ЄС готується обмежити доступ України до аграрного ринку та субсидій після вступу — FT
Європейська комісія пропонує обмежити доступ України до аграрного ринку ЄС і сільськогосподарських субсидій після вступу до блоку. Такі умови мають зменшити занепокоєння Польщі, Франції, Італії та інших країн щодо конкуренції з українськими виробниками. Про це пише FT із посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
У документі йдеться, що масштаб українського агросектору та його висока продуктивність потребують спеціальних умов членства. Зокрема, Брюссель розглядає обмеження доступу до ринку для окремих видів продукції, зокрема пшениці та інших зернових, а також до аграрних субсидій.
Натомість Єврокомісія пропонує допомагати Україні відновлювати традиційні експортні ринки за межами ЄС, постачання на які порушила повномасштабна війна Росії.
Єврокомісія пропонує змінити правила розширення
Обмеження для України можуть стати частиною реформованої процедури вступу до ЄС. У документі Україну, Молдову, Чорногорію та Албанію визначено як країни, що найбільше просунулися на шляху до членства. Для них Єврокомісія планує розробити окремі дорожні карти вступу без встановлення конкретних дат приєднання.
Також Брюссель пропонує тісніше пов’язати фінансові переваги членства з виконанням реформ. Доступ країн-кандидатів до коштів ЄС хочуть поставити в залежність від прогресу в правовій, антикорупційній та фінансовій сферах.
Після вступу нові члени мають підпадати під повний набір механізмів контролю за верховенством права. Єврокомісія пропонує передбачити фінансові та законодавчі санкції за порушення зобов’язань, узятих під час переговорів.
Окремо документ передбачає реформу процедури за статтею 7 Договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу-члена права голосу. Єврокомісія хоче зробити цей механізм швидшим і простішим у застосуванні.
Чому вступ України може змінити аграрні субсидії ЄС
Спільна аграрна політика (САП) — найбільша стаття видатків Євросоюзу. На неї припадає близько третини бюджету блоку, або понад €55 млрд на рік.
Україна має близько 30 млн га сільгоспугідь — приблизно чверть площі сільськогосподарських земель ЄС. За чинними правилами значна частина аграрних виплат залежить від площі землі. Тому після вступу Україна могла б стати найбільшим отримувачем субсидій у межах САП.
За оцінками, які раніше з’являлися у ЗМІ, за сім років Україна могла б отримати €96,5 млрд із бюджету аграрної політики ЄС. Загальні виплати з усіх статей бюджету блоку за цей період могли б сягнути €186 млрд.
Такий розподіл коштів міг би змінити фінансовий баланс усередині ЄС: Польща, Угорщина та інші країни ризикували б перейти зі статусу чистих отримувачів коштів до чистих платників, а виплати нинішнім членам довелося б скоротити.
Аналітики Rabobank вважають, що вступ України зробить реформу САП неминучою. Для Києва, на їхню думку, можуть передбачити перехідний період, зокрема поступове запровадження прямих виплат.
Торговельні суперечки між Україною та ЄС
Аграрна торгівля вже ставала джерелом напруги між Києвом і Брюсселем. Після початку повномасштабного вторгнення ЄС скасував мита й квоти на українські товари. Однак у 2023 році Польща, Угорщина та Словаччина самостійно заборонили імпорт низки українських агропродуктів.
Нині торгівля регулюється оновленою угодою про зону вільної торгівлі, яка передбачає квоти на окремі чутливі товари.
За даними FT, пропозиції Єврокомісії обговорюють високопосадовці інституції. Їхнє ухвалення заплановане на вівторок. Представник ЄК відмовився коментувати виданню зміст документа.
