Ставка на своє: навіщо великі і дрібні аграрії будують елеватори

Останнім часом агровиробники все частіше будують власні елеватори. Якщо для холдингів мати чи не мати власний елеватор — таке питання навіть не стоїть, адже це виробнича необхідність, то для невеликих господарств будівництво власного елеватора — це може бути найбільшою інвестицією за всю історію їхнього бізнесу. Проте, незважаючи на обсяги вкладень, серед тих, хто будує власне зерносховище, все більше саме дрібних аграріїв.

Пояснити це просто. Власний елеватор — це насамперед незалежність від ринкової кон’юнктури, особливо якщо мова йде про збиральну кампанію. Саме тоді на ринку одночасно з’являється велика кількість зібраного зерна, і його ринкова вартість падає до мінімуму. У тих, хто не має де зберігати свій урожай, є два варіанти. Перший — продати його прямо з поля за найменшими за сезон цінами. Другий — орендувати місце під зберігання врожаю в операторів елеваторів — вартість цього варіанта зростатиме з кожним новим таким орендатором. Детально про ринок елеваторів України читайте на с. 34.

Зовсім інша ситуація в тих, хто вклався в будівництво власного елеватора. Вони можуть спокійно й без втрат урожаю та переплат дочекатися найбільших цін на свій урожай під кінець року. Різниця в ціні в середньому становить 20–30%.

Окрім цього, власний елеватор допо­магає зберегти товарні характеристики зерна, яке після очищення та сушіння менше псується й не псується від зовнішніх чинників.
І, нарешті, власник елеватора заоща­джує на транспортуванні, зберіганні та розвантажувально‑навантажувальних роботах. До того ж зменшуються витрати часу на транспортування зерна через відсутність черг, що виникають за користування сторонніми елеваторами.

Як саме різні власники елеваторів — як агрохолдинги, так і невеликі компанії — користуються цими перевагами журнал Landlord поцікавився в 10 різних українських елеваторників.

AgroGeneration

Компанія має сертифіковані елеватори загальною потужністю зі зберігання 126 968 т, і несертифіковані (склади, криті майданчики, сілобеги) — 112 610 т. AgroGeneration використовує елеватори й склади для зберігання власної продукції, інколи бере на зберігання продукцію інших підприємств.

«З боку ціни, як показує практика, вигідніше тримати продукцію на складах і продавати в певний час, — зазначає перший віце‑президент компанії Сергій Булавін. — Однак, крім цього, є й інші чинники — не тільки ціна, а й умови cash flow. Якщо cash flow дозволяє продавати продукцію через деякий час після збиральної компанії це зазвичай дає кращу ціну».

На думку Сергія Булавіна, окупність елеватора й отримання кращої ціни часто суперечать одне одному, оскільки для елеватора основний чинник його ефективності й окупності — це кількість оборотів. Тобто для елеватора вигідніше продавати зерно відразу після його отримання. Для вищої ціни — вигідно зберігати продукцію деякий час на елеваторі.

«Ми тримаємо баланс між окупністю елеваторів й отриманням найкращої ціни», — каже пан Булавін.

Компанія щорічно проводить капітальний ремонт своїх потужностей і водночас досить часто допомагає мешканцям сіл, що розташовані неподалік від елеватора. AgroGeneration також планує будувати нові елеватори.

HarvEast Holding

Напрям рослинництва холдингу HarvEast розвинений і розгалужений. Компанія обробляє 97 000 га у Донецькій області, а основні вирощувані культури — це озимі та ярі зернові (пшениця, ячмінь, горох, кукурудза), кормові культури й соняшник.
HarvEast має три елеватори, побудовані ще за радянських часів. Ольгінський ХПП було побудовано 1938 року, а наразі останній його склад уведено в експлуатацію в 1975‑му. Поточна потужність — 25 000 т. Нікольский і Мангушський ХПП почали працювати в 1973 та 1975 роках відповідно і нині вміщують 18 000 та 17 000 т зерна. Загальна потужність елеваторів з одночасного зберігання зерна становить 60 000 т — у них зберігають виключно власне зерно.

На кожному з елеваторів HarvEast періодично проводиться модернізація. Так, 2013 року на Ольгінському ХПП було виконано капітальний ремонт покрівлі складів, а на Мангушському — замінили зерносушарку. Сучасніша сушарка з’явилася й на Ольгінському ХПП — це сталося 2016 року. А вже поточного року на цьому елеваторі оновили обладнання для транспортування зерна та модернізували точку зберігання з можливістю відвантаження залізничним транспортом.

«Росток-Холдинг»

У складі «Росток‑Холдингу» три елеватори в Сумській і Чернігівській областях: Глухівський (потужність зберігання 46 000 т), Ічнянський (35 000 т) і Новгород‑Сіверський (10 000 т). Елеватори доробляють і зберігають власне зерно, а в разі відсутності завантаження власним зерном надають послуги стороннім поклажодавцям. На старті діяльності компанії питання, чи будувати власні елеватори, — взагалі не стояло через серйозний дефіцит елеваторних потужностей у регіонах діяльності підприємства (який і досі відчувається). «Власні елеватори є свого роду „подушкою безпеки”, адже дозволяють планувати потоки зерна й продавати за максимально вигідними цінами на ринку», — зазначають у прес‑службі компанії.

Загалом на придбання, будівництво й реконструкцію елеваторів компанія витратила близько $25 млн. Період окупності елеваторного комплексу становить 3–5 років. На сьогодні в холдингу триває модернізація елеваторного комплексу в Новгород‑Сіверському (Чернігівська обл.). Після її завершення потужності з одноразового зберігання та приймання зростуть удвічі — до 22 500 і до 2500 т відповідно, а потужності сушіння кукурудзи — в 5,5 раза (до 1500 т/добу). Загальні потужності одноразового зберігання групи становитимуть понад 100 000 т.

«Нива Переяславщини»

Група компаній «Нива Переяславщини» має елеватор на ст. Переяслівська в Переяслав‑Хмельницькому районі, загальна ємність якого цього року досягне 143 000 т. Елеватор використовується для зберігання виключно власного зерна, адже, наприклад, торік на полях хазяйства загалом було зібрано 168 000 т зернових. Серед вирощуваних культур — ячмінь, пшениця, кукурудза, соя.

Рослинництво дає можливість ГК «Нива Переяславщини» заробляти на реалізації зернових культур і постачати сировину для виробництва комбікормів для власної свиноферми (300 000 свиней).

На початку діяльності компанії для зберігання зерна слугували придбані в 1999 році підлогові склади місткістю 24 000 т. Від тоді потужність поступово нарощувалася. Наразі будується нова секція елеватора на 50 000 т: з них 25 000 т уже готові до експлуатації, ще 25 000 т будуть введені в експлуатацію до середини вересня поточного року. Тут застосовують лише сучасні технології сушіння та зберігання зерна.
Подальше збільшення потужностей для зберігання зерна в ГП «Нива Переяславщини» розглядають лише у разі появи в її складі нового тваринного комплексу.

НВП «Візит»

У складі НВП «Візит» — елеватор в Адамполі, потужність якого 35 000 т. А з урахуванням недавно придбаного обладнання для фасування зерна в мішки потужність одноразового зберігання компанії вже становить 50 000 т. В елеваторі зберігають виключно власне зерно.

Елеватор був побудований у 2007 році і, як зазначають у компанії, за досить помірних інвестицій, що окупилися вже за три роки. Проте НВП «Візит» щорічно модернізує елеватор — в результаті буде відчутно збільшена його потужність і поліпшені умови зберігання зерна.

З появою елеватора компанія до мінімуму скоротила витрати часу на транспортуванні зерна завдяки відсутності черг, які неминуче виникають за користування сторонніми елеваторами, та звела нанівець втрати зерна, що виникали за некоректного зважування — не секрет, що такі махінації відбуваються й досі.

До того ж наявність власного елеватора надає компанії змогу реалізовувати зерно на піку попиту за вигіднішою ціною — різниця може досягати 30% проти продажу безпосередньо з поля.

Наразі збільшення потужності елеватора не планується. Замість цього компанія проводить модернізацію задля підвищення ефективності його використання — впроваджують нові технології приймання та зберігання зерна, встановлюють нове обладнання.

«Рост-Агро»

Основний напрям діяльності компанії — насінництво, основні культури — кукурудза, соя, соняшник, пшениця. «Рост‑Агро» використовує елеватор для власних потреб. На достатню для потреб господарства потужність елеватора компанія вийшла вже 2004 року, а потім мірою потреби поступово додавала його потужності. Від використання свого елеватора компанія, безумовно, стала більш прибутковою й ефективною. Зберігання зерна стало значно дешевшим, компанія отримала більше свободи в діях. «Жодних проблем із відвантаженням ми не маємо, — уточнює співвласник компанії Максим Бернацький. — І ми повністю контролюємо якість товару. Для нас, як для насінницької компанії, це особливо важливо».

Різницю між вартістю зерна відразу з поля й згодом з елеватора на сьогодні Бернацький не вважає разючою. «Раніше, скажімо в середині 2000‑х, різниця була вдвічі більша, — порівнює він. — Нині на 20% я сподіваюся чітко, 15–20% збільшення ціни — це середнє по культурах за багато років. Проте тут ще одне: ми ж не гарантовані від сплесків національної валюти й усього іншого, тож зерно на своєму елеваторі — це як такий товарний депозит».

Брати Бернацькі інвестували у свої елеваторні потужності понад $2 млн.

«Промінь»

У компанії вирощують люцерну, кукурудзу, соняшник, а також пшеницю, в основному на фуражне зерно. Елеватор використовують тільки для власних потреб, який був уведений в експлуатацію у 2010 році.

Головні переваги, що дає свій елеватор, — це зберігання та якість зерна. Компанія збудувала його в основному для свого комбікормового заводу. У продуктивності тваринництва «Промінь», за оцінками експертів, конкурує з підприємствами Західної Європи.

Для директора господарства Олександра Остапенка елеватор важливий у процесі підготовки зерна, його очищення, зберігання, заморожування. Зерно гарантовано зберігається, в ньому немає токсинів тощо, що дуже важливо для тваринництва.
Завдяки елеватору компанія стала ефективнішою. «Якщо ми маємо щось на продаж, це продається за найвищими цінами. Причому продається в основному в березні», — розповідає пан Олександр. За його підрахунками, в середньому ціна продукції, проданої не з поля, а з елеватора, на 10% вища. «З урахуванням того, що ми не платимо за зберігання, — це нормально».

Інвестиції, вкладені в елеватор, Олександр Остапенко не називає. «Це для нас другорядне питання, — каже він. — Ми йдемо вперед, і не дуже рахуємо. Експлуатаційні витрати на елеваторі невеликі».

«Галичина-Захід»

Вирощений компанією з данськими інвестиціями врожай зберігається на елеваторі, що розташований на території підприємства, а потім із нього виготовляють корми — також на власному кормозаводі. Крім того, «Галичина‑Захід» продає технічні й олійні культури, які не використовують у виробництві кормів.

Запустивши власний елеватор, компанія «Галичина‑Захід» стала більш прибутковою та ефективною, оскільки не витрачає кошти на транспортування до зовнішнього елеватора, на зберігання й розвантажувально‑навантажувальні роботи, без яких тут не можна обійтися.

«Умовно кажучи, якщо брати використання зовнішнього елеватора, то одноразові витрати, одноразове завезення‑привезення, розвантаження‑навантаження, — це близько 250 грн на тонну, — підраховує виконавчий директор компанії Андрій Талама. — Плюс додаткові гроші — за збереження десь 1 грн/добу за тонну».

Різниця в ціні в разі продажу врожаю не відразу з поля, а з елеватора, на думку виконавчого директора, залежить від року. Проте тенденція завжди однакова: вартість продукції зростає від цьогорічного врожаю до наступного. Й різниця між стартовою ціною та кінцевою може досягати 20%. Наприклад, у разі «Галичини‑Захід» — на ріпак. «Часом ми його можемо продавати навіть після Нового року», — уточнює виконавчий директор підприємства.

«Аскольд-Агро»

Компанія будувала елеватор протягом 3‑4 років, ввела в експлуатацію у 2013 році.
У використанні власного елеватора виконавчий директор компанії Дмитро Маляр бачить низку переваг. По‑перше, продуктивність  більша, ніж, наприклад, за зберігання на підлозі. Якість зерна зберігається, воно не псується від зовнішніх чинників, не пересихає й не намокає.

По‑друге, економічність — за всіх інших видів зберігання зерна витрат виходить більше, бо його треба перевозити, зважувати тощо. «І, по‑третє, — додає пан Маляр, — хоча я думаю, що цю перевагу можна було б назвати першою, — свій елеватор дозволяє нам зберігати зерно до часу, коли його можна реалізувати за оптимальною ціною».

Чи стало його підприємство більш прибутковим і ефективним завдяки елеватору — питання відносне, вважає пан Маляр. За його підрахунками, ефективність підприємства зросла на 20–25%.

Якщо реалізовувати зерно не відразу з поля, а з елеватора, компанія може продати його на 30% дорожче.

Компанія інвестувала в елеватор понад 10 млн грн. Поки що ці кошти «Аскольд‑Агро» не окупило. Проте це питання Маляр так і не розглядає. «Ми ж розраховуємо не на рік і не два його експлуатації, — каже він. — Якщо підрахувати те, що ми туди вклали, й коли воно відіб’ється, на це може бути потрібно років 4–5, бо є й інші питання в господарстві».