Земельна реформа передбачає п’ять напрямів, але говорять тільки про один — Тарас Висоцький
5 напрямів земельної реформи
«У цілому земельна реформа передбачає п’ять напрямів. Є обіг земель, і ми бачимо, який ажіотаж навколо нього. Але це такий собі айсберг.
Є ще чотири проєкти законів, які найбільше вплинуть на безпосередню діяльність аграрних виробників та пайовиків.
Але є ще чотири проєкти законів, які найбільше вплинуть на безпосередню діяльність аграрних виробників та пайовиків. Але вони чомусь привертають мало уваги. Є також законопроєкт про дерегуляцію земельних відносин, який насправді торкнеться всіх. Він передбачає переведення в цифрову форму спілкування між заявником і землевпорядником. Там немає політики. До цього проєкту немає жодної альтернативи. Хоча він об’ємний і потребує фахового аналізу.
І є проєкт №2195 про електронні земельні торги. Він передбачає переведення їх у прозору площину, в зрозумілому форматі. Там політики теж немає.
І ще два буде зареєстровано цього місяця. Один про національну інфраструктуру даних. Він важливий з професійної точки зору й передбачає об’єднання усіх кадастрів.
І п’ятий напрям — це реформування інституту постійного користування. Ми постійно чуємо, що в нас десь є якийсь мільйон гектарів, на якому щороку наживається хтось, крім держави. Це землі, передані під ДП, інститути тощо. Хочу сказати, що мільйона там, на жаль, немає. За першими результатами інвентаризації. За найоптимістичнішого сценарію будемо мати десь 600 000. Повністю завершимо інвентаризацію 1 серпня. Але вже бачимо, що сільгоспземель там буде не більше 600 000.
Утім, це все одно багато. Зважаючи на те, що там діють тіньові схеми. Тож буде законопроєкт, який передбачатиме знищення цього інституту й переведення всього в нормальну площину. Є два види права: це оперативне відання й господарське управління», — підкреслив Тарас Висоцький.
Читайте: На яких умовах легалізувати ринок землі? Позиція Спілки українських підприємців
Проєкт закону про обіг земель
«Стосовно обігу земель — там, на жаль, більше політики, ніж фахової дискусії. Насправді все зводиться до двох речей: хто може купувати і скільки. Чи буде в нього 20, а чи 200 000 гектарів. Решта — це не так принципово. Дата впровадження — щоб сезон не розривати. Але це не політичне питання.
Необхідно запровадити прозору систему моніторингу: щоб все реєструвалося, щоб було видно ціни.
Решта — стосовно санкцій до країни-агресора, теж усе зрозуміло. З постійного користування фермери можуть викупити з розстрочкою — в принципі не проблема. І ще необхідно запровадити прозору систему моніторингу: щоб все реєструвалося, щоб було видно ціни. Уряд запропонував максимально економічно сприятливу модель: купувати можуть українці-фізособи, юридичні особи, зареєстровані в Україні, — без обмежень, бенефіціари.
Народні депутати аграрного комітету запропонували перехідний період. До 1 січня 2024 року, якщо це юрособи, то зможуть купувати лише ті, де кінцеві бенефіціари — українці, й ті підприємства, які більше трьох років працюють як сільгоспвиробники, в межах тих договорів оренди, які вже підписані.
І стосовно концентрації землі в одних руках. Раніше було 15% на область, депутати запропонували 8%. Стосовно громад раніше обмежень не було. Зараз депутати сказали, що все-таки необхідно обмежити 35%», — резюмував Тарас Висоцький.
Раніше юрист компанії Alexandrov & Partners Олександр Ручко розповів, як захиститися від можливих маніпуляцій при купівлі землі.
