Заснована: 1900 року П’єром та Люсі Жюша
Оборот: понад 4,5 млрд євро; точну суму власники бажають не розголошувати
Кількість працівників: 7400
Головний офіс: НожансюрСен, Франція
Виконавчий директор: ЖанМішель Суффле
Дослідження феномена успішності сімейного бізнесу, який процвітає протягом десятків, а то й сотні років, цікавить багатьох. Але, як показує практика, універсального рецепту не існує — успішність сімейної справи створює низка факторів. Сімейні бізнеси частіше пов’язують компанію зі своїм прізвищем, а тому більш зосереджені на якості товару та підтримці клієнтів. Вони частіше за інші типи корпорацій реінвестують у власну справу, щоб увічнити багатство іншим поколінням, а тому більш зосереджені на отриманні прибутків у короткостроковому періоді. Вони працюють над лояльністю співробітників. У сімейних фірм легший контакт із керівництвом, а тому рішення ухвалюються досить швидко, що дає конкурентні переваги. А ще пам’ятаємо про відсутність конфлікту інтересів, що є за наявності акціонерів. Безумовно, сімейний бізнес стикається і з проблемами — як-то конфлікт при зміні наступника, різні погляди на управління у попередника й наступника, проблеми успадкування тощо. Щоб вирішити їх і розвинути успіх, потрібно вміти випереджати появу труднощів, прогнозувати їх. Яскравим прикладом уміння дотримуватися правильних стратегій є французька сімейна компанія «Суффле Груп», яка понад століття й у кількох поколіннях розвиває успішний бізнес.
ПРОЗОРЛИВІСТЬ, ВІРА В СЕБЕ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Історія французької компанії «Суффле Груп» цікава тим, що показує: сімейна справа, яка передається від діда до онука, не тільки може жити, а й навіть успішно розвиватися понад 100 років.
Аби зрозуміти, в чому секрет її успіху, давайте розглянемо, які стратегічні рішення допомогли компанії не просто триматися на плаву, а розвиватися та утримувати лідируючі позиції в галузі. За своє більш як столітнє існування компанія зіткнулася з багатьма труднощами та викликами, але правильні рішення, які часом могли здаватися занадто ризиковими, допомогли рухатися далі.
Історія «Суффле Груп» бере початок у 1900 році, коли подружжя П’єр та Люсі Жюша придбали зерновий бізнес у місті Ножан-сюр-Сен за 1800 франків.
1927 року маленький сімейний бізнес перейшов до управління їхнього зятя Жана Суффле, який не тільки був фермером і знав особливості агробізнесу, але й мав підприємницький хист. Саме під його управлінням компанія почала інтенсивно розвиватися. Він розумів, що вдала логістика значно знижує витрати на доставку зерна від поля до клієнта. Саме тому всі свої зусилля компанія направляла в розвиток саме логістики. Завдяки зусиллям Жана Суффле в 1939 році в Ножані з’явився перший елеватор.
Узагалі постать Жана Суффле — визначальна в історії компанії (не дивно, що вона названа його прізвищем, а не Жюша). Саме 26-літній юнак дав поштовх бізнесу, який переріс масштаби сімейного.
Аналізуючи його рішення, видно, що комерційна геніальність цієї людини проявилася у трьох визначальних рисах:
РОЗВИТОК, РОЗВИТОК, РОЗВИТОК…
Після закінчення Другої світової війни Жан Суффле домовився із французькою залізницею про будівництво зерносховищ поблизу залізничних станцій, що дало змогу транспортувати зерно по всій Франції потягами. Це значно зменшило логістичні витрати та дало компанії «Суффле» конкурентні переваги, адже тепер була можливість доставляти зерно не тільки по всій території Франції, а й експортувати його до сусідніх країн. Й вже у 1950 році компанія починає експорт зерна до Німеччини та країн Бенілюксу.
Сімейна компанія змінює форму власності й стає товариством з обмеженою відповідальністю під назвою Etablissements J. Soufflet.
Після Другої світової війни економіка Європи стрімко розвивалася, що створювало сприятливі умови для інвестування й розвитку. Саме тому Жан Суффле вирішує диверсифікувати бізнес і придбати солодовий завод у Ножані. Солодовий бізнес давав гарний прибуток, і згодом компанія придбала ще два солодові заводи у Страсбурзі.
ВІД БАТЬКА ДО СИНА
Після смерті Жана Суффле управління компанією перейшло до його сина Мішеля. Енергійний Мішель став продовжувати стратегію батька — вдосконалювати логістичну систему компанії. Одним із його перших проєктів було перевезення рідких азотних добрив у старих вагонах-цистернах. Ці вагони коштували недорого й були цілком придатними для зберігання та перевезення рідких добрив, що дало можливість швидко, а головне дешево доставляти добрива фермерам і зберігати їх на полях.
За пів десятиліття компанія запускає інноваційний, як на той час, логістичний проєкт — доставку зерна з поля безпосередньо до елеватора. Ця пропозиція була вигідною для фермерів, оскільки їм не потрібно було займатися доставкою зерна, що знижувало його собівартість.
Необхідність розвитку логістичного ланцюга привела Мішеля Суффле в морський порт.
Компанія «Суффле» побудувала зерновий термінал у порту Руан, розташованому за 80 км від місця, де Сена впадає в Ла-Манш. Особливістю гавані є її зручність для перевантаження зерна з річкових суден на морські. Це дало компанії можливість возити зерно до Англії каботажними суднами. Торгівля з Туманним Альбіоном виявилася досить прибутковою.
Був відкритий перший закордонний офіс компанії — в англійському містечку Лі-он-Сі.
Хоч як парадоксально це прозвучить, одначе факт залишається фактом: Мішель Суффле був чи не прямою протилежністю батька Жана, втім, зумів розвинути всі його принципи й підняти компанію на ще більшу висоту. Аспектом його біографії, який одразу кидається у вічі, є те, що Мішель був самоуком, але був доволі амбіційним та мав чудову підприємницьку інтуїцію, яку, скоріш за все, успадкував саме від батька. Самоук у тому розумінні, що він не мав спеціалізованої аграрної освіти, ба навіть більше — до якогось моменту планував присвятити життя чомусь іншому.
Втім, батько таки зміг переконати сина продовжити сімейний бізнес. Які аргументи знайшов Жан, аби змінити плани Мішеля, не відомо, проте логічно припустити, що ті аргументи були дуже вагомі, бо син вивів компанію, що мала національний і субрегіональний статус, на по-справжньому світовий рівень.
ВІД СІМЕЙНОЇ КОМПАНІЇ ДО ГЛОБАЛЬНОЇ
Для стимулювання розвитку, окрім вдосконалення логістичного ланцюга, Мішель почав реалізовувати push-стратегію. Саме тому, щоб збільшити обсяги вирощування ячменю та як наслідок трохи знизити закупівельні ціни на нього (адже на збільшення пропозиції біржа реагує зниженням цін), «Суффле» починає надавати фермерам консультації з підвищення врожайності ячменю та стимулює збільшувати площі вирощування. У цьому криється геніальний тактичний хід — компанія знижує вартість сировини для виробництва солоду, продає фермерам добрива й засоби захисту рослин, і при цьому ціна на солод залишається без змін, а маржа компанії росте. Ось чудовий приклад того, як створена додана вартість ячменю дає можливість отримувати гарні прибутки, попри коливання цін на сировину!
Далі розвиток подій ішов у геометричній прогресії. Отже…
Компанія будує в місті Ножан-сюр-Сен новий солодовий завод потужністю 30 000 т солоду на рік, що у 10 разів більше, ніж було до того.
У рамках стратегії горизонтальної диверсифікації бізнесу компанія купує в місті Денвіль перший млин, що забезпечило «Суффле» вихід на ринок первинної обробки зерна.
Компанія побудувала власну пекарню, конструкція якої виконана таким чином, що дозволяє значно економити електроенергію. Будівництво пекарні дозволило вийти на ринок напівфабрикатів під брендом Viennoiserie.
Придбання сімейної компанії Riff, розташованої у Валансьєнні, й вихід на ринок первинної обробки рису.
Придбання борошномельного підприємства Ceres у Бельгії.
Торгівля на Атлантичному узбережжі.
Придбання першої в Європі борошномельної компанії Grands Moulins de Pantin, що розташована неподалік Парижу. Це дозволило компанії стає лідером на ринку борошна. Але 2001 року завод було закрито, приміщення продано групі BNP Paribas, яка перетворила його на офіси.
Компанія оновлює свій бренд Baguepi, створюючи нову концепцію для ремісничих пекарень, яка базується на використанні високоякісних сортів борошна.
Придбання млина у Санкт-Петербурзі, що дозволило компанії вийти на російський ринок.
У ЧЕТВЕРТОМУ ПОКОЛІННІ
Головою ради директорів стає Жан-Мішель Суффле, представник уже четвертого покоління в родині.
Новий час вимагав не стільки нової людини в керівництві, скільки відкоригованої стратегії в управлінні. В усіх кінцях світу зростала кількість конкурентів, а створюване ними середовище ставало чимдалі жорсткішим. За такої ситуації потужна міжнародна компанія потребує активного, молодого керівника, здатного швидко реагувати на реальність, що постійно змінюється. Таким і став Жан-Мішель.
За його словами, нині глобальний ринок змінюється — сюди виходять нові експортери, тому отримувати прибутки старими методами складніше. «В останні роки ми зіткнулися із закриттям деяких великих міжнародних ринків. Лівія, наприклад, колись була найбільшим у світі покупцем борошна, але в якийсь момент країна побудувала власні млини й тепер сама експортує. Те саме стосується Єгипту, Марокко, а завтра стосуватиметься Гвінеї. Як наслідок наша частка експорту в цій діяльності зараз становить лише 30% — порівняно з 70%, що було в минулому», — поясняє Жан-Мішель Суффле.
Дозволимо собі зробити висновок, що Жан-Мішель поєднав риси батька й діда: фундаментальний підхід Жана Суффле він підкріпив комерційною винахідливістю Мішеля. У його діях, манері спілкуватися, стратегічних ініціативах проглядає, з одного боку, спокій і впевненість у тому, що робиш, а з іншого — невпинна готовність реагувати на виклики, розвиватися і випереджати час запровадженням прогресивних трендів.
Тепер прогляньте, наскільки динамічно розвивається компанія під його керівництвом.
Придбання чеського заводу з виготовлення солоду Tchecomalt, що також володів одним із найбільших солодових підприємств у місті Текелі (Казахстан). Цінність цього придбання неможливо переоцінити, оскільки саме воно дозволило «Суффле» експортувати продукцію до Китаю.
«Суффле» будує інноваційний завод, що виготовляє корми для тварин та добрива для вирощування ягід і винограду на основі ензимів.
Компанія виходить на український ринок, придбавши Славутський солодовий завод у Хмельницькій області — найбільший у країні. Він може виготовляти до 200 000 т продукту на рік.
Запуск нового бренду Vinextzse®, який виготовляє продукцію (пляшки, корки, фільтри) для виноробів.
Запуск інноваційного проєкту OSIRIS, у рамках якого було створено інструменти високої пропускної здатності для дослідження зерна та ґрунтів на вміст мікроорганізмів.
Придбання двох заводів із виготовлення солоду в Болгарії.
Створення бренду Grand Chef, який спеціалізується на виготовленні високоякісних натуральних інгредієнтів для випікання хліба, а також виготовлення хлібобулочних напівфабрикатів.
Придбання компанії Guarner в Аргентині, що займається продажем інгредієнтів і товарів для харчової й аграрної промисловості. Ця угода забезпечила «Суффле Груп» вихід на аргентинський ринок.
Вихід на ринок Бразилії через придбання солодового заводу Malteria do Vale.
Запуск для клієнтів компанії онлайн-ресурсу agriculture.fr, за допомогою якого вони можуть керувати бізнесом.
Вихід на ринок швидкого харчування через придбання частини акцій Neuhauser Group.
Придбання бразильської компанії Qualimix, яка спеціалізується на продажі поліпшувачів борошна для пекарень.
Придбання солодового бізнесу Molson Coors у Великій Британії й вихід на другий за розміром солодовий ринок в Європі.
Вихід на ринок Індії через придбання солодового заводу Alwar Maltry (штат Раджастхан).
«Суффле» пропонує клієнтам безкоштовний мобільний додаток, через який вони можуть отримувати поради щодо ведення бізнесу, прогноз цін на зерно, маркетингову підтримку тощо.
Будівництво солодового заводу в Ефіопії. Взагалі, щодо солодового бізнесу компанії керівництво планує продовжувати стратегію виходу на міжнародні прогресуючі ринки через придбання місцевих заводів.
Будівництво вантажного терміналу в порту La Rochelle, який дає можливість експортувати зерно із західних та центральних районів Франції до Африки.
ТРИ ГОЛОВИ КРАЩЕ, НІЖ КІЛЬКА ДЕСЯТКІВ
Аналізуючи діяльність компанії протягом більш як столітньої історії варто зауважити, що її успіх передусім забезпечили чотири надважливі складові: інновації, вертикальна диверсифікація бізнесу, висока клієнтоорієнтованість та швидкість у прийнятті рішень. Це впроваджував Мішель Суффле, а потім продовжив його син Жан-Мішель. «Упродовж 1950-х ми почали реалізовувати більш інтенсивну логістику. На той час проблема полягала у зборі врожаю: аграрії клали зерно в мішки, мішки у вози. Процес транспортування зерна з поля до елеватора займав доволі багато часу. Я зрозумів: якщо ми дамо можливість транспортувати врожай швидше й більш економічно, це дозволить нам завоювати клієнтів», — говорить Мішель Суффле. Логічним наступним кроком стало те, що саме компанія «Суффле» першою у Франції масово закупила вантажівки із системою «рулон» (вони мають специфічну платформу, яка дає змогу вантажити великі обсяги врожаю).
Протягом усієї діяльності компанія впроваджувала інновації в різних напрямах своєї діяльності — в добрива, засоби захисту рослин, у поліпшення якості борошна та виготовлення кормів для тварин. Інновації також ішли в дослідження якості зерна та збереження родючості ґрунтів, виробництво високоврожайних сортів зерна.
Щодо ефективного менеджменту, то, за словами Жана-Мішеля, швидко приймати рішення їм дозволяє те, що компанією володіють усього три людини — він, його сестра та батько Мішель. Зібрати трьох людей і дійти згоди набагато легше, ніж ухвалювати рішення за участю десятка акціонерів. Це і є головною причиною того, чому власники не бажають виходити на біржу. «Я ніколи не підтримував ідею неробства, тому ми не плануємо розподіляти дивіденди акціонерам — нам не потрібні додаткові гроші, ми не встигаємо витрачати те, що в нас є. Правильно вибраний стратегічний напрям і побудова довірливих та партнерських відносин з клієнтами забезпечують стабільне фінансування. Моя мета завжди полягала в тому, щоб залишатися незалежним і не мати партнера», — каже Мішель Суффле.
«Я не можу керувати бізнесом, який перебуває на фондовому ринку», — додає його син в унісон.
Свою конкурентну перевагу «Суффле Груп» вбачала в побудові мережі зернових терміналів у портах, що дозволяло експортувати зерно не тільки до сусідніх країн, але й вести торгівлю на різних континентах. Але, як попереджає Жан-Мішель, конкурентоспроможність у портах — це одне, а є ще конкурентоспроможність на вищому рівні логістики. Він закликає передусім до «ефективних та доступних залізниць» як найдешевшого виду транспорту. З чим в Україні склалася вкрай складна ситуація, що ставить зернотрейдерів у скрутне становище через високу вартість перевезень, застарілі вагони та вкрай малу кількість зернових терміналів.
Щодо планів на майбутнє, то Жан-Мішель прагне насамперед підтримувати співпрацю з виробниками. «У торгівлі зерном нам складно конкурувати з такими «важкоатлетами», як, наприклад, Cargill. Тому для нашого бізнесу оптимальним є випуск на ринок 7–8 млн т зерна на рік. Ми хочемо зосередитися на тому, що безпосередньо стосується сільського господарства: маю на увазі збирання зернових і олійних культур, а також продаж насіння, добрив, тощо для фермерів. Це наша історична база», — підкреслює він.
Стратегія спрямованості на виробників є далекоглядною, адже якщо компанія не спроможна конкурувати із зернотрейдерами-гігантами, то вона може отримувати прибутки, продаючи насіння й добрива виробникам.
ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПАНІЇ «СУФФЛЕ АГРО» В УКРАЇНІ
Компанія розташована у місті Славута Хмельницької області. Тут зайнято 130 працівників, які обслуговують 630 клієнтів та постачальників. Оборот компанії становить $44 млн.
