ОСТАННІ НОВИНИ
Великий піст — головний тривалий піст в християнських конфесіях — православ’ї, католицизмі тощо, мета якого полягає у приготуванні до святкування Великодня. Встановлений на знак наслідування Ісусу Христу, який постився у пустелі сорок днів.
Для православних вірян піст перед Великоднем вважається одним із найважливіших, який присвячують духовному очищенню. Початок посту залежать від Великодня. У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триває до 4 травня.
Пояснення Великого посту
Великий піст — головний період утримання у християн. У цей час вірянам не можна харчуватися скоромною їжею, слід відмовитися від розваг, шкідливих звичок. Але це далеко не головне. Православна церква здійснює Великий піст (або Святу Чотиридесятницю) протягом шести тижнів, адже згідно з Євангелієм, початку земної проповіді Господа Ісуса Христа також передував піст — коли Великий піст завершується святом Входу Господнього до Єрусалима, після чого настає окремий часовий відрізок — Страсний тиждень.
Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень у Православній Церкві не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.
Великий піст та Страсний тиждень фактично нероздільні, тому й в повсякденні сприймаються як єдине ціле. Загальна кількість пісних днів — сорок вісім.
Від понеділка до четверга першого тижня в храмах лунає Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. При цьому в перші чотири дні він читається по частинах, а в четвер п’ятого тижня Великого посту його читають повністю. Згідно з уставом, на кожен тропар канону запроваджено здійснювати земний поклін через що в побуті цю службу називають «поклони». За повного виконання канону преподобного Андрія Критського, кількість поклонів в цей день перевищує 750.
Четвер п’ятого тижня Великого посту називають днем «Маріїного стояння», внаслідок читання за каноном Андрія Критського життя Преподобної Марії Єгипетської.
Літургія передосвячених дарів відбувається регулярно протягом Великого посту.
Кожна Великопісна субота — «євхаристійний» день, позначений відправою Божественної Літургії Івана Золотоустого. В суботу на п’ятому тижні звершується «Похвала Пресвятій Богородиці», коли акафіст «Похвала Богородиці» читається для зміцнення у віруючих надії на небесну Заступницю. Шоста субота — так звана Лазарева субота, коли згадується воскресіння Лазаря.
У п’ятницю шостого тижня (Квітної седмиці) закінчується піст Святої Чотиридесятниці. Лазарева субота і Вербна неділя слугують переходом від Чотиридесятниці до Страсного Тижня.
Говіння під час посту — підготовка до Великодня, очищення перед головним святом. І насамперед людина має очиститися духовно, змінити своє життя на краще – переглянути своє ставлення до оточуючих, світогляд і сприйняття цінностей. Тому основний наголос під час Великого посту потрібно робити якраз на чистоту своїх думок і справ, а обмеження в їжі – це лише допоміжна частина.
Нове бачення посту
З появою нових явищ у сучасному світі, піст вимагає й нового підходу. Зокрема, рекомендують дотримуватися практик обмежень перегляду телебачення, соцмереж, відео, фільмів тощо, дотримуватися своєрідного інформаційного посту. Крім звичних духовних практик, пропонують додати читання — не лише релігійних книг, а й художньої та історичної літератури.
Започатковуються й інші ініціативи — зокрема в неділю Торжества Православ’я відвідання музеїв, де зберігаються ікони.
Початок і тривалість Великого у 2024 році
Починається піст рівно за 7 тижнів до свята Великодня і триває 48 днів – до суботи перед Христовим Воскресінням. У 2024 році Великий піст розпочнеться 18 березня, а закінчиться 4 травня.
Піст ділиться на:
- святу Чотиридесятницю (це 5 седмиць (тижнів) +5 днів);
- Лазареву суботу;
- Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя);
- Страсну седмицю (тиждень) перед Великоднем (6 днів).
Кожен із семи тижнів наповнений особливим духовним змістом.
Українська обрядовість
Перша неділя Великого посту називається «неділя збірна». У цей час уже зазвичай тане сніг, тому кажуть: «Неділя збір — тече вода з гір». У цю неділю дівчата варили колись кашу з маком і на короткий час закопували її в землю — «щоб недоля пропала».
Перший день Великого посту називається Жилавий понеділок. Цього дня господині чи не єдиний день в році не готують гарячих страв, а печуть коржі з житнього тіста. Кожен член родини має з’їсти хоча б одного коржа.
В першу суботу Великого посту господині колись збиралися до церкви, приносили з собою хліб, коливо й мед і замовляли велику панахиду за померлими рідними. На Херсонщині цей звичай називався «давати мисочку». Також у першу суботу посту після причастя люди, виходячи з церкви, «знаменуються» — цілують хрест або ікону, вірячи, що «хто без благословення і знаменування піде з церкви геть — то все одно, як і не був у церкві». Люди, що постили в цей день і дотрималися всіх правил, називаються «спасенниками». Їм дозволяється випити вдома три склянки горілки, але не можна спати, бо «ангели причастя вкрадуть». Кожен, хто говів, повинен піти на вечірню, і «віднести причастя». Якщо ж хтось не піде, про нього кажуть: «Він причастя вкрав!»
