Новини    28 жовтня 2018 14:03

Як UkrLandFarming побудував елеватор, у який ніхто не вірив


Овруцький елеватор: Що сьогодні являє собою проект, у який шість років тому ніхто не вірив

Заходячи на Полісся, керівництво групи компаній UkrLandFarming одразу вирішило будувати елеватор, що працює за схемою «поле — елеватор — порт». Під Овручем у селі Радчиці знайшли зручне місце — занедбаний ще у 1990-ті комбікормовий завод, розташований поблизу залізниці. Викупили його та побудували колію, що поєднала елеватор із залізничною магістраллю. Переобладнали склади, встановили дві зерносушарки Cimbria AEG-40 потужністю до 24 т на годину. У листопаді 2012 року вже прийняли першу кукурудзу. Поступово добудували 13 силосів, придбали потужну сушарку GSI.

Основу овруцького елеватора становлять 13 силосів та велика сушарка

«Експерти вважали, що будувати елеватор в Овручі на 100 000 тонн дуже ризиковано, він себе не окупить», — згадує операційний директор UkrLandFarming Галина Ковток. Але компанію це не лякало, оскільки будували його у власному кластері, отже, перш за все розраховували на свої культури. До того ж підтяглися сторонні фермери. Щороку вони заповнюють 40% зберігаючих потужностей підприємства. За словами директора елеватора Людмили Тітарчук, залежно від обсягу зібраного врожаю тієї чи іншої культури (наприклад, цього року в компанії очікують високий урожай соняшника та кукурудзи), частка власного зерна на елеваторі може збільшуватися.

Директор овруцького елеватора Людмила Тітарчук

Аби доправляти врожай з поля до елеватора без втрат, в UkrLandFarming розробили та встановили на комбайни систему, що розпізнає водіїв вантажівок за принципом «свій/чужий». Доки водій не буде ідентифікований, вивантаження зерна з бункера комбайна не розпочнеться. Відтак у компанії точно знають, хто, скільки тонн і куди везе. До встановлення системи особливо заповзятливі водії іноді губили дорогою по декілька тонн пшениці. Дивлячись в очі, знизували плечима та виправдовувалися: утрусилося! Навантажена машина ставала легшою, а компанія несла збитки. Після встановлення ідентифікаторів урожай почав потрапляти на елеватор у повному обсязі.

Щороку фермери заповнюють 40% зберігаючих потужностей підприємства

Перед воротами черга з вантажівок. Нетерпляче гуркочуть деякі мотори, намагаючись огорнути смородом вихлопів і споруду адміністративної будівлі, і величезні сосни, і троянди, що ростуть на території. Та упіймавши якийсь особливий ритм роботи, заведений на підприємстві, заспокоюються та далі вже не квапляться. Кожна з вантажівок, потрапляючи на територію, перш за все їде на автоматичні ваги, розташовані поруч з лабораторією. Поки машину зважують, з кузова беруться проби зерна. Робиться експрес-аналіз, встановлюється клас пшениці, вміст клейковини, білка, аналізується вологість. «Знаючи вологість, ми розуміємо, куди зерно подавати, чи треба його сушити. Коли вологість становить 13,5–13,6%, вважається, що пшениця суха», — зазначає Тітарчук. Сухе зерно висипають на яму, звідки його подають на очисні машини та далі вже на силос за класом.

«Проби сирого зерна ми зберігаємо добу, після сушіння — дві доби, коли відправляємо партії, знову аналізуємо стан. Проби з вагонів зберігаємо три місяці, з авто — два», — продовжує екскурсію Тітарчук. Вона прийшла працювати на елеватор ще у 2012-му на посаду завідувача лабораторією, а вже через рік очолила підприємство.

«Мабуть, гарно бути директором елеватора: влітку працюєш, взимку відпочиваєш!» — каже хтось із присутніх. Почувши це, Тітарчук сміється. «Лише здається, що директор елеватора — сезонна робота. Тут працюєш увесь рік. Спочатку приймаєш врожай, потім допрацьовуєш. У січні починаємо у великій кількості відвантажувати соняшник і кукурудзу, — описує вона. — Потім ремонтуємо обладнання. На це йде майже три місяці. А наприкінці червня — на початку липня вже починаємо знову приймати зерно».

На елеваторі одночасно можна вантажити шість вагонів

Овруцький елеватор компанії UkrLandFarming не дуже великий, проте має аж 13 силосів. За словами Тітарчук, це дозволяє маневрувати: розкладати зерно по класах так, щоб було зручно не лише компанії, а й стороннім фермерам.

Від елеватора до станції компанія проклала 2,2 км власного залізничного полотна та придбала маневровий тепловоз, який має право виїздити на станцію. «Там на 12-й колії для нас лишають вагони. Чіпляємо їх, забираємо сюди, тут зважуємо на власних залізничних вагах, за необхідності запінюємо. Якщо колія вільна, нас попереджають по рації. Тоді відвантажуємо партію і витягаємо на станцію. Одночасно можемо вантажити шість вагонів», — розповідає директор елеватора, показуючи на довжелезний состав, майже готовий до відправлення.

«Дуже дорого коштувала залізниця й усі переходи та стопи, які треба було ставити. Довелося робити великі капіталовкладення до будівництва елеватора, — згадує Ковток. — Та водночас у нас з’являлася можливість вчасно відвантажувати. Це дозволяло зробити елеватор оперативним, мобільним, таким, що робить більше одного оберту. Лише тоді він заробляє й окупає вкладені інвестиції».

Та сьогодні більшість переваг, пов’язаних з мобільністю, нівелює «Укрзалізниця», що не забезпечує аграріїв то вагонами, то тягою. «Автоматичний розподіл не працює. Проблема з тягою шалена. Але й проблему з вагонами ми також, на жаль, відчуваємо. Середній вік багатьох з них добігає 30 років. Вони старі, з дірками, — скаржаться в UkrLandFarming. — Але доводиться радіти тому, що дають, бо свої вагони купувати економічно недоцільно. Великий термін окупності — 14 років — не дозволяє робити такі інвестиції». Чи чують в «Укрзалізниці» усі ці скарги? Напевно що так. Адже радять аграріям із центру України забирати зерно машинами. «Перевезення врожаю з Умані на Миколаїв вантажівками збільшує вартість кожної тонни зерна на 250 гривень. Нас як виробників це не влаштовує. Та іноді іншого виходу просто немає», — зазначає Ковток. А минулого року, наприклад, компанії довелося возити врожай у порт аж з Тернополя, додає вона.

На початку вересня на овруцькому елеваторі розпочали приймати соняшник і будуть приймати аж до першої декади жовтня. Трохи пізніше піде кукурудза.

За словами Тітарчук, соняшник в роботі найважчий, особливо в дощові роки, оскільки в нього волога незбалансована, а питома вага менша. «По кількості приймаєш 800 тонн, а допрацьовуєш, як 1400–1600 тонн іншої культури: пшениці чи кукурудзи», — пояснює вона.

Зазвичай соняшник сушать у маленьких сушарках, так само, як просо та льон. А от для пшениці та кукурудзи вмикають потужну GSI. Але навіть вона не здатна на диво. «Якщо кукурудза поступає з вологістю 28–30%, скільки її не суши, вона не матиме товарного вигляду. Зернина набуде невластивого кольору, почне лопатися. А при вологості у 36% при сушінні взагалі розіб’ється вщент, — розповідає Тітарчук. — Такою вологою кукурудза стає лише, якщо її збирати взимку. Отже тому, хто хочеш мати гарний врожай у коморі, раджу поквапитися!».

Текст та фото: Марина Брикимова

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

9 години тому

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 травня 2019 09:30

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

Показати ще