Відкрито представництво «Суффле Агро Україна», що займається продажем насіння та закупівлею врожаю, а також продажем оригінальних засобів захисту рослин.
Придбані Каролінський (Вінницька область) та Жашківський (Черкаська область) елеватори.
Початок продажу добрив, стимуляторів росту та засобів захисту рослин власного виробництва.
Створення клубу SOILTEQ, що допомагає фермерам зберігати родючість ґрунтів.
Відкриття клубу SGA: це аналітичне зібрання, направлене на те, щоб допомогти виробникам слідкувати за цінами на зерно й продавати його в найсприятливіший час за кращою ціною.
Взагалі свою діяльність в Україні «Суффле Груп» розпочала зі створення мережі власних елеваторів. Почали з елеватора в Городку (Хмельницька область), потім були Жашків (Черкаська область) та Кароліна (Вінницька область). Така увага до елеваторів у компанії зрозуміла: за допомогою них французи сподіваються закласти фундамент для подальшого розвитку свого бізнесу в Україні.
Діяльність «Суффле» в Україні має ще одну особливість — тут група діє не самостійно, а в консорціумі. У 2007 році «Суффле» об’єдналася з австралійською компанією ABB Grain, що спеціалізується на торгівлі ячменем. У результаті об’єднання виникла спільна «дочка» — New World Grain Ukraine. Саме ця компанія планує перетворити порт у місті Чорноморськ на «зернові ворота» України.
Одна з характерних рис «Суффле», що ріднить її з усіма солідними компаніями світу (мова не лише про агробізнес), — значна спрямованість на різні соціальні проєкти. Особливість «Суффле Груп» ще й у тому, що її соціальні проєкти мають регулярний статус, а не одиничний, і їх організовують абсолютно в усіх країнах світу, де присутня компанія.
До таких проєктів належать, наприклад, регулярні освітні семінари. Про що йдеться? Представники «Суффле» збирають молодих аграріїв та діляться з ними передовим досвідом. В Україні останній на даний момент семінар відбувся у січні-лютому в Дніпрі. Такі заходи складаються з кількох частин (блоків), де аналізуються різні питання сучасного ведення сільськогосподарського бізнесу — від вибору сорту певної культури чи добрива для неї до розгляду логістичної специфіки закупівлі-продажу врожаю. Те, наскільки такі семінари важливі для українських господарників, підтверджує факт: щоразу на них присутня більша аудиторія, ніж очікувалося напередодні.
Комплекс Skyline Residences, який розташований у центрі столиці, є прикладом для вдалого інвестування коштів у комфортний і сучасний стиль життя.
Головною перевагою комплексу можна вважати максимальну безпеку мешканців і відокремлення території від вулиць і забудови поряд із ЖК.
Відомий американський девелопер Amstar Group з обігом інвестицій понад $2 млрд на рік сповна реалізував свій потенціал у Skyline. По всьому світу забудовник відомий нестандартними проєктами, і тому його київський комплекс вигідно відрізняється від іншого столичного житла такого класу.
Територія Skyline Residences, що перебуває під цілодобовою охороною, являє собою окрему екосистему із зеленими зонами, дитячим майданчиком і місцями релаксу на відкритому повітрі. Ще одна перевага — безпосередня близькість до місць активного відпочинку і занять спортом. За поганої погоди тренуватися можна у фітнесклубі з надсучасним обладнанням, який є у комплексі.
До послуг тих, хто бажає просто провести вільний час у затишній обстановці, — лобізона, де можна випити ароматної кави, подивитися фільм або почитати книгу з бібліотеки, яка завжди до послуг мешканців.
А особливого шарму додає поєднання надсучасних технологій із традиційними матеріалами — склом, деревом, металом, каменем, що створює неперевершену атмосферу. Рішення, які втілені у проєкті фойє, клубної кімнати і простору загального користування на першому поверсі, розроблені іменитою НьюЙоркською студією дизайну JFA.
Додайте до цього панорами старого міста, які відкриваються з вікон апартаментів на всіх поверхах, і, звісно, легку доступність до ділового центру міста Києва та зони урядових установ — і матимете змогу отримати перше уявлення про образ надсучасного і зручного для життя помешкання.
