВДП) та депозитів є певні схожі риси.
Як і у випадку зі строковим депозитом, під час погашення облігації вкладнику (інвестору) повертається номінальна вартість (тіло депозиту) та купони (відсотки за вкладом).
Головною відмінною рисою облігацій є їх ліквідність. У будь-який час ви можете продати свої ОВДП на біржі, при цьому не втрачаючи всі накопичені відсотки, як у випадку з банківським депозитом. Вам не потрібно кожного разу ходити до банківського відділення і підписувати документи на відкриття або продовження депозиту.
Друга перевага облігацій — їх дохідність. Наразі депозити у гривні пропонують за номінальною дохідністю 16–16,5% на рік, що за вирахуванням податків становить 12,88–13,28%.
У той час як за ОВДП ви отримуєте 15,7 номінального та 15,46% реального доходу.
Є ще одна приваблива риса, яка говорить на користь облігацій, — можливість застави. Під заставу ОВДП ви можете отримати кредит у гривні, провівши угоду РЕПО. Ставка за даним ресурсом буде на рівні 17%, що нижче кредитних пропозицій багатьох банків (угода РЕПО — фінансова операція, яка складається з двох частин і при якій укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений термін або, на вимогу однієї зі сторін, за заздалегідь обумовленою ціною. За своєю економічною суттю операція РЕПО — це кредитна операція, в якій цінні папери використовуються як забезпечення. — Landlord).
Ще у недалекому минулому в Україні пропагувалася процедура IPO як простого і ефективного інструменту залучення інвестицій. Зараз спостерігається період певного розчарування. У чому тут причина? Що не врахували компанії, у тому числі й аграрні, які провели IPO?
Можливо, справа в тому, що за весь час існування українського фондового ринку не відбулося жодного первинного розміщення акцій компаній на українських біржах. Для первинного розміщення краще обирати західні ринки. Наприклад, у 2005 році було здійснено успішне розміщення акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі українськими компаніями Ukrproduct Group ($11 млн), Cardinal Resources ($20,17 млн), XXI Century Investments ($138,70 млн).
Що повинні знати господарства, які планують провести первинне розміщення? Які головні складнощі можуть виникнути та які ризики існують?
IPO — складний і довготривалий процес, який може зайняти від одного до трьох років. Не говорячи про ресурси, які необхідно витратити задля проведення первинного розміщення.
Загалом усі ризики IPO науковці поділяють на три групи.
1. Ризики скасування IPO на підготовчому етапі. Можливі причини: зміна ситуації на ринку, погіршення настроїв інвесторів; ризик пов’язаний з циклічністю популярності IPO. У гарячий період, якщо кілька компаній, що працюють в одному чи суміжних секторах, вирішать одночасно вийти на біржу, у інвесторів просто не вистачить коштів на придбання усіх запропонованих акцій. Існують також ризики, пов’язані з неякісною роботою андерайтера, або ризик незгоди компанії із запропонованою андерайтером ціною розміщення.
2. Ризики недооцінки акцій при розміщенні. Тобто випадок, коли розміщення акцій інвесторів відбувається за ціною, нижчою від ринкової.
3. Ризики після проведення IPO, пов’язані із набуттям публічного статусу, необхідністю забезпечення прозорості компанії.
Які інструменти ви можете запропонувати тим, хто ще вагається, але має бажання або інвестувати, або залучати інвестиції?
На жаль, в Україні єдиним джерелом залучення коштів підприємством з фондового ринку залишаються корпоративні облігації. Якщо підприємство готове платити ставку в 20% та має задовільні фінансові показники, це саме той варіант.
Проте, слід пам’ятати про маркетингову складову та добре вивчити попит на таке розміщення.
А для інвестицій окрім надійних ОВДП можна обирати акції таких блакитних фішок українського ринку, як Райффайзен Банк Аваль та «Миронівський хлібопродукт». Ці акції якнайкраще підходять для дивідендного портфеля на українському ринку. При поточній ціні дивіденди Райффайзен Банку Аваль можуть забезпечити дохід у розмірі 19%, а «Миронівського хлібопродукту» — 8% у доларах США.