Четвертий тиждень Великого посту — середохресний, бо в середу на цьому тижні відмічають свято хреста. У цей день господині печуть «хрести» з маком і змащують їх медом. Частину «хрестів» зберігають на час сівби. На цьому ж тижні сіють мак, а також розсаду капусти й помідорів, бо існує повір’я, що її обов’язково треба сіяти в піст — «щоб морозу не боялась».
П’ятий тиждень посту називається Похвальний, у суботу цього тижня — свято Похвали Пресвятої Богородиці. У цей день не можна працювати, а можна тільки розсаду сіяти.
Неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною», «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею — «вербним». У цей тиждень не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба», а також буряків, бо «будуть гіркі».
Шоста субота — Вербна або Лазарева. У Вербну неділю святять вербу. Звичай святити гілля дерев пішов від тих часів, коли люди встеляли пальмовим гіллям дорогу Ісусу, що в’їжджав у Єрусалим на віслюку. Звичай дуже старий, бо вже в «Ізборнику» згадується «Праздьникъ вьрбьны». Біля церкви збирають велику кількість вербового гілля й після відправи Богослужіння священик окроплює це гілля свяченою водою. Вважається, що це свято дітей, бо під час церковного обходу на вечірні діти носять вербу: кому трапиться найбільша гілка верби — той щасливий. Колись господарі, повертаючись із церкви з освяченим гіллям верби, зразу йшли на город або в поле, аби посадити відразу ж кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту заносили до хати й ставили на покуті під святими образами. Свячена верба завжди була у великій пошані, тому навіть найменше гілля, що залишалось після освячення, палили на вогні, щоб «боронь Боже, під ноги не потрапило».
Останній тиждень перед Великоднем називають великим, страсним або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і в перший тиждень.
Чистий четвер — це свято весняного очищення. Люди чистили все в хатах, коморах, стайнях, на подвір’ї, та прикрашали все по-святковому. Самі ж купалися, особливо для того, щоб позбутися хвороб. Увечері в церкві відправлялися «Страсті» — утреня Великої П’ятниці з читанням 12-ти страсних євангелій (у народі називають «Страсті»), під час якої вірні у храмі стоять із запаленими свічками. Повертаючись із церкви, люди намагались донести страсну свічку додому так, щоб вогонь не згас. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла.
Найважливішим днем є Велика П’ятниця. У Страсну п’ятницю віряни нічого не споживають до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Обід, зазвичай, пізній і строго пісний, навіть рибу не можна їсти — обходяться капустою, картоплею, огірками. Не можна також ні шити, ні прясти, ні рубати дрова й, взагалі, що-небудь тесати сокирою. Не можна також співати, бо «хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень плакати буде». У п’ятницю у деяких місцевостях господині печуть паски, але переважно це роблять у Велику суботу зранку або у Великий четвер. Куштувати їх до освячення суворо заборонено — гріх.
У Великодню суботу роблять крашанки або писанки (подекуди це роблять у п’ятницю). Найбільше роблять червоних крашанок, бо вони нагадують про кров Спасителя. Існує багато орнаментів, якими прикрашають писанки — залежно від регіону країни. У писанкарстві в наш час убачають не тільки історичний зміст, а й мистецький.
У Великдень до заутрені всі йдуть до церкви. Після святкової літургії окропленням святою водою благословляється паска, яйця та інші скоромні (тобто непісні) страви, хрестосуються та поздоровляють одне одного словами «Христос Воскрес!» та відповіддю «Воїстину Воскрес!». Потім ідуть додому, вмиваються, моляться й сідають за стіл. Наступає «розговіння».
Правила Великого посту
Під час посту перед Великоднем важливо дотримуватися низки правил. Вони допомагають очиститися не тільки фізично, а й духовно:
- більше молитися, читати Святе Письмо;
- частіше відвідувати храм;
- каятися;
- стежити за своїми думками і вчинками – не хвалитися, не заздрити, не засуджувати.
Також важливо під час Великого посту робити якомога більше благих справ – допомагати тим, хто потребує допомоги, приділяти час близьким людям.
Що можна їсти під час Великого посту
Протягом усього Великого посту дотримуються особливого харчування, щоб радість від прийому їжі відчувалась тілом та душею. Їжа повинна бути доволі простою, але різноманітною, без зайвих прянощів, солодощів та солі, бажано приготована на пару.
М’ясні, молочні продукти, яйця — все заміняється на рослинну їжу, перевага надається овочам, фруктам та кашам. Страви готують лише на воді і без масла.
Для тих, хто суворо дотримується посту, існує календар, який розділяє піст по тижням, а кожен тиждень по днях з певними стравами.
Водночас обмеження в їжі – не є найголовнішим. Важливо стежити за своїми думками, висловлюваннями та діями. Також це гарний час, щоб відмовитися від шкідливих звичок.
Нагадаємо, актуальний церковний календар ПЦУ та перелік свят на березень 2024 року можна знайти тут.
Коли святкують Масляну у 2024 році та як святкувати Масляну розповідаємо у матеріалі за посиланням тут.
Гороскоп на березень для всіх знаків зодіаку читайте тут.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
