Європейські уряди можуть пошкодувати про підтримку протестів фермерів – МВФ

Уряди повинні протистояти закликам до збільшення фінансової підтримки фермерів, які протестують у Європі, заявила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва, інформує Укрінформ.

Ви бачите, як фермери протестують. На людському рівні я розумію, що вони зіштовхуються з більшими труднощами, і їм непросто виконувати роботу, яку вони виконують. Але якщо такі настрої триватимуть та заженуть уряди в кут, у якому вони опиняться нездатними робити те, що необхідно для (зміцнення) економіки, тоді можуть настати дні, про які доведеться шкодувати, – зазначила вона.

Тисячі фермерів з усієї Європи протестували у Брюсселі під час зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка була присвячена “майбутньому європейського сільського господарства”.

Після саміту Макрон заявив журналістам, що Франції вдалося переконати ЄС “запровадити більш суворі правила” щодо імпорту зернових та птиці, зокрема, з України.

Я розмовляла з багатьма політиками, особливо з міністрами фінансів, і вони визнають важливість фіскальної консолідації, – сказала Георгієва.

Вона закликала уряди в усьому світі працювати над відновленням фіскальних буферів, виснажених пандемією COVID-19, закриваючи податкові лазівки та оцінюючи якість існуючих державних витрат.

Зауважимо, польські мітингувальники анонсують страйки на всіх прикордонних пунктів між Польщею та Україною. Вони пригрозили блокадою доріг та автомагістралей по всій країні.

Своєю чергою, 5 лютого, фермери у 16 містах Латвії влаштували акції протесту, виїхавши колонами сільськогосподарської техніки на дороги. Серед вимог фермерів – негайне введення заборони на імпорт російських і білоруських харчових продуктів без перехідного періоду та відновлення пониженої 5% ставки податку на додану вартість (ПДВ) на латвійські фрукти й овочі.

25 січня стало відомо, що Латвія розглядає ініціативу обговорення з міністрами сільського господарства ЄС введення заборони на імпорт російської агропродукції та заміну її українськими товарами, повідомляв міністр сільського господарства Латвії Армандс Краузе. Його висловлювання отримали підтримку Литви та Естонії.

Краузе вказав, що пропонує обговорити санкції щодо російської сільськогосподарської продукції, аргументуючи це тим, що Європа є самодостатньою з точки зору продовольства, і будь-які прибутки для російського режиму допомагають військовій машині. Міністр також висловив побоювання щодо можливого походження зернових культур із Росії та просив створити робочу групу для розгляду заборони на імпорт російських харчових продуктів за участі Єврокомісії.

Він нагадав, що ЄС імпортує зернові культури на суму близько EUR2,2 млрд, при цьому загальна вартість харчових продуктів, зокрема пшениці та кукурудзи, становить близько EUR3 млрд. Краузе також зазначив проблеми, з якими стикаються латвійські фермери у зв’язку з конкуренцією від третіх країн, таких як Росія, де виробництво не відповідає європейським стандартам, та висловив підтримку зменшенню торгівлі з Росією продовольством.

Вже за п’ять днів, тобто 30 січня, правляча коаліція в Латвії досягла політичної угоди про введення заборони на імпорт зерна з Росії та Білорусії. Прем’єрка країни Евіка Сіліня (від партії “Нова єдність”), міністр сільського господарства Армандс Краузе (“Союз зелених і селян”) та голова фракції “Прогресивної партії” у Сеймі Андріс Шуваєвс оголосили намір підготувати та схвалити відповідний законопроєкт у лютому.

Хоча це питання розглядалося у Латвії протягом тривалого часу, раніше коаліція вважала оптимальним вирішенням спільне вирішення на рівні ЄС. Однак тепер вони визнали необхідність введення односторонньої заборони, оскільки російське зерно може потрапляти в Латвію через інші країни ЄС.

Раніше було повідомлено, що Латвія отримала підтримку своєї ініціативи від Литви та Естонії, проте для ефективності цього заходу необхідні рішення на рівні Євросоюзу.

Страйк фермерів повинен початися о 10:00 9 лютого і триватиме до 10 березня.

Нагадаємо, Єврокомісія планує торговельні заходи щодо України після того, як Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина у спільному листі до ЄК зажадали введення імпортних мит на українське зерно через нібито недобросовісну конкуренцію.

Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини подали спільний лист до Єврокомісії, в якому висловили вимогу про введення імпортних мит на українське зерно.

Європейська комісія планує розробити проєкт постанови, який передбачатиме продовження безмитного режиму для експорту з України до середини 2025 року. Проте, польська пропозиція щодо відновлення тарифних квот на агропродукцію була відхилена, і розглядається можливість введення системи ліцензування.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський опублікував позиційний документ щодо аграрних протестів, в якому закликав Євросоюз до спрощення та дебюрократизації спільної аграрної політики.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати