Завдяки диференційованому внесенню МХП заощаджує до 40% міндобрив

Як один з елементів якісного управління собівартістю вирощування культур в МХП застосовують диференційоване внесення добрив на основі агрохімічного обстеження ґрунтів. Завдяки цьому в агрохолдингу фіксують економію добрив на рівні 10-15%, а на деяких масивах і 20-40%, розповів керівник науково-інноваційного відділу дирекції з агробізнесу МХП Віктор Марценюк, передає AgroTimes.

Ми вносимо добрива під заплановану врожайність, розуміючи, що в нас є у ґрунті. Тобто в нас є масиви, де за картами-завданнями не потрібно взагалі вносити фосфор і калій, або вносити його не 100 кг/га, а 40. Так ми отримуємо зменшення витрат на підживлення завдяки тому, що не розкидаємо добрива на все поле, а вносимо прицільно під культуру за потребою, – зазначив Марценюк.

Зокрема, зони продуктивності для кукурудзи визначають методами:

• Якщо на полі за минулі 5-7 років була кукурудза декілька років і в кожному році зони продуктивності не змінюються, то карту створюють на основі поєднання знімків NDVI.
• Якщо на полі була лише один рік кукурудза або взагалі не було, то карта створюється на основі таких шарів даних: карта NDVI за наявності + топографія + яскравість ґрунту (індекс SBI) чи органічна речовина за наявності агрохімії.

Також інколи зони продуктивності на кукурудзі співпадають із зонами сої чи озимої групи, в такому випадку їх також використовують.

Умовно в нас є розділені три зони продуктивності. Наприклад, торік зона високої продуктивності відкликалася на додаткове внесення азоту. Це був додатковий приріст урожайності і додатковий заробіток навіть за витрат на добрива. Тобто ми не просто внесли добрива і отримали вищу врожайність, а більше заробили, – додав Марценюк.

Зауважимо, у січні 2024 року обсяг імпорту добрив до України склав 89 тис. тонн, що на 24,5% менше, ніж у 2023 році. Цю інформацію надала «Інфоіндустрія», посилаючись на дані Митної служби України.

Згідно зі звітом, загальний обсяг імпорту добрив значно скоротився, що призвело до затримок на митниці та збитків для імпортерів. Велика частина товару простояла на митниці через перевірки та аналіз, що призвело до затягування процедур. Проте багато імпортерів встигли реалізувати свій товар аграріям.

Деякі трейдери були змушені залишити партії добрив на митних терміналах у Польщі, проте цей товар має бути оформлений вже в лютому.

Попри це, Болгарія залишається лідером у постачанні добрив до України з обсягом 30,7 тис. тонн, за нею йдуть Польща з 22,9 тис. тоннами та Азербайджан з 14,5 тис. тоннами.

У структурі імпорту відзначається збільшення частки азотно-фосфорних та трикомпонентних добрив, що свідчить про тенденцію до підвищення споживання цих продуктів.

Щодо виробництва, спостерігається зростання обсягів на 49% у заводів Ostchem, але зменшення на 7% від інших виробників. Загальний обсяг виробництва добрив склав близько 197 тис. тонн.

Всього в січні на ринок України надійшло близько 290 тис. тонн добрив різних видів.

Українська митниця повертається до стандартної системи перевірок імпорту добрив

Імпорт добрив через кордон починає поступово відновлюватись, і українська митниця повертається до стандартної системи перевірок, інформує асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” з посиланням на повідомлення операторів ринку добрив.

Як відомо, в середині січня були масові звернення від учасників ринку про те, що Державна митна служба відмовлялась розмитнювати добрива, що не пройшли перевірки в лабораторії. Це спричиняло збитки імпортерів через простій транспорту та зрив строків постачання за наявними контрактами.

Варто наголосити, що відновлення належної системи імпорту добрив через митницю стало можливим завдяки спільним зусиллям представників ринку та за сприяння і скоординованих дій Мінекономіки, Мінагрополітики та митниці шляхом проведення відповідних зустрічей зі сторонами процесу для вирішення питання, — пояснюють в асоціації.

Нагадаємо, цього тижня запрацював новий механізм імпорту добрив, розроблений Міністерством аграрної політики, Державною митною службою та українськими правоохоронними органами, розповів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

В Україні перевіряють походження добрив з метою уникнення потрапляння поживних речовин виробництва рф та білорусі на український ринок. Щоб пришвидшити цей процес, було введено градацію добрив. Новий підхід до перевірки походження добрив працює перший тиждень й усі правоохоронні та митні органи зорієнтовані на нові правила.

Зараз забезпеченість сільгоспвиробників карбамідом для весняних польових робіт складає лише 65%, що є найнижчим показником серед азотних добрив. Трейдери та великі покупці активно шукають це добриво. Навіть при скороченні попиту, українські виробники азотних добрив вирощували селітру в грудні та січні. Виробництво селітри у листопаді становило менше 50 тис. т, у грудні зросло до 59 тис. т, а в січні може досягти 90 тис. т, враховуючи завантаження потужностей.

2024-й рік в Україні почався з дефіциту аміачної селітри. В грудні 2023 року українські заводи в Черкасах та Рівному виробили тільки 59 тис. т селітри. Фактично є дефіцит селітри, який викликаний низькою завантаженістю виробництва та вкрай слабкими обсягами імпорту.

У 2023 році Україна використала 4,35 мільйона тонн добрив. Незвичайно високий відсоток споживання азотних добрив в порівнянні з іншими видами склав безпрецедентні 3:1.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати